Справа № 282/17/25
Провадження № 3/282/23/25
03 січня 2025 р.
селище Любар
Суддя Любарського районного суду Житомирської області Носач В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя: АДРЕСА_1 , непрацюючого,-
за ч.1 ст.164-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №552450 від 2 січня 2025 року зазначено, що 5 грудня 2024 року о 08 год. 37 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 займався забороненим видом господарської діяльності, а саме продавав алкогольні напої домашнього виробництва, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.164-16 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить його підпис в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За таких обставин вважаю за можливе, відповідно до ст.268 КУпАП, розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 на підставі поданих суду документів.
Дослідивши письмові матеріали, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-16 КУпАП.
Частина 1 ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, і протоколом про адміністративне правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частина 1 ст.164-16 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Згідно зі ст.3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Насамперед саме слово "діяльність" означає систематичні дії членів суспільства, їхніх об'єднань, спрямовані на досягнення певного результату. Змістом цих дій є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, а метою - задоволення суспільних потреб у відповідних благах, які повинні мати цінову визначеність, тобто функціонувати як товар.
Таким чином, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів, а також отримання від здійснення зазначеного виду діяльності дохід. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-16 КУпАП.
Разом з тим, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №552450 від 2 січня 2025 року не долучено доказів того, що ОСОБА_1 займався забороненим видом господарської діяльності, а саме: продавав алкогольні напої домашнього виробництва.
Матеріали справи не містять даних про особу, яка здійснювала купівлю алкогольних напоїв, відсутній акт вилучення алкогольних напоїв, висновок експерта, що напій, який продавав ОСОБА_1 являється алкогольним напоєм, відсутні свідки та поняті вказаного адміністративного правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №552450 від 2 січня 2025 року без надання суду належних доказів здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності не може бути належним доказом вчинення особою правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-16 КУпАП.
Наведене у відповідності до статті 62 Конституції України повинно тлумачитись судом на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
За змістом ст.247 КУпАП, відсутність події правопорушення означає, що відсутнє діяння, яке підпадає під ознаки адміністративного проступку. Відсутність складу адміністративного правопорушення означає, що діяння, яке ставилося в провину правопорушнику, ним вчинено, але відсутні обов'язкові ознаки, що характеризують суб'єкт, суб'єктивну сторону, об'єкт і об'єктивну сторону цього правопорушення.
Аналіз зазначених вище доказів, переконує суд в тому, що в даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-16 КУпАП, а тому провадження по справі слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.9, 164-16, 245, 247, 251, 256, 266, 278, 280 КУпАП, суддя,-
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.164-16 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.М. Носач