Справа № 473/6848/24
Провадження № 3/473/41/2025
іменем України
"03" січня 2025 р. місто Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Дробинський О.Е.,
з участю секретаря судового засідання Данилевич Т.О.,
особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянув справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.154 КУпАП
До Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.154 КУпАП. Відповідно до тексту протоколу серії ВАД номер №607045 від 17 грудня 2024 року, 17 грудня 2024 року приблизно о 08:30 годині в селі Прибужани Вознесенського району Миколаївської області, громадянка ОСОБА_1 у дворі свого житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не забезпечила належним чином утримання своєї собаки породи німецька вівчарка на прізвисько « ОСОБА_3 », внаслідок чого собака порвала свійську птицю, в кількості 10 голів курей, котрі належали потерпілій ОСОБА_4 , котра мешкає по сусідству, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_4 була спричинена матеріальна шкода в розмірі 2500 гривень. В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнала вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП та пояснила, що дійсно собака породи німецька вівчарка на прізвисько « ОСОБА_3 », котра до кінця грудня 2024 року утримувалася на подвір'ї житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 належала її чоловіку. Її чоловік забезпечував належним чином утримання даної собаки породи німецька вівчарка на прізвисько « ОСОБА_3 », оскільки вона утримувалася у вольєрі та не мала доступу за межі домоволодіння. Свійську птицю, а саме курей, котрі належали потерпілій ОСОБА_4 , котра мешкає по сусідству, собака не рвала. Курі були подавлені в нічний час доби в ніч на 17 грудня 2024 року диким звіром, яким могла бути лисиця, або куниця. ОСОБА_4 звернулася до поліції, із заявою, висказавши при цьому своє припущення, що саме собака породи німецька вівчарка на прізвисько « ОСОБА_3 », могла в нічний час доби порвати її курей. На теперішній час, її чоловік передав належну йому собаку породи німецька вівчарка на прізвисько « ОСОБА_3 » до кінологічної служби Державної установи «Вознесенська виправна колонія №72», оскільки потерпіла ОСОБА_4 погрожувала йому отруїти собаку. Після того, як собака вже не знаходилася в селі Прибужани Вознесенського району Миколаївської області, факти проникнення в нічні часи доби, до господарського приміщення потерпілої ОСОБА_4 , де вона утримує свійську птицю, з пошкодженням птиці продовжуються. Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. На підставі ст.252 зазначеного Кодексу, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Суд вважає, що вина громадянки ОСОБА_1 в скоєнні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, не може грунтуватися на досліджених в судовому засіданні доказах. Суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст.278 КУпАП, серед інших питань має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи. Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, час вчинення та суть правопорушення, спричинену матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих. Тому предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Перевіривши матеріали справи та доводи сторони захисту, заслухавши пояснення громадянки ОСОБА_1 , як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.154 КУпАП, а також дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до положень статей 251 та 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності, й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік) зазначив, що критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину). Згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст..255 КУпАП, (частині 2 ст.251 КУпАП). Аналіз наведених норм закону, зокрема, положень статей 251, 280 КУпАП, дає підстави для висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється відповідним органом, зокрема судом, виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення, наслідком чого є ухвалення постанови у відповідності до положень ст.283 КУпАП, яка повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, та зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення. Суд не погоджується з висновком інспектора СРПП Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, громадянкою ОСОБА_1 , враховуючи наступне. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД номер №607045 від 17 грудня 2024 року, громадянці ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, а саме: ті самі дії, передбачені ч.1 ст.154 КУпАП, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну. При цьому, ч.1 ст.154 КУпАП, зміст якої визначає суть правопорушення, передбаченого ч.3 вказаної статті, передбачає настання відповідальності за ряд альтернативних діянь, перелік яких є вичерпним, а саме: тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях. Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису). Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Комплексний аналіз положень ст.154 КУпАП вказує на те, що відповідальність за ч.3 вказаної статті настає лише у випадку вчинення особою діянь, визначених ч.1 ст.154 КУпАП та за умови, що настання наслідків, передбачених частиною третьої даної статті, перебуває в безпосередньому причинно наслідковому зв'язку із вчиненими особою діяннями, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.154 КУпАП. Відсутність хоча б одного з вказаних вище елементів свідчить про відсутність складу даного адміністративного правопорушення. Проте ні сам протокол про адміністративне правопорушення, ні матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що заподіяння шкоди потерпілій ОСОБА_4 є наслідком саме факту недбалого тримання громадянкою ОСОБА_1 собаки, а також те, що саме вона, тобто громадянка ОСОБА_1 порушила правила утримання собаки породи німецька вівчарка на прізвисько « ОСОБА_3 », внаслідок чого собака порвала свійську птицю, в кількості 10 голів курей, котрі належали потерпілій ОСОБА_4 , котра мешкає по сусідству, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_4 була спричинена матеріальна шкода в розмірі 2500 гривень. При цьому належне викладення в протоколі про адміністративне правопорушення фактичних обставин інкримінованого особі правопорушення є гарантією забезпечення її прав в частині бути обізнаним щодо суті пред'явленого звинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення за конкретних обставин та, у зв'язку з цим, мати можливість скористатися гарантованими ст.268 КУпАП правами щодо надання пояснень, подання доказів та заявлення клопотань саме з приводу інкримінованого порушення. Натомість суд не має права виходити за межі викладених в протоколі обставин та притягнути особу до адміністративної відповідальності, навівши інші обставини правопорушення, які не були викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та не підтверджуються відповідними доказами. Сам по собі факт спричинення майнової шкоди потерпілій ОСОБА_4 , без вказівки в протоколі на перелічені в ч.1 ст.154 КУпАП видів порушень, не утворює у діях володільців домашньої тварини, в даному випадку собаки, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.154 КУпАП. В такому випадку інтереси потерпілої ОСОБА_4 можуть бути захищені в порядку цивільного судочинства. Відповідно до конституційного принципу, закріпленого в ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, який складено з порушенням вимог ст.256 КУпАП та який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, та інші матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження вчинення громадянкою ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, за викладених в протоколі обставин, що вказує на відсутність підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності через відсутність складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення. Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Із комплексу наведених вище обставин та враховуючи правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки є доказом у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, а також визначає суть адміністративного правопорушення, інкримінованого в провину особі, а також у зв'язку недоведеністю в діях громадянки ОСОБА_1 складу правопорушення через недоведеність належними доказами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, оскільки зміст протоколу про адміністративне правопорушення, не дає змоги встановити вину останньої в інкримінованому їй правопорушенні за викладених в протоколі обставин та причинно - наслідковий зв'язок між діями громадянки ОСОБА_1 , щодо утримання за місцем проживання собаки породи німецька вівчарка на прізвисько - « ОСОБА_3 » та шкідливими наслідками у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій ОСОБА_4 , слідує те, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в діях громадянки ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.154 КУпАП - закрити, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в її діях.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілою, її представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О. Е. Дробинський