Справа № 199/10970/24
(3/199/187/25)
іменем України
02 січня 2025 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Сенчишин Ф.М., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли від Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не працевлаштованого,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 22 грудня 2024 року близько 16 год. 30 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру по відношенню до своєї дружини ОСОБА_3 , а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, ображав та погрожував фізичною розправою , штовхнув у груди, внаслідок чого вона впала та отримала травму коліна. Даний конфлікт відбувався в присутності двох малолітніх дітей.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив фактичні обставини справи та свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що вони з дружиною в стадії розлучення, влаштовувати «робірки» йому сенсу немає. В той день він прийшов за місцем мешкання для спілкування з дітьми, і його дружина влаштувала конфлікт, кричала, кидалася на нього. Впала сама, оскільки послизнулася. Частину її дій він зміг за фільмувати на телефон.
Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що справа про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю з наступних підстав:
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
ЄСПЛ у справі «Малофєєв проти Росії» та «Карелін проти Росії» сформулював позицію, за якою у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Отже в такому разі справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення
Судом було досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 408257 від 22 грудня 2024 року, рапорт інспектора-чергового ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, письмову заяву та пояснення ОСОБА_3 та письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який зазначив, що конфлікт між батьками був, але лише словесний.
Єдиним доказом спричинення ОСОБА_1 шкоди фізичному здоров'ю потерпілої (у виді травми коліна) є заява та пояснення його дружини ОСОБА_3 , яка є очевидно заінтересованою особою і покази якої жодним іншим доказом не підтверджені, інші наслідки протиправних діянь ОСОБА_1 в протоколі не зазначені, а тому оскільки протокол про адміністративне правопорушення не містить доведеного наслідку діянь, як «була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого», суд самостійно встановлювати таку обставину не може.
Відсутність визначених законом суспільно-шкідливих наслідків виключає наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За наведених обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю за відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд -
Справу про адміністративного правопорушення у відношенні ОСОБА_2 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя:
02.01.2025