Справа № 703/5733/24
2/703/176/25
03 січня 2025 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Ігнатенко Т.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на навчання,
встановив:
25 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вищевказаним позовом, в якому просить стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на період навчання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до закінчення донькою навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі з 16 жовтня 2004 року по 21 грудня 2017 року. Відповідач є батьком їхньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час донька навчається на денній формі навчання 1-го курсу Національного університету «Києво-Могилянська академія», у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги. Позивач несе всі витрати на утримання доньки, сплачуються витрати на харчування, купівлю одягу, проїзди в міських громадських транспортних засобах, купівлю канцелярських виробів необхідних для навчання, побутової техніки та інші необхідні речі для навчання. Оскільки донька вступила на навчання до університету та потребує грошової допомоги, позивач звернулася до відповідача для вирішення питання надання коштів у позасудовому порядку. Відповідач на даний час отримує дохід і може надавати матеріальну допомогу, однак добровільно цього робити не бажає. З відповідач проводилися стягнення аліментів на користь позивача на утримання донькою ОСОБА_3 18 років. ІНФОРМАЦІЯ_2 року донці сторін виповнилося 18 років, а тому стягнення аліментів на утримання доньки припинено, інших стягнень з відповідача не проводиться.
З врахуванням вищевказаних обставин, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою судді від 30 жовтня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі у справі третю особу, відповідачу встановлено строк для подачі до суду відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив, а третій особі - письмових пояснень щодо позову та відзиву.
25 листопада 2024 року на адресу суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 на позовну заяву, в якому останній частково заперечує проти позовних вимог. Зазначає, що дійсно він, як рідний батько, будучи працевлаштованим, відповідно до вимог закону, сплачував аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку регулярно. На сьогодні, після досягнення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття, борги по сплаті аліментів відсутні. Усвідомлює, що згідно закону, якщо повнолітня дочка продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, він зобов'язаний утримувати її до досягнення нею 23 років. Однак, на обґрунтування своїх вимог і розміру стягуваних аліментів, згідно додатків до позову, ОСОБА_1 надає чеки на придбання продуктів харчування, поповнення рахунку мобільного телефону, опалу квитків на проїзд залізницею, фіскальний чек на придбання ноутбука, оплату гуртожитку, оплату транспорту. До ІНФОРМАЦІЯ_2 року з нього на користь ОСОБА_1 стягувалися аліменти на утримання ОСОБА_3 , а тому вважає безпідставними надання позивачем чеків на придбання продуктів харчування за серпень 2024 року на загальну суму 434 гривні 89 копійок, квитанцій про поповнення мобільного телефону за вересень 2024 року, а також квитанцій за червень, липень та серпень 2024 року.
Згідно довідки №58 від 08 жовтня 2024 року виданої Національним університетом «Києво-Могилянська академія», ОСОБА_3 дійсно проживає в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 (незареєстрована). Вартість проживання не вказана. Проте ОСОБА_1 безпідставно надає платіжні інструкції про оплату гуртожитку за серпень та вересень 2024 року, в той час як до ІНФОРМАЦІЯ_2 року з нього стягувалися аліменти на утримання дитини.
Відповідно до довідки №90/24 від 08 жовтня 2024 року, з 01 вересня 2024 року ОСОБА_3 навчається на першому курсі денної форми навчання, 4 рівня акредитації, державне замовлення, факультет природних наук, освітній рівень бакалавр, спеціальність екологія Національного університету «Києво-Могилянська академія» з терміном навчання до 01 липня 2028 року. Тобто плату за навчання ні позивач, ні дочка не здійснюють.
Витрати на ноутбук вважає безпідставними, оскільки фіскальний чек не несе інформації стосовно покупця - позивача чи третьої особи. У той же час два роки назад, незважаючи на його заперечення і обґрунтування необхідності придбання саме ноутбуку для дочки, за бажанням позивача, за спільні кошти ним і ОСОБА_1 був придбаний стаціонарний комп'ютер.
Витрати на проїзд до місця проживання не пов'язані з витратами на навчання. Надані ОСОБА_1 квитанції за липень, серпень, вересень та жовтень 2024 року містять суперечливу інформацію і викликають обґрунтований сумнів.
При визначенні розміру аліментів необхідно врахувати, що обов'язок по утриманню повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, згідно закону, покладено в рівні мірі на обох батьків. Крім цього, враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Тобто ОСОБА_1 повинна довести необхідність надання матеріальної допомоги на витрати, пов'язані з навчанням ОСОБА_3 у викладеному в позові розмірі. В той же час, матеріали позову не містять даних про вартість підручників, проїзду до навчального закладу та інше, як це передбачено ст.182 СК України. Витрати на одяг не відносяться до витрат на навчання.
Вказує, що твердження позивача про те, що він не бажає добровільно допомагати їй матеріально, є безпідставними і не підтверджені жодними доказами.
У той же час, ОСОБА_3 досягла 18-річного віку, має задовільний стан здоров'я і можливість працевлаштуватися і самостійно отримувати і розпоряджатися доходами.
За вказаних обставин, відповідач ОСОБА_2 просив прийняти відзив, позов задовольнити частково і стягувати з нього аліментів на період навчання ОСОБА_3 в розмірі 1/9 частини його заробітку щомісячно.
03 грудня 2024 року, поштовим відправленням від 02 грудня 2024 року, на адресу суду надійшли заперечення позивача ОСОБА_1 на відзив на позовну заяву, в яких не погоджується з позицією відповідача. Вказує, що їх спільна донька ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання , у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, так як постійно навчається (відвідує пари), а тому влаштуватися на роботу у неї відсутня можливість. Після досягнення ОСОБА_3 повноліття, позивач намагалася врегулювати мирним шляхом питання щодо наданням відповідачем матеріальної допомоги (аліментів) їхній донці у зв'язку з навчанням, проте ними не було досягнуто згоди в результаті чого позивачем 25 жовтня 2024 року було подано позов до суду, тобто через десять днів після досягнення ОСОБА_3 повноліття.
Дійною, нею були подані до суду документи, а саме копії чеків, які були понесені ОСОБА_3 в період, коли нею не було досягнуто повноліття, проте вже вона навчалася в університеті. Дані докази були надані, як доказ, що остання потребує матеріальної допомоги, а саме: щодо оплати гуртожитку, який оплачується не за весь період навчання, а кожного місяця; щодо витрат на транспорт, адже гуртожиток знаходиться не в пішій доступності від університету, а тому несуться витрати на міський транспорт; щодо витрат на харчування, чеки були надана з метою відображення витрат, проте в апріорі вартість харчування не може складати загальної суми всіх чеків.
На даний час, незважаючи на те, що відповідач вказує про готовність сплачувати аліменти в розмірі 1/9 частини доходів, ним не було надано жодної матеріальної допомоги з моменту досягнення донькою повноліття, весь тягар з утримання доньки ліг на позивача, що, на думку останньої, свідчить про вчинення відповідачем свідомих дій щодо ухилення від сплати аліментів та виконання свого батьківського обов'язку.
Зазначає, що відповідачем не надано доказів скрутного матеріального становища, не надано доказів наявності інших дітей, непрацездатної дружини, батьків, дочки, сина, не вказано про неможливість сплати аліментів за станом здоров'я. Натомість відповідач вказує, що їх донька має задовільний стан здоров'я, а тому має можливість працевлаштуватися і самостійно отримувати і розпоряджатися доходами. Проте, позивач вважає, що такі твердження вказують на небажання відповідача матеріально допомагати ОСОБА_3 , адже в силу закону, що існує на території держави, батьки зобов'язані (за можливості) надавати матеріальну допомогу своїй дитині, адже фактично тяжко знайти роботу дитині, яка тільки досягла 18 років, а тим паче поєднувати навчання з роботою, оскільки навчання розпочинається з самого ранку та продовжується до після обіду, після чого студент повинен підготуватися до наступних лекцій (семінарів, практичних занять) самостійно, тобто весь час фактично студент денного курсу навчання присвячує навчанню.
З врахуванням викладеного, позивач ОСОБА_1 просила позовні вимоги задовольнити повністю.
04 грудня 2024 року, поштовим відправленням від 02 грудня 2024 року, на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи ОСОБА_3 , в яких остання зазначає, що дійсно навчається з 01 вересня 2024 року на першому курсі денної форми навчання, 4 рівня акредитації, державне замовлення, факультет природничих наук, освітній рівень бакалавр, спеціальність екологія Національного університету «Києво-Могилянська академія» з терміном навчання до 01 липня 2028 року, проживає у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . Всі витрати на її утримання, а саме витрати на харчування, купівлю одягу, проїзди в міських транспортних засобах та до місця проживання, купівлю канцелярських виробів для навчання, побутової техніки, ліків, оплату мобільного зв'язку та інтернету, несе мати. У той час як батько не допомагає матеріально. Для переміщення містом використовує автобуси, тролейбуси, трамваї та метро. У першу чергу, через необхідність щоденного проїзду до університету, а також для переміщення містом. Вказує, що гуртожиток знаходиться на відстані 13 кілометрів від університету. До нього можна дістатися автобусом або тролейбусами до станції метро, а далі на метро. Також, для навчання з дому, а саме виконання домашніх завдань та самостійного опрацювання матеріалу, підключення онлайн у випадку непередбачуваних обставин, ОСОБА_1 сплачує за послуги інтернет-провайдера та мобільний зв'язок. Для можливості навчання під час відключень світла було придбано ноутбук та два павербанки. Дійсно, стаціонарний комп'ютер придбано 1 грудня 2021 року з економічних міркувань (ноутбук з аналогічними характеристиками коштував дорожче від стаціонарного комп'ютера з усіма комплектуючими), тоді відключення електроенергії не передбачалися. Для навчання також було придбано вживаний принтер. Також, по можливості приїжджаючи додому, щоб привезти власні речі, книги та деякі продукти харчування, а також для зустрічні з батьками.
Чеки про придбання продуктів харчування у серпні-жовтні 2024 року додані з метою відображення середніх витрат з цієї категорії, в листопаді вони збільшилися, через загальне здорожчення продуктів харчування. Частина витрат не підкріплена чеками, адже не всюди їх можливо отримати. Регулярно купує товари на ринку, тож ці витрати чеками не підкріплені. Зважаючи на досягнення повноліття та стан здоров'я, вона має право працевлаштуватися, однак через щоденне очне навчання в університеті, необхідність присутності на заняттях, додаткового самостійного опрацювання матеріалів та виконання завдань не має такої можливості. Через пропуски лабораторних та практичних занять студенти не допускаються до заліку та здачі екзамену, що передбачає втрату бюджетного місця. Навчання в цьому закладі є престижним та дає можливість отримати необхідний для роботи практичний досвід та можливості додаткового самостійного розвитку. Все це підвищує цінність її як працівника, тож збільшує можливість працювати за спеціальністю з гідною оплатою праці, що дозволить покращити рівень життя та допомагати батькам в майбутньому. Плату за навчання ОСОБА_1 не здійснює, але несе всі попутні витрати для забезпечення навчання, проживання, харчування в іншому місті, що в середньому становить 8000-9000 гривень на місяць. Також допомагає нематеріально.
З врахуванням викладеного, третя особа ОСОБА_3 просила прийняти письмові пояснення та задовольнити позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на період навчання з ОСОБА_2 .
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Суд, врахувавши доводи сторін, які викладені у їх заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 16 жовтня 2004 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розрізано рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 грудня 2017 року, яке набрало законної сили 22 січня 2018 року, у справі №703/2703/17 (а.с.8-9).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області 27 жовтня 2006 року, відповідач ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 є батьками доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 грудня 2017 року, яке набрало законної сили 22 січня 2018 року, у справі №703/2703/17, вирішено, зокрема стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29 серпня 2017 року і до повноліття дитини (а.с.8-9).
ІНФОРМАЦІЯ_2 року донці сторін ОСОБА_3 виповнилося 18 років, внаслідок чого стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , яке проводилося на підставі вищевказаного рішення суду, припинено.
Згідно ст.53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Відповідно до довідки №90/24, виданої Національним університетом «Києво-Могилянська академія» (адреса: м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2) 08 жовтня 2024 року, ОСОБА_3 дійсно є студенткою 1 року навчання Національного університету «Києво-Могилянська академія». Денна форма навчання, 4 рівень акредитації, державне замовлення. Факультет природничих наук, освітній рівень бакалавр. Спеціальність екологія. Термін навчання з 01 вересня 2024 року до 01 липня 2028 року (а.с.10).
Згідно ч.3 ст.199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає донька, син, а також самі донька, син, які продовжують навчання.
Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 23 грудня 2004 року на ім'я ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.4).
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивач ОСОБА_1 зазначила, що донька сторін ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Вищевказане твердження ОСОБА_1 щодо зареєстрованого місця проживання доньки сторін ОСОБА_3 , підтвердила у своїх письмових поясненнях сама ОСОБА_3 , та, як вбачається з відзиву на позовну заяву, не заперечується відповідачем ОСОБА_1 .
Таким чином, позивач ОСОБА_1 , відповідно до ч.3 ст.199 СК України, наділена правом на звернення до суду з даним позовом.
Згідно довідки №58, виданої Національним університетом «Києво-Могилянська академія» 08 жовтня 2024 року, ОСОБА_3 , студентка ФПрН-1, дійсно проживає в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 (не зареєстрована) (а.с.11).
Отже, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 , які ІНФОРМАЦІЯ_2 виповнилося 18 років та яка є донькою позивача ОСОБА_1 і відповідача ОСОБА_2 , з 01 вересня 2024 року навчається у Національному університеті «Києво-Могилянська академія», який розташований поза межами населеного пункту, в якому має зареєстроване та постійне місце проживання, за державним замовленням, тобто за рахунок державних коштів, на денній формі навчання та внаслідок такого навчання, проживає у гуртожитку, який розташований на території населеного пункту, в якому знаходить вказаний університет, однак за іншою адресою.
Доказів наявності у доньки сторін - ОСОБА_3 місця роботи та отримання будь-яких доходів, матеріали справи не містять, сторонами не надані та останні з клопотаннями щодо витребування відповідних доказів до суду не зверталися.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що донька сторін ОСОБА_3 , у зв'язку з продовженням навчанням у вищому навчальному після досягнення 18-річного віку, потребує матеріальної допомоги зі сторони батьків.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 досягла 18-річного віку, має задовільний стан здоров'я і можливість працевлаштуватися і самостійно отримувати і розпоряджатися доходами, оскільки під час судового встановлено, що ОСОБА_3 навчається у вищому навчальному закладі на денній формі навчання, а не заочно, що позбавляє її об'єктивної можливості працевлаштуватися, отримувати заробітну, а відтак і самостійно забезпечувати себе матеріально, внаслідок чого у суду відсутні підстави піддавати сумніву необхідність отримання ОСОБА_3 матеріальної допомоги.
У постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №208/3075/16, від 10 жовтня 2018 року у справі №216/3757/16-ц та від 05 грудня 2018 року у справі № 701/699/16-ц акцентовано увагу на тому, що витрати на навчання дітей, після досягнення ними повноліття покладаються на обох батьків незалежно від того, з ким із них проживає дитина. Такий правовий висновок ґрунтується на принципі рівності прав та обов'язків батьків, встановленому Сімейним кодексом України.
Як вбачається з позовної заяви, позивач ОСОБА_1 стверджує, а відповідач ОСОБА_2 не надав жодних заперечень, що після досягнення їхньою донькою ОСОБА_3 18-річного віку, остання перебуває на повному утриманні позивача ОСОБА_1 , яка несе витрати, пов'язані з навчанням ОСОБА_3 у вищому навчальному закладі.
На підтвердження здійснення витрат, пов'язаних з навчанням доньки сторін у вищому навчальному закладі, позивачем ОСОБА_3 до матеріалів справи додано: платіжні інструкції щодо сплати проживання доньки у гуртожитку; квитки на проїзд; посадочні документи на проїзд у залізничному транспорті; фіскальний чек на придбання ноутбуку; чеки на поповнення мобільного телефону; чеки на придбання продуктів харчування, засобів особистої гігієни та побутової хімії.
Разом з тим, суд не враховує як докази понесених позивачем ОСОБА_3 витрат, які пов'язані з навчанням ОСОБА_3 у вищому навчальному закладі, додані до матеріалів справи вищевказані документи, які датовані до 01 вересня 2024 року, оскільки донька сторін - ОСОБА_3 розпочала навчання у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» лише 01 вересня 2024 року, внаслідок чого здійснені позивачем ОСОБА_3 витрати до даної дати об'єктивно не можуть підтверджувати їх здійснення саме у зв'язку з навчанням доньки у вищому навчальному закладі.
При цьому, посилання відповідача ОСОБА_2 , як на підставу для неприйняття до уваги поданих позивачем ОСОБА_1 документів на підтвердження здійснених нею витрат, пов'язаних з навчанням доньки у вищому навчальному закладі, на те, що до ІНФОРМАЦІЯ_2 року з нього на користь ОСОБА_1 стягувалися аліменти на утримання ОСОБА_3 , а також на відсутність необхідності у придбанні ноутбуку, суд оцінює критично, оскільки такі докази подані виключно з метою підтвердження здійснення витрат, пов'язаних з навчанням ОСОБА_3 у вищому навчальному закладі, та необхідності надання донці матеріальної допомогу у зв'язку з її навчанням у даному закладі освіти, натомість не звертається до суду з вимогою про стягнення таких витрат за минулий період, тобто до подання до суду даної позовної заяви.
Доказів надання відповідачем ОСОБА_2 доньці ОСОБА_3 коштів для оплати гуртожитку та проїзду у громадському транспорті, придбання канцелярського приладдя, одягу, засобів особистої гігієни та продуктів харчування, матеріали справи не містять та відповідачем не надані.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вищевказані витрати, які безпосередньо пов'язані з навчання спільної позивача та відповідача доньки ОСОБА_3 , після досягнення останньою 18-річного віку, здійснюються виключно позивачем ОСОБА_1 .
Згідно ч.1 ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення донькою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
З системного аналізу фактичних обставин, встановлених судом при розгляді справи, та вищенаведених норм законодавства вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , як батько доньки ОСОБА_3 , має обов'язок утримувати останню попри досягнення нею повноліття, оскільки донька продовжує навчання у вищому навчальному закладі та у зв'язку з цим несе відповідні витрати.
Приймаючи до уваги відсутність доказів непрацездатності відповідача ОСОБА_2 , його скрутного матеріального становища, що унеможливлює утримання ним своєї повнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, неможливості надання ним матеріальної допомоги донці, у зв'язку з її навчанням у вищому навчальному закладі, перебування на його утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 спроможний сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.
Відповідно ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно ч.1-3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За вказаних обставин, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчатися, при цьому, визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню, враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, яка не працює, після досягнення повноліття продовжує навчатися у начальному закладі, відтак потребує матеріальної допомоги, зокрема, на оплату проживання у гуртожитку за місцем навчання, проїзд у громадському транспорті від місця проживання як у гуртожитку, так і від місця зареєстрованого проживання, до місця навчання та у зворотному напрямку, для придбання продуктів харчування, одягу та необхідних речей для навчання, а також стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, який є працездатним та має можливість надавати донці відповідну матеріальну допомогу, на його утриманні малолітні та неповнолітні діти, непрацездатні батьки чи інші особи не перебуваються, у зв'язку з чим приходить до висновку, що розмір аліментів, які підлягають стягненню починаючи з дати подання позову та до закінчення терміну навчання, але не довше ніж до досягнення донькою 23 річного віку, має становити 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця.
Відповідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає стягнення аліментів у межах суми за один місяць до негайного виконання.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Враховуючи, що позивач при зверненні до суду з даною позовною заявою, відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», була звільнена від сплати судового збору, та приймаючи до уваги, що її позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне, з урахуванням вимог ч.1, ч.6 ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1211 гривень 20 копійок.
На підставі викладеного, відповідно до ст.53 Конституції України, ст.184, 191, 199, 200, 201 СК України, та керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355, 430 ЦПК України,
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на навчання, - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , аліменти на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення з заявою до суду, тобто з 25 жовтня 2024 року і до закінчення донькою навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 річного віку.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Третя особа - ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Головуючий Т.В. Ігнатенко