печерський районний суд міста києва
Справа № 757/50824/24-к
пр. 1-кс-43411/24
06 листопада 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна,-
31.10.2024 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, із забороною володіння, розпоряджання та користування на майно, яке вилучено на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 проведеного 29.10.2024 в порядку ч.2 ст. 234 КПК України, під час якого було вилучено: картонна
коробка «Нова пошта» з ТТН № 20450964193956, ?тримач для сім-карти з сім-картою НОМЕР_1 , тримачі до сім-карток: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , тримач з сім-картою НОМЕР_4 , сім-картка ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_5 , одна сім-картка ТОВ «лайфселл» № НОМЕР_6 , ?банківські картки АТ «ПриватБанк»: НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , ?гроші в сумі 2150 Євро, 58 900 гривень, 23 275 доларів США.
До початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором було подане клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з'явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор вказує, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12024000000001074 від 06.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 199 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється Головним слідчим управлінням Національної поліції України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на території України діє злочинна група, учасники якої діючи за попередньою злочинною змовою, використовуючи спеціальне обладнання та неліцензійне (несанкціоноване) програмне забезпечення виготовляють, зберігають, перевозять та пересилають голографічні захисні елементи, які в подальшому використовують для виготовлення та збуту офіційних документів, які в подальшому через поштові відправлення такі як: «Нова пошта», «Укрпошта» тощо, реалізовують замовникам за грошові кошти.
Зокрема вказані учасники злочинної групи на території Хмельницької області у квартирах за місцем проживання та в спеціально орендованих квартирах за допомогою спеціальної техніки та обладнання (принтерів, програмного забезпечення, заздалегідь придбаної плівки, пластику та голографічних захисних елементів) організували місця виготовлення підроблених особистих документів (водійських та інших посвідчень, свідоцтв, довідок, паспортів тощо).
В подальшому вказані особи через телеграм канал отримують замовлення від покупців про виготовлення підробленого документу та на вказаних квартирах здійснюють його виготовлення та після отримання коштів за документ (яке здійснюється шляхом пересилання на банківські картки та електронні гаманці) здійснюють його збут шляхом пересилання через відділення «Нової пошти» та «Укрпошта».
Відповідно до матеріалів кримінального провадження працівниками Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України встановлено, що причетним до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснює виготовлення підроблених документів, в приміщенні конспіративної квартири, виконує їх пересилку, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, 29.10.2024 Головним слідчим управлінням Національної поліції України, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2024 у справі № 757/49712/24-к, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 під час якого, зокрема виявлено та вилучено речі та документи, які мають значення доказу у кримінальному провадженні.
Прокурор вказує, що метою арешту вилучених речей і документів є забезпечення збереження речових доказів, що визначено пунктами 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, у зв'язку із наявними підставами вважати, що вилучене майно містить відомості, щодо обставин, які досліджуються в ході кримінального провадження, та може бути використане, як доказ у суді - необхідно накласти арешт на зазначене майно із забороною володіння, розпоряджання та користування вказаним майном.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: речових доказів.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, слідчим суддею встановлено, що 30.09.2024 усе вищеописане майно постановою визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024000000001074 від 06.06.2024.
Прокурором доведено, що вказане майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів, із забороною володіння, розпоряджання та користування майном, яке вилучено на на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 проведеного 29.10.2024, під час якого було вилучено;
- картонну коробку «Нова пошта» з ТТН № 20450964193956;
- тримач для сім-карти з сім-картою НОМЕР_1 ;
- тримачі до сім-карток: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ;
- тримач з сім-картою НОМЕР_4 ;
- сім-картку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_5 ;
- одну сім-картку ТОВ «лайфселл» № НОМЕР_6
-банківські картки АТ «ПриватБанк»: НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 ;
- грошові кошти в сумі 2150 Євро, 58 900 гривень, 23 275 доларів США.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1