Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/6/25
номер провадження 1-кс/695/20/25
03 січня 2025 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша клопотання слідчого СВ Золотоніського районного відділу поліції ГУНП у Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Золотоніської окружної прокуратура ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Старокостянтинів, Хмельницької області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, пенсіонера, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
До слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання слідчого СВ Золотоніського районного відділу поліції ГУНП у Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Золотоніської окружної прокуратура ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12025250370000003 від 01.01.2025 стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , в невстановлений, на даний час, слідством час та у невстановленому, на даний час, слідством місці, в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, діючи з прямим умислом, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав, у невстановлений на даний час слідством спосіб, корпус гранати Ф-1, який придатний для проведення вибуху та відноситься до категорії боєприпасів, та в подальшому, незаконно, без передбаченого законом дозволу, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, 01.01.2025 близько 19 години 25 хвилин, переніс його до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де без передбаченого законом дозволу, зберігав до моменту виявлення та вилучення працівниками Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області 01.01.2025 у період часу з 22 години 00 хвилин до 22 години 17 хвилин.
02.01.2025 о 22 годині 17 хвилин ОСОБА_5 затримано в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
02.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - а саме придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовуються наступними обставинами:
- ризик можливого переховування від органу досудового розслідування обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 в разі не обрання йому запобіжного заходу, усвідомлюючи те, що він підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування, суду та/або змінити місце проживання. Невідворотність покарання за злочин вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- ризик незаконного впливу на свідків в даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою отримання можливості уникнути чи пом'якшити свою відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, шляхом вмовлянь, погроз або примусу, щоб останні не давали або змінили свої свідчення на його користь, враховуючи, що на даний час вживаються заходи з метою встановлення та допиту усіх можливих свідків та очевидців кримінального правопорушення, також вжити заходів щодо знищення ще не віднайдених речових доказів та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
- ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 в разі не обрання йому запобіжного заходу, матиме змогу й надалі вчинити інші злочини пов'язані із незаконним придбанням та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
- ризик запобігання спробам перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 усвідомлюючи, що відносно нього здійснюється досудове розслідування (кримінальне переслідування) за вчинення злочину та перебуваючи на волі існує ризик, що останній може розголосити відомості досудового розслідування особам, які можуть бути причетні до його протиправної діяльності, що в подальшому перешкоджатиме проведенню досудового розслідування. Разом з тим обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_5 під час вчинення злочину, що підтверджує схильність та здатність останнього приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а відтак дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
- підозрюваний вчинив злочин в період дії на території України військового стану.
Вказане свідчить про неможливість застосування до підозрюваного будь якого із більш м'яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечать запобіганню зазначених в клопотанні ризиків та належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі "Харченко проти України", згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10.02.2011).
Тому при застосуванні запобіжного заходу до підозрюваного орган досудового розслідування просить врахувати суспільний інтерес - запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з неможливістю запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий, за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у клопотанні.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання.
У судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов"язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт;5) тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ст.184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
2. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
3. До клопотання додаються:
1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;
3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
4. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.
Згідно ст. 186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані стороною кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
В ході розгляду клопотання встановлено, що 01.01.2025 року до ЄРДР за № 12025250370000003 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами: протоколом огляду місця події від 01.01.2025 року; показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 02.01.2025; протоколом затримання ОСОБА_5 від 01.01.2025; протоколом обшуку від 02.01.2025; показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 від 02.01.2025.
На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
При вирішенні питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 суд виходить з необхідності уникнення ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, про наявність якого, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 7 років, підозрюваний не одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, у нього відсутні міцні та стійкі соціальні зв'язки, що є суттєвими елементами при оцінюванні наведеного ризику.
На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема, його вік та стан здоров'я, інші дані про особу ОСОБА_5 , слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Натомість, існування ризиків можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків в даному кримінальному провадженні, запобігання спробам перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом, знищення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення прокурором у судовому засіданні не доведено, будь-яких доказів на підтвердження наявності зазначених ризиків не надано, а тому їх існування ґрунтується на припущеннях.
Враховуючи викладене, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, з метою виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає необхідним, з урахуванням вимог ст. 181 КПК України, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який полягає в забороні цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в межах строку досудового розслідування, з покладенням обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки на думку слідчого судді жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеному ризику.
При обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує обставини передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, особу підозрюваного, його майновий стан та стан здоров'я, той факт, що підозрюваний має постійне місце проживання, а також обставини вчинення кримінального правопорушення, та вважає, що цілодобового домашнього арешту буде достатньо для забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного.
Керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 309, 370-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Золотоніського районного відділу поліції ГУНП у Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Золотоніської окружної прокуратура ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який полягає у забороні підозрюваному цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 02 березня 2025 року.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 у строк до 02 березня 2025 року:
- прибувати до слідчого Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, органів прокуратури та суду за першою вимогою;
- цілодобово перебувати за місцем проживання, а саме: АДРЕСА_2 ;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- постійно носити засіб електронного контролю.
Ухвала діє в межах строку досудового розслідування, тобто до 02 березня 2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити до Золотоніського РВП ГУНП України у Черкаській області для організації контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_5 під час дії стосовно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1