02 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/481/24 пров. № А/857/19182/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі № 260/481/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій (рішення суду першої інстанції ухвалене ОСОБА_2 в м. Ужгороді в порядку письмового провадження; справа в суді апеляційної інстанції сформована у змішаній (паперовій та електронній) формі), -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ) про визнати дій відповідача незаконними та стягнення з відповідача на користь позивача 53100,18 грн. нарахованої та призначеної допомоги по вагітності та пологах.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо нездійснення фінансування фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ) для нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по вагітності та пологах, згідно листка непрацездатності № 8421159-2015891446-1 за період з 19.07.2023 року по 21.11.2023 року.
Зобов'язано відповідача повторно розглянути подані ФОП ОСОБА_3 заяви - розрахунки щодо фінансування виплат по вагітності та пологах ОСОБА_1 , згідно листка непрацездатності № 8421159-2015891446-1 за період з 19.07.2023 року по 21.11.2023 року, відповідно до Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 12, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що роботодавець позивача ФОП ОСОБА_3 зверталася із відповідними заявами-розрахунками для здійснення виплати листка непрацездатності по вагітності та пологах ОСОБА_1 . Проте заяви-розрахунки роботодавця були повернуті, у зв'язку з тим, що вони не відповідали вимогам, встановленим законодавством. Повторно заяви-розрахунки встановленого зразка роботодавцем не подавались, та на розгляді в органах Пенсійного фонду України не перебувають. Звертає увагу на внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за фактом фіктивного працевлаштування ФОП ОСОБА_3 позивачки.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що 03.07.2023 року між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено трудовий договір. Згідно наказу від 30.06.2023 року про прийняття на роботу, ОСОБА_1 з 03.07.2023 року призначена на посаду бухгалтера.
Протоколом засідання комісії із соціального страхування від 19.07.2023 року № 1 бухгалтеру ОСОБА_1 призначено допомогу по вагітності та пологах, за період з 19.07.2023 року по 21.11.2023 року, згідно електронного листка непрацездатності від 19.07.2023 року № 8421159-2015891446-1.
Згідно розрахунку листка непрацездатності по вагітності та пологах за період з 19.07.2023 року по 21.11.2023 року сума допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_1 складає 53100,18 грн.
Позивач вважаючи протиправними дії відповідача щодо не здійснення страхових виплат у зв'язку з вагітністю та пологами, звернулася до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, повертаючи без задоволення заяви-розрахунки щодо фінансування виплат листка непрацездатності по вагітності та пологах ОСОБА_1 , не зазначив будь-яких рекомендацій для усунення виявлених помилок та/або недостовірних відомостей. Щодо посилання відповідача на несплату роботодавцем позивача - ФОП ОСОБА_3 єдиного соціального внеску суд першої інстанції зазначив, що несплата підприємством страхових внесків не може бути підставою для позбавлення права застрахованої особи на отримання соціальних гарантій, оскільки це призведе до порушення принципу рівності перед законом.
Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV) відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я.
Статтею 11 Закону № 1105-XIV визначено, що страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
Відповідно до положень статті 12 Закону № 1105-XIV право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Отже, зміст наведених норм права дає підстави дійти висновку, що страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) (наймані працівники).
Так, одним із видів матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності є допомога по вагітності та пологах (пункт 2 частини першої статті 13 Закону № 1105-XIV).
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 15 Закону №1105-XIV роботодавець зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.
Частиною першою статті 18 Закону № 1105-XIV передбачено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
За вимогами статті 19 цього Закону допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу.
Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески, та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Відповідно до положень статті 22 Закону № 1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами. Страхувальник або уповноважені ним особи здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат.
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (частина перша статті 23 Закону № 1105-XIV).
Статтею 25 Закону № 1105-XIV передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до статті 26 Закону № 1105-XIV фінансування страхувальників для надання страхових виплат за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності застрахованим особам здійснюється територіальними органами уповноваженого органу управління в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України.
Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами.
Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами по справі, що ФОП ОСОБА_3 було подано наступні заяви-розрахунки щодо фінансування виплат листка непрацездатності по вагітності та пологах ОСОБА_1 : 1) заява-розрахунок від 31.07.2023 № 2504812500-2023-1. Заява подана в електронному вигляді через портал електронних послуг ПФУ. В заяву-розрахунок включено допомогу по вагітності та пологах ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) по л/н № 8421159-2015891446-1 за період з 19.07.2023 по 21.11.2023 на загальну суму 53100,18 грн. До заяви-розрахунку не долучено жодного супровідного документа. Заява опрацьована фахівцями ГУ ПФУ з Дніпропетровської, Закарпатської областей та м. Київ, у зв'язку з відсутністю будь-яких документів заява-розрахунок була повернута роботодавцеві без задоволення; 2) заява-розрахунок від 31.07.2023 № 2504812500-2023-2. Заява подана в електронному вигляді через портал електронних послуг ПФУ щодо виплати ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) по л/н № 8421159-2015891446-1 за період з 19.07.2023 по 21.11.2023 на загальну суму 53100,18 грн. До заяви-розрахунку долучено скановані копії: сканована копія квитанції про сплату ЄСВ; сканована копія довідкового Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сума нарахованого єдиного соціального внеску; повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_1 ; копія нарахування по лікарняному листку від 20.07.2023 № БО Ф00000001; Нарахування по лікарняному від 31.07.2023 № ДІВ 00000002. Заява опрацьована фахівцями ГУ ПФУ з Київської та Закарпатської областей. Заява-розрахунок була повернута роботодавцеві оскільки згідно даних персоніфікації у даної особи на той момент відсутня сплата єдиного соціального внеску; 3) заява-розрахунок від 12.09.2023 № 2504812500-2023-3. Заява подана в електронному вигляді через портал електронних послуг ПФУ. В заяву-розрахунок включено допомогу по вагітності та пологах ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) по л/н № 8421159-2015891446-1 за період з 19.07.2023 по 21.11.2023 на загальну суму 53100,18 грн. До заяви-розрахунку не долучено жодного супровідного документа. Заява опрацьована фахівцями ГУ ПФУ з Хмельницької та Закарпатської областей, у зв'язку з відсутністю будь-яких документів заява-розрахунок була повернута роботодавцеві без задоволення; 4) заява-розрахунок від 13.09.2023 № 2504812500-2023-4. Заява подана в електронному вигляді через портал електронних послуг ПФУ. В заяву-розрахунок включено допомогу по вагітності та пологах ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) по л/н № 8421159-2015891446-1 за період з 19.07.2023 по 21.11.2023 на загальну суму 53100,18 грн. До заяви-розрахунку не долучено жодного документа. Заява опрацьована фахівцями ГУ ПФУ з Харківської області. Заява-розрахунок була повернута роботодавцеві, оскільки згідно даних персоніфікації у даної особи на той момент відсутня сплата єдиного соціального внеску.
Вимоги позивачки пов'язані із необхідністю здійсненням фінансування сум, зазначених у вищевказаних заявах-розрахунках.
У позовній заяві ОСОБА_1 пов'язує протиправні дії відповідача із порушенням її прав невиплатою органом Пенсійного фонду відповідних страхових виплат.
Правове регулювання спірних правовідносин надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що пенсійний орган має обов'язок забезпечувати фінансування для надання матеріального забезпечення роботодавця, який, у свою чергу, повинен спрямувати отримані кошти на виплату працівнику матеріального забезпечення.
Разом з тим, такі публічно-правові відносини виникають між пенсійним органом та роботодавцем. При цьому, пенсійний орган не має будь яких обов'язків перед працівником щодо надання страхових виплат (матеріального забезпечення).
Такого правового висновку, у подібних спірних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 06.10.2020 у справі № 712/13983/17 та від 17 січня 2024 року у справі № 580/1071/20.
Відповідно до частини першої статті 48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала (частина 2 статті 48 КАС України).
При цьому, встановлення належності позивача, відповідача та їх заміна чи залучення у разі необхідності є обов'язком суду першої інстанції.
Проте судом першої інстанції вищенаведених вимог процесуального закону не дотримано, питання щодо залучення до справи належного позивача судом першої інстанції не вирішувалося, згода позивача на її заміну іншою особою не з'ясовувалася, а ФОП ОСОБА_3 не брала участі у розгляді даної справи.
Статтею 48 КАС України передбачена можливість заміни первинного позивача, залучення іншого відповідача чи його заміна лише судом першої інстанції. Особа, що залучається до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, має процесуальні права та процесуальні обов'язки позивача, визначені КАС України. Після заміни сторони, вступу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Під час розгляду справи судом першої інстанції залишено поза увагою ту обставину, що позивачка просить вчинити дії щодо зобов'язання відповідача пенсійний орган, здійснити фінансування сум, визначених у заяві-розрахунку ФОП ОСОБА_3 , тобто без визначених законом підстав для такого звернення до суду в інтересах цієї особи.
ФОП ОСОБА_3 не брала участь у розгляді справи, хоча були підстави для вирішення судом першої інстанції питання заміни позивача або, у разі незгоди позивачки з такою заміною - для залучення ФОП ОСОБА_3 до участі у справі як третьої особи, яка заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Такий підхід до вирішення питання про залучення належного позивача в подібних правовідносинах був застосований у постановах Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 712/13983/17 та від 17 січня 2024 року у справі № 580/1071/20.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції залишено поза увагою факт відсутності правовідносин між ГУ ПФУ, так як такі правовідносини існують лише зі страхувальником (роботодавцем) - ФОП ОСОБА_3 ..
Крім цього, позивачка звертаючись з позовом та заявляючи позовні вимоги про визнати дій відповідача незаконними та стягнення з відповідача на користь позивача 53100,18 грн. як нараховану та призначену допомогу по вагітності та пологах, обрала неналежний спосіб захисту, оскільки обов'язковою умовою для визнання дій/бездіяльності протиправними відповідача та як наслідок зобов'язання до їх вчинення, є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивачки, чого за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, судом апеляційної інстанції не встановлено.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовній вимоги, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми процесуального права, що відповідно до приписів статті 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задовольнити.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі № 260/481/24 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар