Справа № 439/1518/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/914/24 Доповідач: ОСОБА_2
19 грудня 2024 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження № 12017140160000535 за апеляційною скаргою заступника керівника Львівської області ОСОБА_6 на ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 14.08.2024 року стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 383, ч.1 ст. 384 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
встановила:
Прокурор подав апеляційну скаргу на ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 14.08.2024, якою задоволено клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 про звільнення її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України .
ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 383, ч.1 ст. 384 КК України, у зв'язку із зміною обстановки.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12017140160000535 від 19.08.2017 щодо обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України - закрито.
Прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та скерувати справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Вважає, що ухвала є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що для застосування положень ст. 48 КК України у суду першої інстанції не було законних підстав через відсутність такої обов'язкової об'єктивної умови, як вчинення злочину вперше.
З положень ст. 48 КК України вбачається, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на цій підставі можливе в разі вчинення нею вперше кримінального проступку або нетяжкого злочину, що є однією з обов'язкових умов такого звільнення.
При цьому особою, що вчинила кримінальне правопорушення вперше, вважається особа, яка раніше не вчиняла кримінальних правопорушень або раніше вчинила кримінальне правопорушення, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного кримінального правопорушення, двох або більше кримінально караних діянь вказаної вище категорії, які утворюють сукупність, не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України лише за умови, що вони не складають реальної сукупності кримінальних правопорушень.
Так відповідно до ст. 33 КК України, сукупністю кримінальних правопорушень визнається вчинення особою двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено.
Апелянт наголошує, що ідеальна сукупність виникає, коли особа однією дією вчиняє одночасно два або більше кримінальних правопорушення, відповідальність за які передбачено різними статтями КК України. Реальна сукупність має місце у тому разі, коли особа вчиненими у різний час окремими діяннями вчиняє два або більше кримінальних правопорушення, які мають різні склади і кваліфікуються окремо.
Вищенаведених положень суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про звільнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, не дотримався.
Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_10 вперше вчинила кримінальні правопорушення, які згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком та нетяжким злочином. Такі кримінальні правопорушення вчинені однією дією, і утворюють ідеальну сукупність кримінальних правопорушень. З часу вчинення кримінального правопорушення сплив значний проміжок часу (більше 7 років). За цей час потерпілий ОСОБА_11 помер ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Обвинувачена ОСОБА_10 за цей час не притягувалася до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні хвору матір, сама потребує лікування та оперативного втручання.
Водночас, з ухвали суду від 14.08.2024 вбачається, ОСОБА_10 17.08.2017 звернулася до Бродівського відділення поліції та повідомила неправдиву інформацію про вчинення щодо неї злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, про що складено протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та внесено відомості 18.07.2017 до ЄРДР, а потім ОСОБА_10 під час допиту в якості потерпілої надала неправдиві показання про вчинення щодо неї злочину, 21.08.2017 підтвердила неправдиві показання як потерпіла під час пред'явлення особи для впізнання та одночасного допиту осіб.
Згідно з ухвалою від 14.08.2024 ОСОБА_10 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 383 КК України - завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення злочину та кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 384 КК України - завідомо неправдиве показання потерпілого під час провадження досудового розслідування. Вказані кримінальні правопорушення утворюють реальну сукупність, оскільки обвинувачена відокремленими одна від одної діями в різний час (спочатку 17.08.2017 повідомила неправдиву інформацію поліції про вчинення щодо неї злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, про що складено протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та внесено 18.07.2017 відомості до ЄРДР, а потім 18.08.2017 під час допиту в якості потерпілої надала неправдиві показання про вчинення щодо неї злочину, підтвердила неправдиві показання як потерпіла під час пред'явлення особи для впізнання та одночасного допиту осіб) вчинила два різні кримінальні правопорушення.
Зазначене вище неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, яке полягало у звільненні ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 48 КК України, та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме ст. 370 КПК України, є підставами для скасування судового рішення.
Судом першої інстанції зазначено, що ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що 17 серпня 2017 року вона, звернулася до Бродівського відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області та, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, повідомивши про те, що 17 серпня 2017 року близько 12.00 годин в м. Броди, біля озера «Бугаї», невідома особа відкрито викрала у неї ювелірні вироби із золота, а саме: ланцюжка, кулона у вигляді хрестика, двох сережок з натуральними перлинами та обручки, загальною вагою близько 15 - ти грам, чим їй заподіяно матеріальної шкоди про що було складено Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 17.08.2017, якого ОСОБА_7 особисто підписала. У зв?язку із тим за зверненням ОСОБА_7 слідчим СВ Бродівського відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області 18 серпня 2017 року внесено дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні N 12017140160000533 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, тобто ОСОБА_7 , діючи умисно, достовірно знаючи, що вказане кримінальне правопорушення не вчинялось неправдиво повідомила органу досудового розслідування про вчинення злочину.
Крім того, 18 серпня 2017 року ОСОБА_7 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ч.1 ст. 384 КК України, в період часу з 07.40 год. по 07.58 год. під час проведення допиту, як потерпілої у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N? 12017140160000533 від 18 серпня 2017 року, маючи умисел на дачу завідомо неправдивих показань, щодо вчинення відносно неї кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, надала старшому оперуповноваженому СКП Бродівського ВП Золочівського ВП ГУНІ у Львівській області капітану поліції ОСОБА_12 , показання про вчинення відносно неї відкритого викрадення ювелірних виробів із золота невідомою особою у м. Броди, які, у подальшому, підтвердила 21 серпня 2017 року в період із 12.20 год. по 12.45 год., коли повторно будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 384 КК України в ході проведення слідчої дії, що проводилася начальником СВ Бродівського ВП Золочівського ВП ГУНІ у Львівській області підполковником поліції ОСОБА_13 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 120174016000533 від 18 серпня 2017 року, а саме: пред?явлення особи для впізнання, впізнала особу N?1, якою є ОСОБА_11 , як таку, що вчинила відносно неї відкрите викрадення належних їй ювелірних виробів. Після того, ОСОБА_7 , 21 серпня 2017 року в період із 12.55 год. по 13.40 год., будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ч.1 ст. 384 КК України в ході проведення слідчої дії у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N? 12017140160000533 від 18 серпня 2017 року, а саме одночасного допиту осіб, маючи умисел на дачу завідомо неправдивих показань, щодо вчинення відносно неї кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, дала показання про те, що ОСОБА_11 вчинив відносно неї відкрите викрадення належного їй майна. Надані в якості потерпілої показання, ОСОБА_7 підтвердила своїми підписами у відповідних протоколах складеними за результатами проведених слідчих дій.
Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисних та протиправних дій, які виразилися в умисному вчиненні завідомо неправдивого повідомлення органу досудового розслідування про вчинення злочину та у вчиненні завідомо неправдивого показання потерпілого під час провадження досудового розслідування, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 383, ч.1 ст. 384 КК України.
До початку розгляду справи по суті захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_9 подав клопотання, про звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст. 49 КК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 про часткове задоволення апеляційної скарги в частині скасування вироку та не заперечення задоволення клопотання сторони захисту, міркування захисника - адвоката ОСОБА_9 , підтримане обвинуваченою ОСОБА_7 щодо задоволення клопотання про звільнення останньої від кримінальної відповідальності по двох статтях обвинувачення у зв'язку із закінченням строків давності, апеляційну скаргу прокурора підтримали в частині скасування ухвали суду першої інстанції, вивчивши матеріали кримінального провадження, врахувавши подане захисником обвинуваченої клопотання, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
При з'ясуванні обставин кримінального провадження стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 колегіє суддів встановлено, що на час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції закінчився строк давності притягнення обвинуваченої ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 383, ч.1 ст. 384 КК України.
Так, відповідно до положень п.3 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення кримінальний правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло 5 років у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Зокрема, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули строки давності, передбачені ст. 49 КК України.
Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, то судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. У цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання та на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України може звільнити від цього покарання засудженого.
Судом першої інстанції встановлено, що обвинувачена ОСОБА_7 вчинила кримінальні правопорушення, за ч.1 ст.383 КК України - 17.08.2017 року, а за ч.1 ст. 384 КК України - 18.08.2017 року.
Відповідно до положень ч.4 ст.12 КК України зазначені кримінальні правопорушення відносяться : до проступку, за ч.1 ст. 384 КК України за який максимально можливе покарання у виді обмеження волі та нетяжкого злочину, за ч.1 ст. 383 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років.
Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 14.08.2024 року стосовно ОСОБА_7 задоволено клопотання обвинуваченої та звільнено її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України, у зв'язку із зміною обстановки та закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12017140160000535 від 19.08.2017 по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України
Злочини по даній справі вчинено 17 та 18 серпня 2017 року.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо минуло 3 роки у разі вчинення кримінального проступку чи нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді 2 років позбавлення волі. Такий термін минув 18.08.2020 року.
Таким чином, ще до початку розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, а саме 14.08.2024 року, закінчився строк давності для притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 за вчинення кримінальних правопорушень за ч.1 ст.383, ч.1 ст. 384 КК України, на підставі вимог п.2 ч.1 ст. 49 КК України. У матеріалах справи відсутні дані ухилення ОСОБА_7 від слідства або суду.
У відповідності до ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, в числі іншого, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неповнота судового розгляду.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.
Вирішуючи питання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд встановлює наявність певного обвинувачення, закінчення відповідних строків, передбачених ст. 49 КК України, і за таких умов зобов'язаний задовольнити клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому закон не пов'язує можливість застосування правил ч. 1 ст. 49 КК України із визнанням особою вини, обов'язковою передумовою для закриття кримінального провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав. Таку згоду може бути висловлено у відповідному клопотанні про звільнення від кримінальної відповідальності.
Обвинувачена ОСОБА_7 усно підтримала письмове клопотання свого захисника в суді апеляційної інстанції та висловила згоду про звільнення від її кримінальної відповідальності.
Відповідно до положень ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК України, скасовує ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Ураховуючи зазначене вище, колегія суддів дійшла переконання, що зазначені вище обставини є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги прокурора та скасуванню ухвали суду першої інстанції і закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 , на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України та п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 417, 419, 424 КПК України, колегія суддів,-
постановила :
Апеляційну скаргу заступника керівника Львівської області ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 14.08.2024 року стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою задоволено клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 та звільнено її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України, у зв'язку із зміною обстановки та закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12017140160000535 від 19.08.2017 щодо обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України - скасувати.
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_9 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12017140160000535 27 відносно ОСОБА_7 - закрити.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: