Справа № 712/14383/24
Номер провадження 3/711/57/25
02 січня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції в ГУНП Черкаській області (протокол серії ВАВ № 024001), про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про РНОКПП у матеріалах відсутні, не працюючого,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 160 КУпАП,
ОСОБА_1 20 листопада 2024 року, близько 10.45 години, перебуваючи на вул.Небесної Сотні, 30, у м. Черкаси, здійснював у невстановленому місці - на тротуарі поблизу ринку «Центральний» торгівлю з рук продуктами харчування а саме: снеками з курятини «Чікенз» в кількості 5 упаковок по 180 г кожна.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 160 КУпАП.
ОСОБА_1 усудове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 160 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ураховуючи, що ОСОБА_1 двічі належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направив, суд уважає за можливе розглянути цю справу за його відсутності у судовому засіданні, оскільки надмірне і безпідставне затягування розгляду справи може призвести до закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення був повідомлений про направлення матеріалів відносно нього на розгляд до суду.
Таким чином, суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи відносно нього. У свою чергу, ОСОБА_1 , достеменно знаючи про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив достатніх і розумних заходів, щоб дізнатись про стан відомого його судового провадження.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 024001 від 20.11.2024, рапортом дільничного офіцера поліції сектору ДОП ВП Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області В. Бунєєвої від 20.11.2024, фототаблицею з місця події, зберігальною розпискою ОСОБА_1 .
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 160 КУпАП, доведена повністю.
Вирішуючи питання чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення, суд виходить з того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Відповідно до ст. 33 КУпАП при призначенні покарання суддя враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , а також той факт, що предметом торгівлі були продукти харчування промислового виробництва, а тому суд дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень необхідним і достатнім буде накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 160 КУпАП.
Разом із цим, суд із огляду на вид продукції (сухі снеки), яку продавав ОСОБА_1 , її незначні обсяги та промислове упакування, тривалі терміни зберігання та відсутність загрози для здоров'я інших осіб, вважає за можливе не застосовувати при накладенні стягнення конфіскацію предмету торгівлі.
Такий вид впливу, на думку суду, є достатнім і доцільним для виправлення особи порушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 160, ст.ст. 22, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 (тридцять чотири) гривні, без конфіскації предметів торгівлі.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605,60 грн.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачено не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів, з метою примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби стягнути із ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 68 (шістдесят вісім) грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Придніпровський районний суд м. Черкаси.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: Ю. А. Остапенко