02 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/4526/24 пров. № А/857/14902/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі № 140/4526/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Дмитрук В.В. в м. Луцьку в порядку письмового провадження), -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 21.03.2024 № 907630188317 про відмову в переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII); зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити переведення та виплату позивачу пенсії по віку відповідно до Закону № 889-VIII з дати звернення - 18.03.2024, з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Володимирської районної державної адміністрації №№ 309/06/2-24 від 15.03.2024.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 21 березня 2024 року № 907630188317 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону № 889-VIII.
Зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII, з часу звернення із заявою, з 18 березня 2024 року, з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Володимирської районної державної адміністрації від 15.03.2024 №№ 309/06/2-24.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач 1, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що в даному випадку має місце не нове призначення пенсії державного службовця, а перерахунок раніше призначеної пенсії згідно з Законом № 889-VIII.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України у Волинській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі також - Закон № 1058-IV).
18.03.2024 позивач звернулась до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію по віку згідно Закону № 889-VІІІ. При цьому, позивачем до заяви про перехід на пенсію по Закону 889-VІІІ надано дві довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Володимирської районної державної адміністрації за від 15.03.2024 №№ 309/06/2-24.
За принципом екстериторіальності документи були направлені на розгляд до ГУ ПФУ в Полтавській області, яким і було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 21.03.2024 № 907630188317, так як аналіз електронної пенсійної справи показав, що заявниця отримувала пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» з 02.01.2010 р. до 30.04.2020 р., де розмір пенсії становив в сумі 2413,87 грн. Провівши умовно перехід з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», встановлено, що розмір пенсії заявниці становитиме - 3119,40 грн., що є меншим відносно отримуваної станом на день звернення пенсії за віком - 4121,89 грн. Проведення перерахунку пенсії у зв'язку зі зміною окладів державних службовців чинним законодавством не передбачено.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернулася до суду із зазначеним позовом.
Апеляційний суд, оцінюючи спірні правовідносини, виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Закон № 889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016, визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Порядок).
Пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону № 1058-IV (пункт 1 Порядку).
Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII визнано таким, що втратив чинність, Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Проаналізувавши вищенаведені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії державного службовця за віком після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і розділом ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм права було викладено у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17, від 11.04 2023 у справі № 1.380.2019.003855.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що з 02.01.2010 позивачці призначено пенсію за нормами Закону № 3723-ХІІ, що сторонами не заперечується.
З 01.05.2020 позивачка отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Відповідач 2, розглянувши заяву позивачки, прийняв оскаржуване рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
Відмова вмотивована тим, що позивачці призначалась пенсія з 02.01.2010 по 30.04.2020 відповідно до Закону України «Про державну службу», переведення на пенсію відповідно до Закону № 889-VІІІ є недоцільним, оскільки розмір пенсійної виплати зменшиться. Крім того, проведення перерахунку пенсії у зв'язку з зміною окладів державних службовців чинним законодавством не передбачено.
Отже, за встановлених обставин цієї справи, у контексті наведених вимог законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правові підстави для перерахунку пенсії позивачки за віком, відповідно Закону № 889-VІІІ, відсутні, оскільки законодавство не регламентує ані права особи на такий перерахунок, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку пенсії.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскільки позивачка уже скористалася своїм правом на призначення пенсії державного службовця за віком ще 02.01.2010, а тому їй не може бути здійснено перерахунок пенсії на підставі цих довідок та призначення пенсії за віком відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, так як ці пункти застосовуються до осіб, які реалізовують своє право на призначення пенсії державного службовця за віком після 01.05.2016 вперше.
Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на рішення Конституційного Суду України від 23.12.2022 № 3-р/2022 у справі № 3-132/2018 (5462/17) у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців).
Цим рішенням визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIIІ, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Конституційний Суд Україні звернув увагу на обов'язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
Таким чином, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України 23.12.2022 № 3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії держслужбовців у майбутньому зазнає змін.
Однак, до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 520/6418/21.
Хибним також є висновок суду першої інстанції про те, що спірні правовідносини стосуються переведення позивача з одного виду пенсії на інший - пенсію за віком в межах іншого закону.
Так, Верховний Суд у справі № 300/5450/23 зазначив, що призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена особі, виключає повторне призначення такої ж пенсії на підставі положень іншого закону.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 21.03.2024 № 907630188317 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії згідно Закону України «Про державну службу» прийнято в межах чинного законодавства.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході розгляду справи довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Однак, оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.
Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно частин першої та другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
У розрізі викладеного, оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд приходить до переконання, що такі є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до задоволення позовних вимог у спосіб, що заявлений позивачем, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області задовольнити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі № 140/4526/24 скасувати та прийняти нове судове рішення, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар