Справа №707/3716/24
Провадження №3/707/89/25
03 січня 2025 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Костроміної Л.В.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 028342, 18.12.2024 близько 22 год. 29 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, ухилилася від покладених на неї обов'язків по догляду та вихованню за своїм неповнолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній вживав алкогольні напої та знаходився з ознаками алкогольного сп'яніння неподалік ЗЗСО № 1 за адресою: с. Руська Поляна, вул. Небесної Сотні, 4.
В судовому засіданні ОСОБА_1 присутня не була, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причин неявки суду не повідомила.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, зазначає, що адміністративна відповідальність згідно з ч. 2 ст. 184 КУпАП передбачена за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, виражається у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків по вихованню, навчанню, створенню належних умов для життя неповнолітніх дітей. Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке невиконання може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 184 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність, за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься лише невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Суд зазначає, що саме по собі вживання сімнадцятирічною дитиною алкогольного напою не є проявом ухилення матері від виконання передбаченого законодавством обов'язку щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини. Батьки такої дитини мають нести відповідальність у зв'язку із вживанням дитиною алкогольних напоїв лише в тому випадку, якщо таке вживання було зумовлено діями або бездіяльністю батьків чи якщо батьки могли запобігти такому вживанню, але не зробили цього.
В даному випадку відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 могла запобігти вживанню її сімнадцятирічним сином алкогольних напоїв в період перебування сина без присутності матері. При цьому зі змісту письмових пояснень ОСОБА_1 видно, що вона періодично телефонувала сину та дізнавалася у нього, де він знаходиться, тобто проявляла батьківську турботу. Отже, відсутні докази винної поведінки ОСОБА_1 та докази вчинення нею правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП. В протоколі про адміністративне правопорушення також не вказано, які саме протиправні дії або бездіяльність ОСОБА_1 призвели до вчинення правопорушення.
Крім того, дії вчинені ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 184 КУпАП, однак доказів притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП до суду не надано.
За таких обставин, провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 9, 33, 184, 221, 276, 277, 283, 284, 289, 294 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Черкаський районний суд Черкаської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Д. Б. Баронін