Справа №173/3866/24
Провадження №2-н/173/5/2025
іменем України
03 січня 2025 р. м. Верхньодніпровськ
Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхан С.М., розглянувши
заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2
про видачу судового наказу про стягнення аліментів,-
До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів.
Розглянувши та дослідивши матеріали за вказаною заявою, встановлено наступне.
Підстави та порядок видачі судового наказу регламентовано положеннями Розділу ІІ Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 160 Цивільного процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Таким чином, наказне провадження - це спрощений вид цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються справи, які не потребують повної та детальної процедури розгляду. Спрощена правова процедура по видачі судового наказу обумовлена правовою природою вимог, що підлягають захисту шляхом видачі судового наказу.
Так, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України).
Вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу визначені ст. 163 ЦПК України. Зокрема, згідно з п. 4-5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Зі змісту заяви про видачу судового наказу слідує, що дитина проживає із заявником ОСОБА_1 та знаходиться на повному її утриманні. Разом з тим, до заяви про видачу судового наказу додано:
- копію паспорта заявника та РНОКПП;
- копію свідоцтва про шлюб;
- копію свідоцтва про народження дитини;
- витяг з реєстру територіальної громади про місце проживання заявника.
Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частини 5 статті 183 Сімейного кодексу України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно ч. 3 ст. 181, ч. 5 ст. 183 СК України право на звернення до суду із заявою в порядку наказного провадження про стягнення аліментів має той з батьків, з яким проживає дитина, та на утриманні якого вона знаходиться.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі. За приписами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, факт/обставина щодо того, з ким проживають діти має значення для вирішення указаної справи, з огляду на те, що від її встановлення безпосередньо залежить наявність підстави для звернення особи до суду із відповідною заявою, відтак, ця обставина має бути обов'язково доведена заявником.
До заяви про видачу судового наказу не додано доказів на підтвердження факту проживання дитини разом із заявником. Тобто, з наявної у заяві про видачу судового наказу інформації та з доданих до неї документів, неможливо встановити, що дитина проживає саме з матір'ю, і перебуває лише на її утриманні.
За п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Разом з тим, положеннями ч. 1 ст. 166 ЦПК України визначено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, про що слід роз'яснити заявнику.
Керуючись ст. 19, 160-161, 163, 164-166 ЦПК України, суддя,-
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 2-1, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів, від дня складання повного тексту шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С. М. Бурхан