Миколаївської області
Справа №477/2667/24
Провадження №1-кс/477/10/25
про продовження дії запобіжного заходу
02 січня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024150000000721 від 13 серпня 2024 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, такого, що народився в смт. Казанка Миколаївської області та фактично проживає в АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, не працює, не одружений, не судимий
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України
за участі: прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
25 грудня 2024 року слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024150000000721 від 13 серпня 2024 року з можливістю звільнення під заставу на умовах визначених в ухвалі слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 09 листопада 2024 року.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування за частиною четвертою статті 191, частиною четвертою статті 185 КК України, за фактом вчинення ряду діянь, пов'язаних із таємним викраденням дизельного палива з тепловозів АТ «Українська залізниця» за попередньою змовою групою осіб, про що 13 серпня 2024 року внесено відомості до ЄРДР за №12024150000000721.
Досудовим розслідуванням встановлений що група осіб, у складі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за попередньою змовою між собою та третіми особами, що працюють на посадах машиністів та помічників машиністів в АТ «Українська залізниця» в період часу з 03 вересня 2024 року по 07 листопада 2024 року таємно вкрали дизельне паливо з локомотивів та тепловозів АТ «Українська залізниця», чим спричинили збитків на загальну суму 300 820 (триста тисяч вісімсот двадцять) гривень
08 листопада 2024 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), що вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 09 листопада 2024 року до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено розмір застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 499 620 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень з покладенням відповідних обов'язків в разі внесення визначеного слідчим суддею розміру застави.
Строк дії ухвали слідчого судді про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою спливає 06 січня 2024 року.
У свою чергу, як вказує слідчий у поданому клопотанні досудове розслідування неможливо закінчити до дати закінчення терміну дії запобіжного заходу, так як для цього необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, направлених на збирання доказів та проведення повного, всебічного та об'єктивного розслідування усіх обставин справи.
Оскільки встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ризики, передбачені статтею 177 КПК України, не зменшились, а обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за змістом клопотання, повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, перелік яких наведений у клопотанні, слідчий ОСОБА_3 просить продовжити строк дії запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою на 60 днів.
Наявність указаних ризиків слідчим обґрунтовується тим, що на даний час продовжує існує ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не дозволить запобігти зазначеним вище ризикам.
У судовому засіданні прокурор групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 підтримав клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив його задовольнити, указував про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого. Зазначав, що підозра не обґрунтована, а дій, що зазначені у клопотанні слідчим він не вчиняв. Просив застосувати до нього менш тяжкий запобіжний захід, оскільки має на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків, а раніше визначений розмір застави для нього є непомірним.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні також заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на надуманість та необґрунтованість цього клопотання, а також на не доведеність ризиків належними та достатніми доказами. Вказувала, що підозра повідомлена ОСОБА_5 не обґрунтована, докази здобуті органом досудового розслідування необґрунтовані та містять суб'єктивні припущення, просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного менш тяжкий запобіжний захід, зокрема домашній арешт.
Також захисник посилалася і на непомірний розмір застави, що визначений раніше слідчим суддею та з урахуванням характеристики підозрюваного, його віку та сімейного, майнового стану просила визначити розмір застави в межах визначених статтею 182 КПК України.
Заслухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши докази по заявленому клопотанню, слідчий суддя встановив наступне.
В провадженні слідчого відділу СУ ГУНП в Миколаївській області перебуває об'єднане кримінальне провадження №12024150000000721 від 13 серпня 2024 року, кваліфіковане за частиною четвертою статті 191, частиною четвертою статті 185 КК України, за фактом вчинення ряду діянь, пов'язаних із таємним викраденням дизельного палива з тепловозів АТ «Українська залізниця» за попередньою змовою групою осіб.
За встановлених досудовим розслідуванням обставин вбачається, що непрацюючий ОСОБА_8 , не маючи законних джерел прибутку, керуючись корисливим мотивом і переслідуючи мету незаконного збагачення, обрав в якості джерела доходу діяльність, пов'язану із таємним викрадення майна, а саме дизельного палива з тепловозів виробничого підрозділу служби локомотивного господарства локомотивне депо «Миколаїв» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця», з подальшою їх реалізацією третім особам.
В свою чергу ОСОБА_8 , оцінивши особисті можливості, щодо викрадення дизельного палива, можливих об'ємів викрадення, способів транспортування та збуту, ймовірності викриття його протиправної діяльності, розуміючи, що підготовка, скоєння даного злочину, а також досягнення злочинної мети можливі лише за допомогою інших осіб, кожна з яких буде виконувати лише свою конкретну функцію, розпочав дії з пошуку до вчинення злочину інших осіб. При цьому перевагу надавав особам з близького оточення, з якими мав довірливі стосунки, обізнаними у елементарних правилах конспірації, а також розуміючи, що можливості самостійного транспортування та подальшої реалізації викраденого пального, він немає, залучив до виконання злочинного умислу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
В свою чергу ОСОБА_11 , перебуває на посаді машиніста в виробничому підрозділі служби локомотивного господарства локомотивне депо «Знам'янка» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця», але виконує обов'язки чергового оборотного депо «Долинська» виробничого підрозділу локомотивне депо «Знам'янка» служби локомотивного господарства регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» та будучи добре обізнаним з нормативними актами, які регулюють порядок обліку та списання паливно-мастильних матеріалів, володіючи знаннями щодо технічних особливостей роботи тепловозів, на яких він раніше працював, в частині реального використання дизельного палива та бажаючи отримувати власну матеріальну вигоду, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_11 прийняв пропозицію та надав ОСОБА_8 свою добровільну згоду на участь у вчиненні злочину - здійснення таємного викрадення дизельного палива з тепловозів виробничого підрозділу служби локомотивного господарства локомотивне депо «Миколаїв» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця».
ОСОБА_11 , розуміючи, що крадіжка дизельного палива з тепловозів не можлива без участі та відома машиністів, тому реалізуючи спільний з ОСОБА_8 , злочинний умисел, залучив до вказаної злочинної діяльності машиністів тепловозів, а саме ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , помічника машиніста тепловоза ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , ОСОБА_24 ІНФОРМАЦІЯ_21 , які за грошову винагороду дали свою згоду на таємне викрадення дизельного палива.
При цьому, під час реалізації спільного злочинного наміру, ОСОБА_11 , помічники машиністів та машиністи попередньо розрахували, що з одного тепловозу можливо викрасти приблизно 300-600 літрів дизельного пального та в подальшому приховати вказану нестачу шляхом внесення неправдивих відомостей до маршруту машиніста та журналу технічного стану локомотивів.
ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , була відведена роль яка полягала у транспортуванні порожніх ємностей до місця вчинення кримінального правопорушення, слідкування за навколишньою обстановкою з метою виявлення випадкової появи сторонніх осіб поблизу місця крадіжки дизельного палива або місця перебування наповнених дизельним паливом ємностей та оперативного реагування на них, перенесення наповнених дизельним паливом ємностей до місця знаходження транспортного засобу, транспортування дизельного палива до місця зберігання з подальшою реалізацією третім особам.
Крім того, 24.02.2022 Президентом України видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та на території України почав діяти воєнний стан, який триває дотепер, про що вищевказаним особам достеменно відомо.
Так, 09.09.2024 року в період часу 02:20 годин по 02:55 годин, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , та помічник машиніста ОСОБА_22 , перебуваючи в оборотному депо «Долинська» виробничого підрозділу локомотивне депо «Знам'янка» служби локомотивного господарства регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця», яке розташоване за адресою: Кіровоградська область, місто Долинська, вул. Привокзальна 7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , діючи повторно в умовах воєнного стану керуючись, корисливим умислом усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, під'єднали шланг до паливної системи тепловоза паливної системи тепловозу ЧМЭ3 - 2051 виробничого підрозділу служби локомотивного господарства локомотивне депо «Миколаїв» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» 550 літрів дизельного палива на загальну суму 22 550 (двадцять дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень, в заздалегідь заготовлені пластикові ємкості, та в подальшому розпорядилися викраденим майном, яке належить АТ «Українська залізниця» на власний розсуд, спричинивши збитки на вказану суму.
Крім того, в період часу з 19:05 по 19:37 годин 27.09.2024 року ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , машиніст ОСОБА_14 , перебуваючи в оборотному депо «Долинська» виробничого підрозділу локомотивне депо «Знам'янка» служби локомотивного господарства регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця», розташованої за адресою: Кіровоградська область, місто Долинська, вул. Привокзальна 7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , діючи повторно в умовах воєнного стану керуючись, корисливим умислом усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь наявного та встановленого обладнання в тепловозах, порушивши цілісність замкненої та опломбованої паливної системи тепловозів, тобто проникнення до вказаної системи, таємно викрали шляхом зливання із паливної системи тепловозів 2ТЕ10УТ виробничого підрозділу служби локомотивного господарства локомотивне депо «Миколаїв» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» 550 літрів дизельного палива на загальну суму 11 480 (одинадцять тисячі чотириста вісімдесят) гривень, в заздалегідь заготовлені пластикові ємкості, та в подальшому розпорядилися викраденим майном, яке належить АТ «Українська залізниця» на власний розсуд, спричинивши збитки на вказану суму.
Крім того, 11.10.2024 року в період часу 01.00 годин по 02:50 годин, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , та машиністи ОСОБА_24 , ОСОБА_18 перебуваючи в оборотному депо «Долинська» виробничого підрозділу локомотивне депо «Знам'янка» служби локомотивного господарства регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця», яке розташоване за адресою: Кіровоградська область, місто Долинська, вул. Привокзальна 7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_11 повторно в умовах воєнного стану керуючись, корисливим умислом усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь наявного та встановленого обладнання в тепловозах, порушивши цілісність замкненої та опломбованої паливної системи тепловозів, тобто проникнення до вказаної системи, таємно викрали шляхом зливання із паливної системи тепловозів 2ТЭ10УТ-73А та 2ТЭ10УТ-73Б виробничого підрозділу служби локомотивного господарства локомотивне депо «Миколаїв» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» 620 літрів дизельного палива на загальну суму 26 040 (двадцять шість тисяч сорок) гривень, в заздалегідь заготовлені пластикові ємкості, та в подальшому розпорядилися викраденим майном, яке належить АТ «Українська залізниця» на власний розсуд, спричинивши збитки на вказану суму.
Крім того, 15.10.2024 року в період часу 00:50 годин по 02:42 годин, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , та машиністи ОСОБА_17 , ОСОБА_15 перебуваючи в оборотному депо «Долинська» виробничого підрозділу локомотивне депо «Знам'янка» служби локомотивного господарства регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця», яке розташоване за адресою: Кіровоградська область, місто Долинська, вул. Привокзальна 7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_11 повторно в умовах воєнного стану керуючись, корисливим умислом усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь наявного та встановленого обладнання в тепловозах, порушивши цілісність замкненої та опломбованої паливної системи тепловозів, тобто проникнення до вказаної системи, таємно викрали шляхом зливання із паливної системи тепловозів виробничого підрозділу служби локомотивного господарства локомотивне депо «Миколаїв» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» 510 літрів дизельного палива на загальну суму 21 420 (двадцять одна тисяча чотириста двадцять ) гривень, в заздалегідь заготовлені пластикові ємкості, та в подальшому розпорядилися викраденим майном, яке належить АТ «Українська залізниця» на власний розсуд, спричинивши збитки на вказану суму.
Крім того, в період часу з 18.10.2024 року 23:00 годин по 19.10.2024 року 02:42 годин, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , та машиністи ОСОБА_17 , ОСОБА_23 перебуваючи в оборотному депо «Долинська» виробничого підрозділу локомотивне депо «Знам'янка» служби локомотивного господарства регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця», яке розташоване за адресою: Кіровоградська область, місто Долинська, вул. Привокзальна 7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_11 за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , діючи повторно в умовах воєнного стану керуючись, корисливим умислом усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь наявного та встановленого обладнання в тепловозах, порушивши цілісність замкненої та опломбованої паливної системи тепловозів, тобто проникнення до вказаної системи, таємно викрали шляхом зливання із паливної системи тепловозів виробничого підрозділу служби локомотивного господарства локомотивне депо «Миколаїв» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» 460 літрів дизельного палива на загальну суму 19 320 (дев'ятнадцять тисяч триста двадцять ) гривень, в заздалегідь заготовлені пластикові ємкості, та в подальшому розпорядилися викраденим майном, яке належить АТ «Українська залізниця» на власний розсуд, спричинивши збитки на вказану суму.
Крім того, 07.11.2024 року в період часу 22:20 годин по 02:40 годин, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , та машиніст ОСОБА_20 помічник машиніста ОСОБА_21 , перебуваючи в оборотному депо «Долинська» виробничого підрозділу локомотивне депо «Знам'янка» служби локомотивного господарства регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця», яке розташоване за адресою: Кіровоградська область, місто Долинська, вул. Привокзальна 7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , діючи повторно в умовах воєнного стану керуючись, корисливим умислом усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, під'єднали шланг до паливної системи тепловоза паливної системи тепловозу ЧМЭ3 - 2051 виробничого підрозділу служби локомотивного господарства локомотивне депо «Миколаїв» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» 200 літрів дизельного палива на загальну суму 8 400 (вісім тисяч чотириста) гривень, в заздалегідь заготовлені пластикові ємкості, та в подальшому розпорядилися викраденим майном, яке належить АТ «Українська залізниця» на власний розсуд, спричинивши збитки на вказану суму.
Таким чином в період часу з 03.09.2024 по 07.11.2024 в результаті вищевказаних злочинних дій АТ «Українська залізниця» спричинено збитків на загальну суму 109 210 (сто дев'ять тисяч двісті десять ) гривень.
У цьому кримінальному провадженні 08 листопада 2024 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), що вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 09 листопада 2024 року до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено розмір застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відповідно до частини п'ятої статті 194 КПК України на підозрюваного покладені певні обов'язки.
Зі змісту ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 09 листопада 2024 року вбачається, що обираючи запобіжний захід, слідчим суддею було досліджено надані стороною обвинувачення докази, які свідчили про наявність як і обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчинення інкримінованих йому діянь, так і наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України. Крім того, при вирішенні питання визначення розміру застави у розмірі, що виходить за межі розмірів, визначених статтею 182 КПК України, було враховано майновий та сімейний стан підозрюваного, а також оцінено неможливість застосування до підозрюваного інших, більш м'яких запобіжних заходів.
Питання, що були предметом оцінки слідчим суддею під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, в подальшому були також і предметом оцінки Миколаївського апеляційного суду за наслідками перегляду ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 09 листопада 2024 року, під час якого була надана оцінка доводам сторони захисту щодо обґрунтованості заявлених ризиків, розміру визначеного слідчим суддею застави, неможливість застосування інших запобіжних заходів, тощо.
23 грудня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану
Ухвалою слідчого судді від 26 грудня 2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024150000000721 від 13 серпня 2024 року продовжений до 08 травня 2025 року.
За приписами частини четвертої статті 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу.
Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у статті 194, 199 КПК України, конструкції яких передбачають такі критерії дослідження слідчим суддею обставин (фактів): наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини.
З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, пункт 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28 жовтня 1994 року, пункт 55).
Зі змісту поданого клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається причетність ОСОБА_5 до організації та вчинення кримінального правопорушення, передбаченого четвертою статті 185 КК України.
Дослідженими слідчим суддею доказами підтверджується достатність вагомих підстав вважати, що ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з іншими підозрюваними вчинив дії направленні на вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з викраденням майна АТ «Українська залізниця».
Описані у клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України.
Долучені до клопотання прокурором докази, зібрані у ході досудового розслідування, зокрема: інформація УСР в Миколаївській області ДСР НПУ щодо до вчинення кримінального правопорушення; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії ) - зняття інформації електронно транспортних комунікаційних мереж №7451/55-113-2024 від 15.10.2024 року; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії ) - зняття інформації електронно транспортних комунікаційних мереж №7452/55-113-2024 від 15.10.2024 року; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії ) - зняття інформації електронно транспортних комунікаційних мереж №7455/55-113-2024 від 15.10.2024 року; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії ) - зняття інформації електронно транспортних комунікаційних мереж №749/55-113-2024 від 17.10.2024 року; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії ) - зняття інформації електронно транспортних комунікаційних мереж №7502/55-113-2024 від 17.10.2024 року; протокол про хід і результат візуального спостереження за особою, його поведінко або тих з ким він контактує у публічно доступних місцях (за період з 08:00 год 31.08.2024 до 22:10 год. 27.09.2024) №7453/55-113-2024 від 15.10.2024 року; протокол обшуку автомобіля марки ИЖ 2715, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; протокол огляду тепловозу ЧМЭ3 - 2051; та інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення дій, які можуть охоплюватися складом злочину передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, що в силу положень частини третьої статті 132 КПК України, частини другої статті 177 КПК України є підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і запобіжного заходу.
Досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про продовження строку дії запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
На даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів, тому заперечення сторони захисту щодо необґрунтованості підозри слідчим суддею відхиляються.
При цьому, з огляду на заперечення захисника та підозрюваного, що зазначені ними слідчому судді, слід роз'яснити, що слідчим суддею не оцінювалися докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, тобто на даному етапі провадження не вирішувалися ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Наведені стороною захисту доводи, щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри слідчим суддею відхиляться, з огляду на те, що оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті.
Такі об'єктивні дані, які пов'язують особу підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, пов'язаного із викраденням майна АТ «Українська залізниця» групою осіб не повинні бути достатніми для засудження особи, а повинні лише об'єктивно зв'язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, останній може бути виправданий судом, у тому числі, з урахуванням положень Конституції України.
Також слідчим суддею враховується і те, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває та в його межах триває збір доказів, у зв'язку з чим можуть призначатися експертизи, обстеження, проводитися слідчі дії, тощо, за наслідками яких може бути повідомлено про підозру й інших осіб, та/або про зміну підозри осіб, які вже повідомлені про підозру у цьому кримінальному провадженні.
В світлі обставин даного клопотання, досліджених матеріалів, що долучені слідчим ОСОБА_3 до клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про продовження дії запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Щодо ризиків кримінального провадження то слідчий у поданому клопотанні зазначає про ризик переховування, ризик знищення, спотворення будь-якої із речей чи документів, ризик незаконного впливу на свідків чи інших підозрюваних, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з частиною 2 даної статті, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Співставляючи доводи клопотання сторони обвинувачення з долученими до клопотання матеріалами через призму заперечень сторони захисту, на предмет наявності ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про його наявність, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, санкція якої відносить цей злочин до тяжких, та за нього передбачена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за його вчинення у разі доведення вини, останній може переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Оцінюючи вказаний ризик, через призму положень статті 178 КПК України, слідчим суддею, також враховується і те, що підозрюваний ОСОБА_5 має постійне місце проживання, раніше не судимий, має родину, а також на його утриманні перебувають неповнолітні діти. При цьому вказані обставини хоча і свідчать про наявність у підозрюваного ОСОБА_5 соціальних зв'язків, однак з огляду на характер вчинення інкримінованого йому правопорушення, його корисливий мотив, також те, що інкриміновані дії вчинено у період воєнного стану, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , у даному випадку переважає над міцністю наявних у нього соціальних зв'язків. Тобто ризик передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України продовжує існувати і на даний час, хоча і за перебігом часу досудового розслідування є значно слабшим ніж під час обрання йому запобіжного заходу.
З приводу ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то вказаний ризик не був підтверджений як під час застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу, так і на даний час з огляду на те, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований та не має доступу до речей та документів, які можуть мати значення для досудового розслідування цього кримінального провадження, тому за відсутності у клопотанні слідчого належних доводів щодо конкретного переліку речей чи документів які підозрюваний може спотворити, знищити чи сховати указаний ризик не підтверджений належним чином.
Ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у незаконному впливі на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні підтверджується тим, що додані до клопотання матеріали кримінального провадження містять справжні анкетні дані свідків та осіб, яким прямо чи опосередковано відомо про обставини вчинення кримінального правопорушення, що може призвести до впливу на них шляхом умовлянь або погрожувань, у тому числі шляхом схиляння до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують його, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні, чи взагалі схиляння до відмови давати свідчення, чи їх спотворення на користь підозрюваного, тому зазначений ризик продовжує існувати і на даний час.
Також підтверджується і заявлений слідчим ризик, щодо вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , оскільки підозрюваний, вчиняючи вказане кримінальне правопорушення, діяв, усвідомлюючи корисливий характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання для свого збагачення, з використанням умов воєнного стану, що вказує на низький рівень його громадянської свідомості, а тому ОСОБА_5 матиме можливість продовжити вчинення інкримінованого йому діяння, в тому числі й для виконання раніше взятих на себе незаконних зобов'язань, тому і ризик продовження вчинення таких дій є досить ймовірним.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженою наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому він підозрюється.
Під час розгляду клопотання, сторона захисту не довела інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити наявність або ж відсутність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
Мета і обставини, що були підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є й надалі актуальними.
Слідчим суддею також враховується, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо сторона обвинувачення доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України (частина перша статті 184 КПК України).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини першої статті 177 КПК України, однак потребує встановлення реальної можливості допустити це в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що в даному випадку менш суворі запобіжні заходи, не пов'язані з триманням під вартою, зокрема: домашній арешт, в тому числі цілодобовий, надання підозрюваного на поруки особам, що заслуговують на довіру, а також особисте зобов'язання, з огляду на сукупність встановлених вище обставин, на даному етапі досудового розслідування не зможуть запобігти встановленим ризикам, однак зможуть завадити виконанню завдань кримінального провадження, оскільки пов'язані з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, тощо.
Натомість, на думку слідчого судді, можливість внесення підозрюваним застави у певному розмірі, з одного боку, не робить тримання під вартою безальтернативним для ОСОБА_5 , а з іншого, у разі її внесення, є достатнім стримуючим фактором задля запобігання вищенаведеним ризикам, які продовжують існувати.
З урахуванням вищевикладеного та обставин провадження, особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_5 іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
З матеріалів долучених слідчим до клопотання слідчому судді, вбачається достатньо відомостей про обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує специфіку кримінального правопорушення, методика розслідування якого вимагає послідовності і проведення значної кількості процесуальних дій.
Доводи слідчого щодо існування низки обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали мають ґрунтовні підстави, оцінку яким надано слідчим суддею при продовженні строків досудового розслідування.
Так слідчим суддею враховано об'єм кримінального провадження, наявність у ньому 13 підозрюваних, значний перелік слідчих та розшукових дій що необхідно провести у цьому кримінальному провадження, зокрема проведення слідчих експериментів за участю підозрюваних відповідно до встановлених епізодів, проведення експертиз, аудитної перевірки у виробничому підрозділі служби локомотивного господарства локомотивне депо «Миколаїв» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця», необхідність у розсекречуванні значного масиву протоколів проведення негласних слідчих дій, проведення аналізу отриманої за наслідками вчинення вищевказаних дій інформації.
При цьому строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 08 травня 2025 року.
Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та потребами досудового розслідування на думку слідчого судді свідчить про наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 з урахуванням вищезазначених обставин.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (пункт 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до частини четвертої статті 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Зі структури статті 5 Конвенції в цілому, та її пункту 3, зокрема, слідує, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (зокрема, пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06 листопада 2007 року, заява № 42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12 квітня 2009 року, заява № 15217/07).
Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на наступні критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до статті 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також, за певних обставин, - шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
У даному випадку слідчий у поданому клопотанні вказував на необхідність надати ОСОБА_5 можливість звільнення під заставу на раніше визначених слідчим суддею умовах та розмірах. Однак у поданому клопотанні не наводив обґрунтування для визначення йому розміру застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі що перевищує межі встановлені частиною п'ятою статті 182 КПК України.
За змістом ухвали слідчого судді від 09 листопада 2024 року вбачається, що застосовуючи до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою слідчим суддею визначено розмір застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 499 620 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень з покладенням відповідних обов'язків в разі внесення визначеного слідчим суддею розміру застави.
При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчим суддею було враховано, особу підозрюваного, його роль у кримінальному правопорушенні, майновий стан, тощо.
Зі змісту матеріалів клопотання вбачається, що з моменту застосування до підозрюваного запобіжного заходу, визначеного ухвалою слідчого судді від 09 листопада 2024 року, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативною заставою в розмірі 165 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, до цього часу підозрюваним (заставодавцем) коштів у визначеному вище розмірі не внесено, з огляду на що, з урахуванням доводів сторони захисту, які вбачаються досить переконливими, слідчий суддя вважає можливим зменшити розмір застави.
Вирішуючи питання щодо розміру застави, який необхідно визначити ОСОБА_5 , як альтернативного запобіжного заходу, слідчим суддею враховуються і те, що під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не встановлено наявності у власності підозрюваного дорого вартісного майна, акумуляції на його рахунках значної суми коштів, тому досить переконливими є доводи сторони захисту щодо відсутності у підозрюваного можливості за рахунок належного йому майна внести розмір застави, що раніше визначений слідчим суддею.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
У свою чергу клопотання слідчого не містить жодного доказу, який би свідчив про наявність у ОСОБА_5 таких засобів, що вказував би на необхідність виходу за межі розміру застави, який визначений статтею 182 КПК України.
З часу повідомлення ОСОБА_5 про підзору органом досудового розслідування не отримано відомостей про доходи підозрюваного, наявність у нього дорого вартісного рухомого чи нерухомого майна, накопичення ним значної суми коштів, тощо, що свідчили б про можливість останнього сплатити заставу у розмірі, яка визначена слідчим суддею 09 листопада 2024 року.
Враховуючи, що з моменту застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативною заставою в розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, до цього часу підозрюваним коштів у визначеному вище розмірі не внесено, а органом досудового розслідування не доведено можливість підозрюваного сплатити визначену раніше суму застави, та відповідно підстав для виходу за межі статті 182 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення розміру застави ОСОБА_5 на рівні, визначеному частиною п'ятою статі 182 КПК України, зменшивши розмір застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму, що на думку слідчого судді з одного боку буде утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого, не перетворить обраний йому запобіжний захід на безальтернативне ув'язнення.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 376 КПК України,
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 02 березня 2025 року включно, з можливістю звільнення під заставу на умовах визначених в ухвалі слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 09 листопада 2024 року, зменшивши розмір застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок тисяч) гривень.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню ГУНП в Миколаївській області після її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскарженою до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено
03 січня 2025 року о 09 годині 10 хвилин.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1