290/1701/24
Іменем України
селище Романів 30 грудня 2024 року
Суддя Романівського районного суду Житомирської області Шакалов Андрій Вікторович, розглянувши матеріали, які надійшли з відділення № 1 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 184 КУпАП,-
До Романівського районного суду Житомирської області 26 грудня 2024 року надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, вчинене повторно) відносно ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД № 552483 від 17 грудня 2024 року, ОСОБА_1 20 листопада 2024 року та 08 грудня 2024 року перебувала за місцем свого проживання, ухилилась від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язку по догляду, вихованню та забезпеченню необхідних умов проживання дітей, а саме, перебувала в п'яному вигляді та залишила дітей без догляду чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП, оскільки протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення.
ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечила проти притягнення її до адміністративної відповідальності. Пояснила, що дійсно раніше мала проблеми у сім'ї та зловживала алкоголем. Проте, зазначила, що на момент складання протоколу, вона алкогольні напої не вживає вже понад шість місяців.
На питання суду про причини виклику поліції по телефону 102, повідомила, що це зробила її сусідка, з якою вона має давні неприязні стосунки.
Крім того ОСОБА_1 зазначила, що намагається виконувати свої обов'язки матері п'ятьох дітей належним чином.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку про те, що відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_2 у зазначеному адміністративному правопорушенні, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її згідно з законом.
Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Житомирське районне управління поліції обґрунтовуючи висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, направило до суду такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 552483 від 17 грудня 2024 року, рапорти інспектора чергового відділення поліції № 1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області від 20.11.2024 та 08.12.2024, письмове пояснення ОСОБА_1 від 17.12.2024, довідку характеристику від 17.12.2024 № 1538, копію акту обстеження умов проживання без дати, довідку про склад сім'ї від 16.11.2023, постанову Романівського районного суду Житомирської області від 26 липня 2024 року по справі № 290/916/24.
Аналізуючи зазначені документи, суд дійшов висновку, що лише протокол, рапорти працівників поліції, пояснення ОСОБА_1 та постанова Романівського районного суду від 26 липня 2024 року відповідають критерію допустимості та належності.
Дослідивши наявні докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 немає складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Так, частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Частина 2 ст. 184 КУпАП, передбачає відповідальність, за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, передбаченого частиною першою цієї статті КУпАП.
Що стосується, об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, то вона проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства «на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Згідно зі ст. 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Тобто, у протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 184 КУпАП має бути вказано, які саме нормативні акти порушено і якими конкретно діями особи. Відсутність чіткої вказівки на нормативний акт, який порушено та які саме дії вчинено (не вчинено), свідчить про неконкретність звинувачення особи і являється порушенням права на захист.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 552483 від 17 грудня 2024 року, при викладенні суті вчиненого адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП, уповноваженою особою не визначено, в чому саме полягає ухилення ОСОБА_1 від виконання обов'язків щодо виховання дітей, яким чином було здійснено відповідне ухилення (які саме дії вчинила чи не вчинила ОСОБА_1 , спрямовані на ухилення від виконання батьківських обов'язків, та чи була заподіяна шкода інтересам дітей) і якими доказами конкретно це підтверджено.
Таким чином, звинувачення ОСОБА_1 є неконкретним, що автоматично порушує право на захист особи, щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення.
Сама лише констатація у протоколі факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння у присутності дітей, ведення аморального способу життя, залишення дітей без нагляду тощо не може бути підставою для висновку про ухилення останньої від виконання нею обов'язків по вихованню дітей.
З урахуванням наведеного та встановлених судом обставин, протокол про адміністративне правопорушення від ВАД № 552483 від 17 грудня 2024 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП, в розумінні ст. 251 КУпАП, не може підтверджувати вчинення нею правопорушення, оскільки такий складений з істотними порушеннями вимог ст.256 КУпАП.
В цьому випадку, інші докази, покладенні правоохоронним органом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 , зокрема, акт обстеження житлових умов чи довідка про склад сім'ї, при встановленні наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП, правового значення не мають. Жодні належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 в ухиленні від виконання батьківських обов'язків в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, аналізуючи докази в справі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про обґрунтований сумнів у тому, що ОСОБА_1 вчинила відносно своїх неповнолітніх дітей ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі й закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
За змістом статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП - належить закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 247,294 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Андрій ШАКАЛОВ