Справа 362/8612/24
Провадження 3/362/186/25
03.01.2025 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Т.П., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає в АДРЕСА_2 ,
за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 639255, складеного 07 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_1 , остання ухилялась від виконання передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який о 19 годині 25 хвилин 30.11.2024 отримав травму, чим вчинила правопорушення, передбачене частиною першою статті 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що це був нещасний випадок. Того дня вона пішла вкладати спати меншу дитину, а інший шестирічний син залишився на кухні робити уроки. Потім вона почула, як він позвав "мама" та побігла до нього. Прибігши на кухню, вона побачила кров на руці дитини, запитала, що сталось, дитина відповіла, що порізала руку ножем. Вона перев'язала дитині руку і викликала швидку. Швидка завезла у лікарню в м. Боярку, у дитяче відділення, де дитину оглянув лікар-травматолог. За результатами огляду дитині наклали шви на порізаний палець лівої руки та перебинтували. Увесь цей час ОСОБА_1 перебувала разом з дитиною, підтримуючи та заспокоюючи її. На даний час з дитиною все добре, отримує необхідний догляд. ОСОБА_1 не вважає себе такою, що ухиляється від виконання батьківських обов'язків, тому що сину забезпечені всі умови для нормального проживання та навчання, він відвідує додаткові заняття з англійської, займається грою на фортепіано, з сином вона постійно проводить бесіди щодо його безпечної поведінки, з правилами поводження з колючими і ріжучими предметами син був обізнаний. Вважає, що такий інцидент міг трапитися в кожній родині.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та додані до них докази, суд дійшов таких висновків.
Частиною першою статті 184 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Бланкетна диспозиція цієї норми для встановлення об'єктивної сторони вказаного правопорушення відсилає до інших законодавчих актів, якими передбачені відповідні обов'язки батьків.
Так, відповідно до частин першої - третьої статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (частина четверта статті 155 Сімейного кодексу України).
Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частинами першою, шостою статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17).
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно зі статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених під час розгляду справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
За змістом статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення факти та додані до нього матеріали не свідчать про невиконання чи ухилення від виконання ОСОБА_1 обов'язків, покладених на батьків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що є обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП. Самого факту отримання дитиною травми недостатньо для визначення складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП.
Відповідно статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Ураховуючи наведені вимоги закону, встановлені обставини справи, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись статтями 7, 9, 184, 245, 247, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Т.П.Рубан