про повернення апеляційної скарги
02 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 159/7130/24 пров. № А/857/30993/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Сеника Р. П.
суддів -Онишкевича Т. В.
Судової-Хомюк Н. М.
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 листопада 2024 року у справі № 159/7130/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 листопада 2024 року постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1845 від 10.10.2024 залишено без змін, а позовну заяву - без задоволення.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 через його представника - адвоката Талашко Інну Миколаївну подав апеляційну скаргу.
Ухвалою від 27.11.2024 апеляційну скаргу залишено без руху через ненадання документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
04.12.2024 від представника апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено документ про сплату судового збору.
Ухвалою від 13.12.2024 матеріали цієї справи витребувано з суду першої інстанції та такі надійшли до Восьмого апеляційного адміністративного суду 31.12.2024.
Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, апеляційний суд встановив наявність підстав для повернення цієї апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 3 ст. 55 КАС визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно абз. 2 ч. 8 ст. 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність.
Частиною 7 ст. 59 КАС України передбачено, що в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно ч. 8 ст. 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі по тексту Закон №5076-VI) повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Згідно п. 2 ч.1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Поняття ордеру визначено у ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рада адвокатів України рішенням від 12 квітня 2019 року №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі по тексту - Положення №41).
Пунктом 4 Положення №41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Імперативними приписами пп. 12.10 пункт 12 Положення № 41 визначено, що ордер повинен містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі Адвокат).
Згідно з пунктом 11 Положення №41 передбачено, що ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
29 квітня 2022 року Рада адвокатів України ухвалила рішення № 45 "Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги", яким доповнила Положення, зокрема, пункт 10, новим абзацом наступного змісту: Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об'єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об'єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу у даній справі подано через підсистему "Електронний суд за підписом" Талашко Інною Миколаївною, яка зазначена, як представник скаржника, якою на підтвердження повноважень надано ордер (його сканована копія) серії АС №1118348 від 21.11.2024, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №21/10/24 від 21.10.2024.
Зі змісту наданої адвокатом ордеру (його копії) вбачається, що вказаний ордер не містить власноручного підпису адвоката Талашко Інни Миколаївни у графі "Адвокат", що свідчить про відсутність у нього обов'язкових реквізитів, визначених Положенням № 41.
Колегія суддів зазначає, що поданий представником скаржника ордер (його сканована копія) є додатком до апеляційної скарги, а тому має містити обов'язкові реквізити, визначені Положенням №41.
Накладення адвокатом електронного цифрового підпису на ордер (його скановану копію) не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, в розумінні Положенням № 41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.
З огляду на те, що в ордері (його скановані копії) відсутній такий обов'язковий реквізит, як підпис адвоката та беручи до уваги наведені вище норми, колегія суддів вважає, що наданий представником скаржника адвокатом Талашко Інною Миколаївною документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів позивача в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до роз'яснень Національної асоціації адвокатів України (https://unba.org.ua/news/4266-servis-onlajn-generacii-orderiv-dostupnij-na-sajti-naau.html) навіть за умови формування бланку ордеру в особистому кабінеті адвоката, він обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правову допомогу на підставі цього ордера. Електронний підпис у новому сервісі онлайн-генерації ордерів наразі перебуває у стадії розробки.
Правова позиція, щодо того, що обов'язковим реквізитом ордеру є власноручний підпис адвоката (у графі Адвокат) висловлена в ухвалах Верховного Суду від 26 січня 2023 року у справі №450/605/22, від 07 лютого 2023 року у справі №466/77/22, якими закрито касаційне провадження, а також в постановах Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №450/569/22 та від 07 лютого 2023 року у справі №466/487/22.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).
Звернення до суду, з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України Про судоустрій і статус суддів) передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.
Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.
Ба більше, вказаний ордер видано для надання правничої допомоги у Восьмому окружному адміністративному суді.
Таким чином, адвокатом не було дотримано форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи у Восьмому апеляційному адміністративному суді, зокрема його підписання, як того вимагають норми Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Положення про ордер.
Отже, апеляційний суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної апеляційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, що є підставою для повернення апеляційної скарги, відповідно до частини 4 статті 298 КАС України.
Отже, у матеріалах справи відсутні належно оформлені документи про наявність у адвоката Талашко Інни Миколаївни права на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції від імені ОСОБА_1 , як передбачено у ст.59 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про застосування правових наслідків, передбачених п.1 ч.4 ст.298 КАС України.
Слід зазначити, що така апеляційна скарга безвідносно до її змісту та форми, наявності документа про сплату судового збору чи долучення копій апеляційної скарги, дотримання строків апеляційного оскарження безальтернативно підлягає поверненню у разі підписання апеляційної скарги особою, яка не має права її підписувати. Виявлений недолік не зумовлює залишення апеляційної скарги без руху та, відповідно, не підлягає усуненню на виконання судового рішення (ухвали про залишення апеляційної скарги без руху).
Разом з тим, особі, яка подавала апеляційну скаргу, необхідно роз'яснити, що відповідно до ч.8 ст. 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне подання апеляційної скарги в порядку, встановленому процесуальним законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 296, 297, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 листопада 2024 року у справі № 159/7130/24 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Р. П. Сеник
судді Т. В. Онишкевич
Н. М. Судова-Хомюк