Справа №705/7120/24
2/705/1242/25
02 січня 2025 року м.Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Роман Володимирович, розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рябоконя Кирила Юрійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів дарування та скасування рішень про державну реєстрацію прав,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Рябоконь К.Ю. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів дарування та скасування рішень про державну реєстрацію прав.
Разом із позовною заявою представник позивача подав заяву про забезпечення позову, яку обґрунтовує тим, що існують обґрунтовані побоювання, що дізнавшись про подачу позовної заяви, відповідачами можуть будуть проведені дії, направлені на відчуження нерухомого майна, яке є предметом оспорюваних/недійсних договорів (недійсність договорів дарування та скасування державної реєстрації), що може істотно ускладнити або зробить неможливим виконання рішення суду, необхідно вжити заходи забезпечення позову в якості гарантії виконання судового рішення, в разі задоволення позову. У разі відчуження відповідачами зазначених об'єктів нерухомості, виконати можливе рішення про задоволення позову (недійсність договорів дарування та скасування рішень державних реєстраторів) на підставі абзацу 3 ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» буде неможливо тобто права власності на об'єкти апріорі не зможуть повернутися у стан, що існував до відповідної державної реєстрації.
За відсутності арешту майна, без сумніву, відповідачами будуть укладені подальші правочини, направлені на відчуження об'єктів нерухомості і позивачу буде необхідно подавати нові позови до інших власників, які, вірогідно, будучи добросовісними набувачами, також можуть постраждати через неправомірні дії відповідачів.
Просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 здійснювати дії, спрямовані на відчуження (зміну власника) нерухомого майна: - квартира за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 60.6, реєстраційний номер об'єкта 1595132980000; - квартира за адресою АДРЕСА_2 , загальна площа (кв.м): 26.6, реєстраційний номер об'єкта 469493380000; - будинок за адресою АДРЕСА_3 , загальна площа (кв.м): 156.2, реєстраційний номер об'єкта 1259978671108; - земельна ділянка кадастровий номер 7110800000:04:003:0761 площею (га): - 0.052, реєстраційний номер об'єкта 1707467271108.
Також просить заборонити державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам та іншим особам чи органам вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо вищевказаного нерухомого майна.
На підставі ч.1 ст.153 ЦПК України суддя вважає за необхідне розглянути вказану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, позовну заяву та додані до них документи, суд приходить до висновку, що вимоги представника позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
За змістом ч.6 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У п.7 зазначеної Постанови Пленуму ВСУ вказано, що питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні.
Згідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 14.06.2021 по справі № 308/8567/20, згідно з якою першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті. У випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов'язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного правам чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 р. у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 р. у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-186гс18), від 30 січня 2019 р. у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 04 червня 2019 р. у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є визнання недійсними укладених відповідачами договорів дарування об'єктів нерухомості, а саме квартири за адресою АДРЕСА_1 ; квартири за адресою АДРЕСА_2 ; будинку за адресою АДРЕСА_3 ; та земельної ділянки кадастровий номер 7110800000:04:003:0761 площею (га): 0.052, та скасування рішень про державну реєстрацію прав на зазначене нерухоме майно.
Представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони:
1. ОСОБА_3 здійснювати дії, спрямовані на відчуження (зміну власника) нерухомого майна: - квартири за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 60.6, реєстраційний номер об'єкта 1595132980000; - квартири за адресою АДРЕСА_2 , загальна площа (кв.м): 26.6, реєстраційний номер об'єкта 469493380000; - будинку за адресою АДРЕСА_3 , загальна площа (кв.м): 156.2, реєстраційний номер об'єкта 1259978671108; - земельної ділянки кадастровий номер 7110800000:04:003:0761 площею (га): 0.052, реєстраційний номер об'єкта 1707467271108;
2. Державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам та іншим особам чи органам вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо зазначеного вище нерухомого майна.
При цьому обґрунтовано зазначає, що не тільки актуальна власниця майна ОСОБА_3 , а також і ОСОБА_2 вже вчиняли певні дії, пов'язані із укладенням фіктивних договорів щодо зазначеного майна, що направлені на унеможливлення виконання рішення суду в іншій справі, де боржником є відповідач ОСОБА_2 , але щодо того ж позивача та щодо того ж нерухомого майна, а тому така обставина беззаперечно свідчить про необхідність забезпечення позову шляхом встановлення вказаних нижче заборон на зазначені вище об'єкти нерухомого майна.
Суд, пересвідчившись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та невжиття заходів саме такого виду забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав та інтересів, оскільки існує обґрунтований ризик того, що майно може бути відчужено шляхом укладання відповідачем, як власником майна, цивільно-правових угод з таким майном, яке нерозривно пов'язано з предметом спору, а тому вважає за необхідне для забезпечення позовних вимог про визнання недійсними договорів дарування та скасування рішень про державну реєстрацію прав, встановити заборону ОСОБА_3 , як титульному власнику майна, здійснювати дії, спрямовані на відчуження (зміну власника) нерухомого майна: - квартири за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 60.6, реєстраційний номер об'єкта 1595132980000; - квартири за адресою АДРЕСА_2 , загальна площа (кв.м): 26.6, реєстраційний номер об'єкта 469493380000; - будинку за адресою АДРЕСА_3 , загальна площа (кв.м): 156.2, реєстраційний номер об'єкта 1259978671108; - земельної ділянки кадастровий номер 7110800000:04:003:0761 площею (га): 0.052, реєстраційний номер об'єкта 1707467271108.
Також, на думку суду, є достатня необхідність заборони Державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам та іншим особам чи органам вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо вищезазначеного нерухомого майна.
На думку суду, накладення заборони на відчуження (зміну власника) нерухомого майна та вчинення будь-яких реєстраційних дій та рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо нерухомого майна, є обґрунтованим та співмірним заявленим позовним вимогам, а тому суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.8 ст.153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Як передбачено ч.1 ст.154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Суд не вбачає підстав вимагати від позивача забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), оскільки за наявними матеріалами обставини, за яких суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст.149, 150, 153, 154, 353, 354 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рябоконя Кирила Юрійовича про забезпечення позову - задовольнити.
Застосувати заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони:
1. ОСОБА_3 здійснювати дії, спрямовані на відчуження (зміну власника) нерухомого майна: - квартири за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 60.6, реєстраційний номер об'єкта 1595132980000; - квартири за адресою АДРЕСА_2 , загальна площа (кв.м): 26.6, реєстраційний номер об'єкта 469493380000; - будинку за адресою АДРЕСА_3 , загальна площа (кв.м): 156.2, реєстраційний номер об'єкта 1259978671108; - земельної ділянки кадастровий номер 7110800000:04:003:0761 площею (га): 0.052, реєстраційний номер об'єкта 1707467271108;
2. Державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам та іншим особам чи органам вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо нерухомого майна: - квартири за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 60.6, реєстраційний номер об'єкта 1595132980000; - квартири за адресою АДРЕСА_2 , загальна площа (кв.м): 26.6, реєстраційний номер об'єкта 469493380000; - будинку за адресою АДРЕСА_3 , загальна площа (кв.м): 156.2, реєстраційний номер об'єкта 1259978671108; - земельної ділянки кадастровий номер 7110800000:04:003:0761 площею (га): 0.052, реєстраційний номер об'єкта 1707467271108,
до набрання законної сили рішенням суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів дарування та скасування рішень про державну реєстрацію прав.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію даної ухвали направити до Відділу державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для вжиття відповідних заходів та сторонам - до відома.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Р. В. Піньковський