Справа № 466/574/24
Провадження № 2/466/1001/24
04 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючої - судді Білінської Г.Б.
при секретарі Кліндуховій Д.А.
за участі: представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
15.01.2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ 44559822 звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та просить суд ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» суму заборгованості в розмірі 32 422, 00 коп. з яких тіло кредиту 9 900, 00 грн., сума процентів за користування кредитом 22 522, 00 грн., 10 000, 00 грн. правової допомоги та судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 14.06.2021 ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» електронний договір №4311975 про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого отримав кредит у розмірі 9 900, 00 грн. строком на 30 днів. 12.07.2021 Відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 4636.67 грн. В зв'язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 11.08.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.11.08.2021 Відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 5643.00 грн. В зв'язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 10.09.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.10.09.2021 Відповідач свої зобов'язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль. 26.09.2021 Відповідач здійснив частково оплату процентів на рахунок Кредитора в розмірі 50.00 грн. Надалі Відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював. Між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» 25.05.2022 укладено договір факторингу №25-05/2022, згідно з умовами якого, ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за плату належні йому права грошової вимоги, а ТОВ «ФК « Фінтраст Україна» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Отже, до ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу №25-05/2022 перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі 32 422, 00 грн. Станом на 15.01.2024 року заборгованість за Кредитним договором Відповідача склала: тіло кредиту - 9 900, 00 грн., нараховані проценти - 22 522, 00 грн., всього 32 422, 00 грн. Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн., у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Представник ТзОВ «ФК «Фінтранс Україна» в судове засідання не з'явився, у матеріалах справи просить суд здійснювати розгляд справи без його участі, позов підтримує у повному обсязі, просив задовольнити позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Представник відповідача у судовому засідання просив частково задоволити позов, посилаюсь на мотиви, викладені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що 14.06.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір №4311975 про надання споживчого кредиту на суму 9900,00грн., строком 30 днів, шляхом зарахування кредитних коштів платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,90% від суми кредиту за кожен день користування.
У додатку №1 до договору №4311975 від 14.06.2021 визначено суму кредиту за розрахунковий період, види платежів за кредитом, реальну проценту річну ставку та загальну вартість кредиту.
Відповідно до довідки №2022 від 06.06.2022, виданої ТОВ «ФК «Контрактовий дім» ТОВ «Авентус Україна» повідомляє, про успішність наступної операції, згідно з договору з ТОВ «Авентус Україна» №087/20-П від 08.07.2020 ,на номер рахунку НОМЕР_2 у сумі 9 900 грн.
Відповідно до карти обліку договору (розрахунку заборгованості )за кредитним договором №4311975 від 14.06.2021 за період 14.06.2021 по 24.05.2022 прострочена заборгованість за кредитом становить 32 422 грн.
Відповідно до договору факторингу №25-05/2022 від 25.05.2022, ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає), а ТОВ «ФК « Фінтраст Україна» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК « Фінтраст Україна» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до акту прийому передачі реєстру боржників за договором факторингу №25-05/2022 від 25.05.2022 ТОВ «Авентус Україна» передав, а фактор ТОВ «ФК « Фінтраст Україна» прийняв реєстр прав вимоги кількістю 1377 шт., та права вимоги боргу від позичальників . Реєстр прав вимоги передано в повному обсязі відповідно до умов договору факторингу №25-05/2022 від 25.05.2022.
Згідно з витягом з Реєстру боржників до договору факторингу №25-05/2022 від 25.05.2022, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 на підставі кредитного договору №4311975 від 14.06.2021 в сумі 32 422,00 грн. з яких: 9 900 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 22 522,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Взявши грошові кошти та підписавши договір про надання споживчого кредиту, ОСОБА_1 розумів покладені на нього фінансові зобов'язання, що підтверджує внесення грошових коштів на користь кредиторів у сумі 10329,67 грн. що є значно більшою сумою за тіло кредиту. Згідно з п. 1.4. Договору - Строк кредиту складає 30 днів. Відповідно до п. 4.1. договору - Строк кредиту може бути продовжено: - за ініціативою Споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.(пп.4.2.1.-4.2.4.) Договору; або - в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) Договору. Жодного повідомлення про продовження дії Договору Відповідач не подавав, термін його дії не пролонговував та вважає його припиненим з 14 липня 2021 року. У свою чергу Позивач вважає, що Договір було пролонговано з ініціативи Кредитора, та подав до суду повідомлення від 11.08.2021 року без номера, де з тексту вбачається, що Кредитор пролонговує термін кредитного договору № 4311975 від 14.06.2021 року, укладеним між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 (який був укладений на 30 днів). Кредитором та Позивачем не подано до матеріалів справи жодного доказу направлення Відповідачу повідомлення про пролонгацію такого договору № 4311975 від 14.06.2021 року. Оскільки договір був укладений тільки на 30 днів, відповідно він припинив свою дію 14 липня 2021 року.
Надаючи правову оцінку вищевказаним поняттям у частині нарахування штрафних санкцій за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього. Відрізняються терміни в тому випадку, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання. Вказаний висновок міститься у п. 35 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12. Окрім того, в п. 54 Постанови Верховний Суд вказує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тобто, Верховний Суд зазначив, що нарахування передбачених договором процентів можливо тільки в строк дії Договору. З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним. Згідно думки Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також пеню, застосовувати штрафні санкції, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України.
У постанові об'єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань. При цьому, судом враховуються саме ті відсотки, які передбачені умовами договорів, які погоджені сторонами, а також береться до уваги та обставина, що при зверненні до суду з позовом позивач не навів вірного розрахунку заявлених до стягнення відсотків.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 342/180/17 від 03 липня 2019 року з приводу вищезазначених правовідносин зазначила наступне: Правила надання банківських послуг та тарифи мають мінливий характер, тому визначити яка саме редакція правил та тарифів діяла на момент підписання заяви є нереальним. Також, ні кредиторами, а ні в договорі ні в подальшому йому не було повідомлено щодо нарахування додаткових відсотків. ОСОБА_1 не був ознайомлений зі збільшенням суми по кредиту, та вважав необхідність до сплати, на підставі Закону України «Про споживче кредитування» - сплата тіла кредиту та стягнення не більше 50% від тіла кредиту за користування кредитними коштами. Не повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими МФО, покладає на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Окремо слід зауважити що, з розрахунку заборгованості за договором року вбачається, що позивачем в односторонньому порядку збільшено відсоткову ставку за користування кредитом. Про що не повідомлено ОСОБА_1 та про що, на момент підписання кредитного договору не було відомо ОСОБА_1 .
Згідно ч.4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніше як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок та строки розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року, дія Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Аналогічні обов'язки містяться у Законі України «Про споживче кредитування». Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною, як роз'яснено в листі НБУ від 27 лютого № 18-311/878-3001 щодо застосування вимог законодавства, що регулює кредитні відносини між банком та його клієнтами. Аналіз зазначених норм свідчить, що інформування позичальника про зміну відсоткової ставки за кредитним договором має бути очевидним і здійсненне у спосіб, який би не викликав сумніву про добросовісне виконання цих приписів Закону з боку Кредитора. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-82цс16: згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскільки розмір нарахованих процентів значно перевищує розмір заборгованості за кредитним договором, сама заборгованість є незначною, а Відповідачем було сплачено 10 329,67 грн., а тому із врахуванням цієї суми, суд вважає за можливе зменшити розмір заборгованості, відповідно до вимог ч.3 ст.551 ЦК України, тому загальну суму боргу необхідно зменшити.
Отже, на підставі наведеного вище, суд вважає, що реальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню складає: 9900,00 (тіло кредиту) + 5643,00 (1,9%) = 15543,00 -10329,67=5213,33 грн.
Щодо стягнення з відповідача суми інфляційних витрат у розмірі 10277,77 грн. за період з грудня 2021 - червень 2023 та 3% річних у розмірі 2025,26 грн., то такі позовні вимоги до задоволення не підлягають з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Зокрема, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно - правовими актами та триває до теперішнього часу.
Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з 2022 по червень 2023 року, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
При вирішення питання відшкодування витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1-3ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Положення статті 134ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч.8ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
На підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору №10/07-2023 від 10.07.2023 про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та адвокатом Столітнім М.М., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Столітнім М.М., звіт про надання правничої (правової) допомоги згідно Договору №10/07-2023 від 10.07.2023 р. - від 09.01.2024 р., на загальну суму 10000 грн., що включає в себе збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви, складення позовної заяви та подання її до суду та платіжну інструкцію №2643 від 08.01.2024 р. на загальну суму 10 000, 00 грн.
Зважаючи на викладене, враховуючи предмет позову, час, витрачений адвокатом для надання послуг, з урахуванням обсягу роботи, зазначеного в детальному розрахунку наданих правничих послуг, та кількості годин, необхідних, з точки зору суду, для його виконання фахівцем у галузі права, з урахуванням зібраних та наданих суду доказів, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що сума 10000,00 грн. не є співмірною, а відтак, приходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 2000,00 грн., що буде за даних обставин справи буде справедливим і співмірним відшкодуванням таких.
Таким чином суд вважає можливим задовольнити вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу частково у розмірі 2000,00 грн.
Окрім цього, судом встановлено, що при зверненні до суду з позовною заяву ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Фінтраст Україна» сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, виходячи з принципу пропорційності, розрахунок судового збору, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, виглядає наступним чином: 5 213,33 х 2422,40 : 44 725,03 = 282,36.
У зв'язку з наведеним, та з частковим задоволенням позову, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 282,36 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, 509, 512, 514, 551, 610, 1048, 1049, 1050, 1054, 1082 ЦК України, суд, -
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтранс Україна» заборгованість за Договором № 4311975 про надання споживчого кредиту від 14 червня 2021 р. в розмірі 5 213, 33 (п'ять тисяч двісті тринадцять) грн. 33 коп., 2 000,00грн. (дві тисячі гривень) витрат на правничу допомогу, а також 282 (двісті вісімдесят дві) гривень 36 копійок судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог .
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: м. Київ, вул. Загородня, 15 офіс 118/2.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення виготовлений 08.10.2024.
Суддя Г. Б. Білінська