02 січня 2025 року
м. Київ
справа № 755/5095/23
провадження № 61-16446ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дніпровської районної
у місті Києві державної адміністрації про відшкодування збитків та моральної шкоди,
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Управління соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації (далі - УСЗН Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації), в якому просив суд відшкодувати шкоду, заподіяну протиправними діями та бездіяльністю, з урахуванням індексу інфляції у розмірі: моральну шкоду у розмірі 2 134 855,00 грн, збитки та шкоду, нанесену здоров'ю у розмірі 456 215,00 грн, упущену вигоду у розмірі 274 342,00 грн, що в загальному становить 2 865 412,00 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 березня
2024 року, у задоволені позову ОСОБА_1 до УСЗН Дніпровської районної
у м. Києві державної адміністрації про відшкодування шкоди, нанесеної здоров'ю, моральної шкоди, шкоди у зв'язку з приниженням честі та гідності та стягнення упущеної вигоди відмовлено.
21 березня 2024 року ОСОБА_1 вперше звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою у зазначеній вище справі.
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.
03 травня 2024 року ОСОБА_1 вдруге подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2024 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року у вищевказаній справі визнано неподаною і повернуто заявнику.
10 грудня 2024 року ОСОБА_1 втретє звернувся до Верховного Суду
з касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Києва
від 11 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржувані судові, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 11 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху
з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано: надати докази поважності пропуску строку подачі касаційної скарги та заявити відповідне клопотання; надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надати копії уточненої редакції касаційної скарги
і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; вказати реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
30 грудня 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надійшла уточнена касаційна скарга.
В уточненій касаційній скарзі заявник, як на підставу касаційного оскарження, знову послався на пункти 1-3 частини третьої статті 411 ЦПК України.
В ухвалі Верховного Суду від 11 грудня 2024 року заявнику було роз'яснено, що заявником не зазначено, які норми закону порушив суд апеляційної інстанції, відмовивши у задоволенні його клопотання про допит свідка, та щодо встановлення яких саме обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, воно було заявлено.
Також, роз'яснялося, що саме лише посилання заявника на пункт 2 частини третьої статті 411 ЦПК України не свідчить про належне виконання заявником вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
Крім того, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Отже, вимоги ухвали Верховного Суду від 11 грудня 2024 року в частині уточнення підстав касаційного оскарження заявником не виконані.
Крім того, заявником не надано жодного доказу на підтвердження клопотання про поновлення процесуального строку подачі касаційної скарги.
Також, в уточненій касаційній скарзі заявник вкотре не вказав свій реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Отже, станом на 02 січня 2025 року вимоги, викладені в ухвалі Верховного суду
від 11 грудня 2024 року, заявником не виконані, що перешкоджає Верховному Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, а тому касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає визнанню неподаною та поверненню.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України
у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць