ф
02 січня 2025 року
м. Київ
справа №90/416/24
адміністративне провадження № П/990/416/24
Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого (судді-доповідача) Хохуляка В.В.,
суддів: Дашутіна І.В., Гімона М.М., Ханової Р.Ф. Шишова О.О.,
перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
28.12.2024 ОСОБА_1 звернувся засобами поштового зв'язку до Верховного суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя, що надійшов на адресу суду 31.12.2024, у якому позивач просить:
визнати протиправними дії Вищої ради правосуддя;
скасувати ухвалу Вищої ради правосуддя від 18.12.2024 № 3664/3дп/15-24 про відмову у відкритті дисциплінарної справи за дисциплінарною скаргою ОСОБА_1 від 02.07.2024 за вх № Г-1844/2/7-24 щодо судді Херсонського окружного адміністративного суду ОСОБА_2;
зобов'язати Вищу раду правосуддя розглянути дисциплінарну скаргу ОСОБА_1 від 02.07.2024 вх № Г-1844/2/7-24 щодо судді Херсонського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями колегію суддів для розгляду справи визначено у складі: головуючий (суддя-доповідач) Хохуляк В.В., судді: Дашутін І.В., Гімон М.М., Ханова Р.Ф. Шишов О.О.
Суддя Гімон М.М. подав заяву про самовідвід від участі у розгляді справи.
Ухвалою Верховного Суду від 02.01.2025 у задоволенні заяви судді Гімона М.М. про самовідвід від участі у розгляді справи №90/416/24 відмовлено.
Перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, судом установлено наступне.
Як слідує з матеріалів, до Вищої ради правосуддя 02.07.2024 за вхідним № Г-1844/2/7-24 надійшла скарга ОСОБА_1 щодо судді Херсонського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 при розгляді справи № 540/3630/21.
За результатами попередньої перевірки скарги доповідачем - членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Попіковою О.В. складено висновок про відмову у відкритті дисциплінарної справи, оскільки суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням (пункт 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Ухвалою від 18.12.2024 № 3664/3дп/15-24 Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого - Плахтій І.Б., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук'янова Д.В., Сасевича О.М., розглянувши висновки доповідача - члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Попікової О.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг, відмовила у відкритті дисциплінарної справи за дисциплінарною скаргою ОСОБА_1 від 02.07.2024 за вхідним № Г-1844/2/7-24 щодо судді Херсонського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з прийнятим Вищою радою правосуддя рішенням, ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до суду про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Як зазначає позивач, у дисциплінарній скарзі наголошено, що при розгляді суддею ОСОБА_2. справи №540/3630/21 було істотно порушено норми процесуального закону та принцип правової визначеності, як складової частини верховенства права, внаслідок чого позивачу заподіяно матеріальні збитки в особливо великому розмірі. Зазначене підтверджено Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024. Таким чином, висновок доповідача - члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Попікової О.В. за результатами попередньої перевірки скарги про те, що суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням, очевидно суперечить її змісту. Позивач указує, що протиправність дій Вищої ради правосуддя полягає в умисному викривленні змісту дисциплінарної скарги. Як вважає позивач, дії відповідача порушують законні права останнього, що гарантовані статтями 8, 40 Конституції України в частині принципу верховенства права, а також правомірних очікувань щодо розгляду Вищою радою правосуддя дисциплінарних скарг на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з огляду на що, позивач просить визнати дії відповідача протиправними, скасувати оскаржувану ухвалу та зобов'язати відповідача розглянути скаргу у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 131 Конституції України визначено, що в Україні діє Вища рада правосуддя.
Відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи для забезпечення розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів і прокурорів.
Органом Вищої ради правосуддя для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів є Дисциплінарні палати, які утворюються з числа членів Ради (стаття 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», стаття 26 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Стаття 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» унормовує, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.
Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.
Дисциплінарне провадження включає:
1) попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи;
2) підготовку дисциплінарної справи до розгляду, розгляд дисциплінарної справи та ухвалення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності;
3) розгляд скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 реалізував своє право на звернення до Вищої ради правосуддя зі скаргою на дії судді Херсонського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 , у якій навів факти, що свідчили, на його думку, про вчинення суддею дисциплінарного проступку.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, розглянувши висновок доповідача Попікової О.В. про відсутність підстав для відкриття дисциплінарної справи, оскільки суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням, прийняла ухвалу від 18.12.2024 № 3664/3дп/15-24 про відмову у відкритті дисциплінарної справи за дисциплінарною скаргою ОСОБА_1 щодо судді Херсонського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 .
Підстави для відмови у відкритті дисциплінарної справи наведені у частині першій статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Звертаючись з цим позовом до Вищої ради правосуддя, позивач фактично не погоджується з рішенням її Дисциплінарної палати про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Частина друга статті 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів, які мають своїм завданням справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 22, частини першої статті 266 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні, зокрема, справи щодо законності актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, а також законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.
Зазначеним нормам процесуального закону кореспондують приписи частини першої статті 35 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», згідно з якою, рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Як вже зазначено, підстави для відмови у відкритті дисциплінарної справи унормовані статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», однією з яких є те, що суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням (пункт 4).
Водночас, у частині другій цієї статті вказано, що рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи ухвалюється Дисциплінарною палатою та оскарженню не підлягає.
Також, згідно підпункту 2, пункту 13.13. Глави 13 Регламенту Вищої ради правосуддя за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 45 Закону, Дисциплінарна палата постановляє ухвалу про відмову у відкритті дисциплінарної справи, яка не підлягає оскарженню.
Виходячи з наведеного, оскаржувана ухвала Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не може бути самостійним предметом судового розгляду.
Разом з тим, частиною четвертою статті 35 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржено до Вищої ради правосуддя.
При цьому, суд звертає увагу на те, що положеннями Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема статтями 51 та 52, визначено, що оскарженню до Вищої ради правосуддя підлягає рішення її дисциплінарного органу, прийняте за результатами розгляду скарги на дії судді по суті, при цьому право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення, за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.
Отже, позивач, хоч і наділений правом подати скаргу на дії судді та ініціювати в такий спосіб дисциплінарне провадження, але не є безпосереднім учасником правовідносин, які виникають у зв'язку з вирішенням питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Оцінювати дії судді під час виконання посадових обов'язків має право лише Вища рада правосуддя, рішення якої щодо притягнення чи відмови у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності створюють юридичні наслідки для такого судді, а не для скаржника. Тому правом на оскарження дій/рішень Вищої ради правосуддя, її органів, що здійснюють дисциплінарне провадження, наділені лише суб'єкти цього провадження в порядку, передбаченому законом.
Наведене відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 22.04.2021 у справі №9901/384/20.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд зауважує, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, затим, оскільки спір, за вирішенням якого звернувся позивач, не підлягає судовому розгляду, тому суд не зазначає, до юрисдикції якого суду віднесено його вирішення.
Відповідно до вимог частини другої статті 170 КАС України про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви.
Керуючись статтями 22, 170, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п?ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
В.В. Хохуляк
І.В. Дашутін
М.М. Гімон
Р.Ф. Ханова
О.О. Шишов
Судді Верховного Суду