справа № 691/234/14-ц
провадження № 4-с/691/3/24
30 грудня 2024 року м. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., за участю секретаря судових засідань Гергель М.В.,
розглянувши скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на постанову державного виконавця від 06.01.2022 про закінчення виконавчого провадження № 48033518,
встановив:
АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду зі скаргою, в якій просить поновити строк на звернення до суду зі скаргою та визнати протиправною і скасувати постанову від 06.01.2022 про закінчення виконавчого провадження № 48033518, що прийнята старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжук С.С. Направити виконавчий лист № 691/234/14-ц, виданий 19.06.2015 Городищенським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості в розмірі 8769,66 дол. США до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для подальшого стягнення боргу.
В обґрунтування поданої скарги скаржник зазначає, що рішенням Городищенського районного суду від 27.04.2015 із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» стягнено заборгованість у розмірі 8769,66 дол. США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 04.02.2014 складає 70069,60 грн. та видано виконавчий лист, строк пред'явлення якого до 18.05.2016.
06.07.2015 за заявою стягувача, на підставі виконавчого листа, відкрито виконавче провадження № 48033518 про стягнення із ОСОБА_1 указаної заборгованості.
06.10.2020 начальником відділу Городищенського ДВС Ткаченком А.В. винесено постанову про передачу виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області.
19.10.2020 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжук С.С. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 48033518 з виконання виконавчого листа № 691/234/14-ц.
06.01.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжук С.С. встановлено, що виконавчий документ фактично виконано та на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Указану постанову АТ КБ «Приватбанк» не отримував.
Відповідно до виписок по рахунках заборгованості ОСОБА_1 , його заборгованість за кредитним договором у розмірі 8769,66 дол. США не сплачена.
Скаржник вважає, що держвиконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження всупереч п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»
Крім того, у рішенні суду у справі № 691/234/14-ц кредит ОСОБА_1 було надано у іноземній валюті - доларах США. У резолютивній частині рішення суду зазначено про стягнення заборгованості з боржника у доларах США із зазначенням еквіваленту у гривнях на дату ухвалення рішення. Однак, у постанові про відкриття виконавчого провадження від 06.07.2015, держвиконавець зазначив суму заборгованості виходячи з еквіваленту боргу у гривнях, що зазначено у рішенні суду, а саме 70069,60 грн.
Скаржник вважає, що сума, яка підлягає погашенню за судовим рішенням, обчислюється у іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу.
Фактично, на сьогоднішній день, рішення суду не виконане, дії держвиконавця про закінчення виконавчого провадження є передчасними, а винесена ним постанова підлягає скасуванню
Представник АТ КБ «Приватбанк» Вікторжевський О.М. у судовому засіданні подану скаргу підтримав, просив її задовольнити, посилаючись на викладені у скарзі обставини.
Представник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бєліков А.В. подав відзив на скаргу, у якому зазначив, що не погоджується з доводами скаржника і вважає їх необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Важливою умовою оскарження представник вважає терміни, через пропущення яких, суд може відмовити у прийнятті скарги або позову до розгляду.
За правилами ЦПК України та ЗУ «Про виконавче провадження», постанова про закриття виконавчого провадження була надіслана скаржнику у строки та спосіб передбачений законом, про що свідчить витяг з журналу вихідної кореспонденції, за яким, постанова про закінчення виконавчого провадження направлена скаржнику простим листом 06.01.2022, за адресою: вул. Свердлова, 108 м. Сміла, вул. Свердлова.
Скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, ст. 385 ЦПК України.
Поновити строки на оскарження можливо лише за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.
Сторони виконавчого провадження мають право ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до автоматизованої системи виконавчого провадження, за адресою в мережі Інтернет, де також забезпечена можливість онлайн-оплати. Також сторони виконавчого провадження мають право в прийомний день з'явитися до державного виконавця та ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, а в разі необхідності, зняти з них копії.
Тому відділ не погоджується з поважністю причин для поновлення строків на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження від 06.01.2022, яка була належним чином надіслана стягувачу на його адресу і документи виконавчого провадження вважаються доставленими у спосіб, передбачений законом.
Таким чином, стягувач мав усі передбачені законом можливості бути обізнаним про стан виконавчого провадження та належним чином захищати свої права. Тому підстав для поновлення строків на подання скарги не вбачається.
Заслухавши скаржника, врахувавши думку особи, відносно якої подана скарга, ознайомившись із матеріалами скарги, суд приходить до наступного.
Заочним рішенням Городищенського районного суду від 27.04.2025, справа № 691/234/14-ц, задоволено позов ПАТ КБ «Приватбанк» та стягнено з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 8769,66 дол. США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 04.02.2014 складає 70069,60 грн.
19.06.2015 судом видано виконавчий лист, строк пред'явлення якого до 18.05.2016.
06.07.2015 постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Городищенського управління юстиції Брандальським В.В. відкрито виконавче провадження № 48033518 з виконання виконавчого листа № 691/234/14-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 70069,60 грн.
06.10.2020 постановою начальника відділу Городищенського ДВС Ткаченка А.В. матеріали виконавчого провадження передані до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області.
19.10.2020 постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжук С.С. виконавче провадження № 48033518 з виконання виконавчого листа № 691/234/14-ц прийнято до провадження.
06.01.2022 постановою старшого державного виконавція Відділу примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжук С.С. закінчено виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі 70069,60 грн.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 448, ст. 449 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу, як суд першої інстанції. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлений судом. Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав або свобод або у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Частиною 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) зроблено висновок про те, що право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов'язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, ст. 123 ЦПК України.
Частинами 1, 2 ст. 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 124 ЦПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
У постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 759/20392/18 зазначено, що виходячи з результату системного аналізу ст. 123, 124, 126 ЦПК України із положеннями пункту «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якої пов'язано його початок, тобто після фактичної обізнаності особи про порушення її прав і свобод.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 2-1441/10 (провадження № 61-17257св20) та від 07.07.2021 у справі № 127/2-200/2004 (провадження № 61-16384св19).
У постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 914/2265/20 зазначено, що за порівняльного аналізу змісту термінів «дізнався» та «повинен був дізнатися», що містяться у положеннях ст. 341 ГПК України, суд доходить висновку про презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. У цьому висновку Суд враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності. Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб'єкта, закріпленого у ч. 1 ст. 341 ГПК України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з'ясування стану виконавчого провадження тощо).
У висновку про презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 14.08.2019 у справі № 910/7221/17, від 12.01.2021 у справі № 910/8794/17, від 12.10.2021 у справі № 918/333/13-г».
Верховний Суд у постанові від 01.11.2023 у справі № 904/3734/20 вказав, що передумовою для розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного, приватного виконавця по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, передбачений ч. 1 ст. 341 ГПК України, або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено з поважних причин. Адже під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, вміщених у розділі VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень». Відсутність в оскаржуваних судових рішеннях достеменного встановлення істотних обставин щодо початку та закінчення перебігу процесуального строку для звернення із скаргою до суду, факту дотримання стягувачем цього строку, може свідчити про передчасність висновків судів прийняття до розгляду скарги та не можуть зумовити обов'язок суду щодо розгляду скарги по суті в порядку ст. 343 ГПК України, оскільки нормами ГПК України імперативно визначено, що пропущений процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлено за відповідних обставин судом виключно за клопотанням особи, що подає скаргу. Протилежні дії суду порушуватимуть права інших учасників спору (зокрема виконавця, дії якого оскаржуються) та загальні засади господарського судочинства, а саме його диспозитивності, рівності перед законом і судом та змагальності сторін.
Аналогічна позиція застосована 15.11.2023 Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 552/3735/20, провадження № 61-7756св23 (ЄДРСРУ № 115859469).
Отже, передумовою для розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного, приватного виконавця по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, передбачений ст. 449 ЦПК України, або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено з поважних причин.
Таким чином, перед тим як переходити до розгляду скарги на суті, суд повинен встановити чи дотримався скаржник встановленого законом 10 денного строку звернення до суду з цією скаргою.
Скаржник зазначає, що він не отримував поштовим відправленням постанову про закінчення виконавчого провадження від 06.01.2022 та не мав можливості своєчасно скористався своїм правом на оскарження даної постанови раніше.
Про її наявність він дізнався лише 11.12.2024 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 48033518, що внесено до Автоматизованої системи виконавчого провадження, за допомогою мережі Інтернет.
Однак суд вважає, що скаржник у повній мірі володів інформацією щодо виконавчого провадження, зокрема з наданих скаржником виписок по банківському рахунку ОСОБА_1 вбачається, що починаючи з 11.03.2016 до банку постійно надходили кошти на погашення заборгованості, однак після 22.12.2021 погашення боргу припинилося.
Разом із тим, зі скаргою Приватбанк звернувся лише 16.12.2024.
Тому суд вважає, що скаржник мав реальну можливість поцікавитися причинами припинення стягнення за виконавчим документом, однак цього не робив протягом трьох років (без шести днів).
Також суд звертає увагу і на те, що в постанові при відкриття виконавчого провадження від 06.07.2015 чітко вказано про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №691/234/14-ц, виданого 19.06.2015 Городищенським районним судом Черкаської області про стягнення 70069,60 грн. боргу на користь ПАТ КБ «Приватбанк» з ОСОБА_1 .
Із дня винесення цієї постанови минуло 8,5 років, однак Приватбанк не оскаржував ту обставину, що виконавче провадження відкрито з примусового стягнення боргу в гривнях, а не в доларах США.
Про стягнення боргу саме в гривнях та саме в сумі 70069,60 грн. Приватбанк мав реальну можливість дізнатися як із постанови про відкриття виконавчого провадження, так і онлайн із Автоматизованої системи виконавчого провадження та в разі незгоди, оскаржити такі дії державного виконавця.
На підставі викладеного, суд не вбачає жодних підстав для задоволення скарги Приватбанку.
Керуючись ст. 451 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні скарги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на постанову державного виконавця від 06.01.2022 про закінчення виконавчого провадження № 48033518 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, через суд першої інстанції, протягом п'ятнадцяти днів, з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 03.01.2025.
Суддя Л. В. Подорога