Справа № 286/3702/24
02 січня 2025 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л.
з секретарем Максимець О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Овручі справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат - Мотальова-Кравець Валерія Юріївна, до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів , -
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат - Мотальова-Кравець Валерія Юріївна, звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Ухвалою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 04.10.2024 було відкрито загальне позовне провадження по вказаній справі та призначено підготовче судове засідання на 21.11.2024.
В судове засідання 21.11.2024 позивач та його представник не з'явилися, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином, відповідно до положень ст. ст. 128-130 ЦПК України, були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням та звітом про доставлені електронні повідомлення. Відповідач також в судове засідання не з'явилася, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином, відповідно до положень ст. ст. 128-130 ЦПК України, повідомлялася про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням. В зв'язку з чим, підготовче судове засідання було відкладено на 02.01.2025.
02.01.2025 в підготовче судове засідання учасники справи знову не з'явилися, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином, відповідно до положень ст. ст. 128-130 ЦПК України, повідомлялися про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями та звітом про доставлені електронні повідомлення.
Вирішуючи, в черговий раз, питання відкладення підготовчого судового засідання, суд звертає увагу на наступне.
Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 року у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно ч. 5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності або клопотання про розгляд справи за його відсутності надійшло, але нез'явлення позивача перешкоджає розгляду справи.
У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року в справі №465/6555/16-ц сформульованій правовий висновок про те, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь в судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті. За таких обставин, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
В 1. ст.131 ЦПК України законодавець закріпив, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Будь-яких заяв сторони позивача про розгляд справи без їх участі, повідомлень про зміну місця проживання на адресу суду не надходило.
За таких обставин, враховуючи, що належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та його представник, повторно не з'явилися в судове засідання; клопотання про розгляд справи за їх відсутності до суду не надійшло, тому повторна неявка сторони позивача в черговий раз в судове засідання дає підстави суду припускати про втрату нею інтересу до вирішення вказаної справи, затягування її розгляду, і тому відповідно наявні правові підстави для залишення заяви без розгляду, що не позбавляє позивача права повторного звернення до суду.
Керуючись ч.5 ст. 223 та п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат - Мотальова-Кравець Валерія Юріївна, до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів залишити без розгляду.
На ухвалу суду до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручене у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту вказаного судового рішення.
Суддя А. Л. Гришковець