Справа № 202/15110/24
Провадження № 1-кс/202/8841/2024
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
31 грудня 2024 року м. Дніпро
слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024042210000279 від 24.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернулася прокурор Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024042210000279 від 24.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Дане клопотання, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 30 грудня 2024 року.
Відповідно до матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 24.12.2024 о 07:40 водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Добробатів в Самарському районі міста Дніпра, в районі вулиці Красноводській допустив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_5 , який перетинав проїзну частину вулиці Добробатів, справа наліво за напрямком руху транспортного засобу, в невстановленому місці. Внаслідок ДТП малолітній пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження.
24 грудня 2024 року в ході проведення огляду місця пригоди вилучено автомобіль «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 власник: ОСОБА_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
24 грудня 2024 року автомобіль «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що для проведення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду кримінального провадження, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження речового доказу - автомобіля «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , необхідно на вказане майно накласти арешт з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування, так як існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину та підлягає збереженню.
Просила слідчого суддю накласти арешт на автомобіль «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 ,з обов'язковим позбавленням прав на відчуження, розпорядження та користування.
Учасники процесу в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином. Прокурором до матеріалів клопотання долучено заяву, відповідно до якої просила здійснювати розгляд клопотання без її участі, вимоги клопотання підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.
Враховуючи неявку учасників процесу та їх належне повідомлення про дату, час та місце розгляду клопотання, слідчий суддя доходить висновку про можливість розгляду клопотання без участі учасників процесу.
Відповідно до ч. 4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській областіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024042210000279 від 24.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК Україниза фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24 грудня 2024 року за участю автомобіля «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , та малолітнього пішохода ОСОБА_5 , який внаслідок дружньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра Дніпропетровської області
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Слідчим суддею встановлено, що 24 грудня 2024 року під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 ,який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_1 ), вилучено та направлено для зберігання на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 22.
Постановою слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від 24 грудня 2024 року автомобіль «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024042210000279 від 24.12.2024 року.
В свою чергу, ОСОБА_6 , яка є власником вилученого транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в рамках кримінального провадження № 12024042210000279 від 24.12.2024 року є третьою особою щодо майна якої вирішується питання про арешт.
За приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження .
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя вважає доведеним, що був вчинений злочин і наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучений транспортний засіб є доказом такого злочину, відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки зберіг на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема за допомогою експертних досліджень. При цьому існує загроза приховування, перетворення транспортного засобу.
На переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника або володільця цього майна та не матиме тяжких наслідків, оскільки мав місце злочин, внаслідок якого малолітня дитина отримала тілесні ушкодження. Для проведення експертних досліджень безпосередньо потрібен вказаний транспортний засіб.
Тобто таке обмеження відповідатиме вимогам законності та не буде свавільним.
Тим більше, що арешт носить тимчасовий характер та може бути скасований у порядку, передбаченому статтею 174 КПК України.
Враховуючи наведене, клопотання прокурора необхідно задовольнити та з метою збереження речового доказу накласти арешт на автомобіль «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, -
Клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024042210000279 від 24.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування, на автомобіль «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_1 ).
Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1