ф
02 січня 2025 року
м. Київ
справа №90/416/24
адміністративне провадження №П/990/416/24
Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Хохуляка В.В., суддів: Дашутіна І.В., Гімона М.М., Ханової Р.Ф. Шишова О.О.,
розглянув заяву судді Гімона М.М. про самовідвід у справі №90/416/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Верховного суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя, у якому позивач просить:
визнати протиправними дії Вищої ради правосуддя;
скасувати ухвалу Вищої ради правосуддя від 18.12.2024 № 3664/3дп/15-24 про відмову у відкритті дисциплінарної справи за дисциплінарною скаргою ОСОБА_1 від 02.07.2024 за вх № Г-1844/2/7-24 щодо судді Херсонського окружного адміністративного суду Дубровної Валентини Анатоліївни;
зобов'язати Вищу раду правосуддя розглянути дисциплінарну скаргу Грушицького А.А. від 02.07.2024 вх № Г-1844/2/7-24 щодо судді Херсонського окружного адміністративного суду Дубровної Валентини Анатоліївни у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями колегію суддів для розгляду цієї справи визначено у складі: головуючий (суддя-доповідач) Хохуляк В.В., судді: Дашутін І.В., Гімон М.М., Ханова Р.Ф. Шишов О.О.
Суддя Гімон М.М. подав заяву про самовідвід від участі у розгляді справи №90/416/24, яка вмотивована тим, що відповідачем у цій справі є Вища рада правосуддя. Водночас, ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 1425/3дп/15-21 від 30.06.2021 відкрита дисциплінарна справа за скаргою Рябенка П. К. стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, Гімона Миколи Михайловича. Суддя зауважує, що вказані обставини не впливають на його неупередженість при розгляді цієї справи і не свідчать про особисту зацікавленість в результаті її розгляду. Однак, для того, щоб у сторін не виникало сумнівів у неупередженості та безсторонності суду, який розглядає дану справу, вважає за необхідне заявити самовідвід.
Вирішуючи питання про самовідвід судді Гімона М.М., суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 цього Кодексу суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, ніж визначені у цій статті Кодексу, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Положеннями статті 37 КАС України визначено недопустимість повторної участі судді у розгляді адміністративної справи.
Статтею 38 цього Кодексу передбачено підстави для відводу (самовідводу) секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача.
Відповідно до частини першої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII).
Як вважає суд, факт відкриття дисциплінарної справи відносно ОСОБА_2 , питання у якій до того ж не пов'язані зі справою, яка є предметом судового розгляду, не може бути достатньою підставою для висновку про наявність у судді особистої, прямої чи опосередкованої заінтересованості в результаті справи або інших обставин, що викликають сумнів у його неупередженості та/або об'єктивності при розгляді адміністративної справи.
Суд установив, що у цій справі відсутні обов'язкові підстави, визначені положеннями статтей 36, 37 КАС України, відповідно до яких суддя Гімон М. М. не може брати участь у її розгляді.
З огляду на наведене, а також враховуючи твердження судді Гімона М. М. про те, що відкриття дисциплінарної справи щодо нього не впливає на його неупередженість під час розгляду цієї справи, судом не встановлено будь-яких обставин, які можуть слугувати підставою для задоволення заяви про самовідвід.
На підставі викладеного, керуючись статтями 40, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви судді Гімона М.М. про самовідвід від участі у розгляді справи №90/416/24 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
В.В. Хохуляк
І.В. Дашутін
М.М. Гімон
Р.Ф. Ханова
О.О. Шишов
Судді Верховного Суду