Справа № 671/9/25
03 січня 2025 року м. Волочиськ
Слідчий суддя Волочиського районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025243200000003 від 02 січня 2025 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
Слідчий СВ відділу поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 із погодженням прокурора Волочиської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні.
Як зазначено в клопотанні, 02.01.2025 року о 15 год. 20 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, вулиця Довженка, 2, працівниками СРПП ВП №2 було зупинено автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21083» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який Волочиським районним судом Хмельницької області позбавлений права керування транспортними засобами терміном на 6 років за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП (постанова Волочиського районного суду № 671/1461/23, провадження 3/671/595/2023 від 21.06.2023 року) всупереч рішенню суду продовжує керувати транспортним засобом.
За вказаним фактом 02 січня 2025 року СВ ВП №2 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025243200000003 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
02.01.2025 року на відкритій ділянці місцевості за координатами 49.54787, 26,22495 по вул. Довженка в м. Волочиськ, Хмельницького району, Хмельницької області проведено огляд місця події, в ході якого було вилучено автомобіль «ВАЗ 21083», 1992 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належать ОСОБА_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «ВАЗ 21083», реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія НОМЕР_2 , виданий ТСЦ 6841, 18.09.2021 року на ім'я ОСОБА_6 .
Слідчий зазначає, що 02.01.2025 року вилучені автомобіль «ВАЗ 21083», 1992 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належать ОСОБА_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «ВАЗ 21083», реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія НОМЕР_2 , виданий ТСЦ 6841, 18.09.2021 року на ім'я ОСОБА_6 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025243200000003 від 02.01.2025.
Слідчий зазначає, що автомобіль «ВАЗ 21083», 1992 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належать ОСОБА_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «ВАЗ 21083», реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія НОМЕР_2 , виданий ТСЦ 6841, 18.09.2021 року на ім'я ОСОБА_6 перебували у володінні та користуванні ОСОБА_5 .
Посилається на те, що в ході проведення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні виникла виняткова необхідність у накладенні арешту на вилучений автомобіль, оскільки це забезпечить наявність у матеріалах кримінального провадження важливих речових доказів, отримання яких є необхідним для всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин у даному кримінальному провадженні. Вказує, що вилучене в ході проведеного огляду майно має суттєве значення для встановлення всіх важливих обставин у даному кримінальному провадженні, а тому на нього необхідно накласти арешт.
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, клопотання підтримує повністю та просить його задовольнити.
Розглянувши подане клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Як вбачається із вимог ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В силу вимог ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається з наданих матеріалів, вилучене майно, на яке просить накласти арешт слідчий та яке містить на собі сліди кримінального правопорушення, визнано речовими доказами.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливого їй знищення, пошкодження чи приховування, слід накласти арешт на вилучене майно, а тому дане клопотання підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170, 172, 173 КПК України,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчужувати, розпоряджатися та користуватися вилученим майном, яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025243200000003 від 02 січня 2025 року, а саме на: автомобіль «ВАЗ 21083», 1992 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належать ОСОБА_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «ВАЗ 21083», реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія НОМЕР_2 , виданий ТСЦ 6841, 18.09.2021 року на ім'я ОСОБА_6 , які перебували у користуванні ОСОБА_5 .
Відповідно ст. 175 КПК України ухвала про арешт виконується негайно слідчим, прокурором.
Відповідно ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення, а згідно ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: