Справа № 2а-598/10р.
23 листопада 2010 року Староміський районний суд міста Вінниці
в складі :
головуючого судді Татаурової І.М.,
при секретарі Шеванюк О.О.,
з участю:
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Соломахи М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УПФУ в Староміському районі м. Вінниці про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до законодавства він має статус дитини війни і право на пільги, передбачені ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 6 цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006 -2007роках позивачу така допомога не виплачувалась, а у 2008 - 2009 роках виплачувалась у неповному розмірі, а саме, щомісячна соціальна допомога виплачувалась у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, що не відповідає вищевказаному Закону. Верховна Рада України ЗУ № 489 -V від 19.12.2006р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 71, п. 12 призупинила дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Однак Конституційний Суд України своїм рішенням № 6 - рп/2007 від 09.07.2007р. по справі № 1-29/2007, керуючись ст.ст. 147,150,152 КУ та ст.ст. 45,51,61,63,65 ЗУ «Про Конституційний Суд України», вирішив : п.1 визнати таким, що не відповідають КУ і є неконституційними положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007р.» п.12 ст. 71, яким зупинено дію ст. 6 ЗУ № 2195-ІV від 18.11.2004р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489 -V від 19.12.2006р. Пункт 6 рішення Конституційного суду є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до ч.2 ст.3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами. Згідно з ч.2 ст. 19 та ч.3 ст.22 КУ органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Невиплати позивачу соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та законам України.
Згідно ст. 2 ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив : з 01.04.2010р. по 31.06.2010р. - 704 грн., з 01.07.2010р. по 31.09.2010р. - 709 грн. з 01.10.2010р. - 724 грн. Таким чином, сума невиплаченої соціальної допомоги за травень - жовтень 2010 року становить 851,60 грн.
Позивач, просив зобов'язати УПФУ в Староміському районі м. Вінниці нарахувати та виплатити на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за травень - жовтень 2010р. в розмірі 851,60 грн. , а також зобов'язати УПФУ в Староміському районі м. Вінниці в подальшому нараховувати та виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу позивачу, як дитині війни.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав, просив суд зобов'язати УПФУ в Староміському районі м. Вінниці нарахувати та виплатити на його користь недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за травень - жовтень 2010 року в розмірі 851,60 грн., а також зобов'язати УПФУ в Староміському районі м. Вінниці в подальшому нараховувати та виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни.
Представник управління Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці Соломаха М.В. позов не визнав, посилаючись на заперечення надані ним до матеріалів справи, просить відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 124 КУ юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а згідно з ч. 2 ст. 19 КУ органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтями 22, 46 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Судом встановлено, що відповідно до посвідчення НОМЕР_1 від 01.11.2001р. ОСОБА_1 1941 р.н. є дитиною війни(а.с.6).
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначаються Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 1 цього Закону дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Державна соціальна гарантія - встановлений цим законом мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни.
Ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 6 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
При визначенні спеціального розміру, з якого повинні обчислюватися підвищення до пенсії дітям війни слід виходити з положень ЗУ «Про прожитковий мінімум».
Так, відповідно до ст.2 вказаного Закону прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про прожитковий мінімум» посадові особи, винні у порушенні законодавства про прожитковий мінімум, несуть відповідальність згідно із законами.
ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р., набрав чинності 01.01.2006р.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.12 ст. 7 ЗУ « Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни».
ЗУ « Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р., внесено зміни до ЗУ « Про соціальний захист дітей війни». Ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10 - рп /2008 положення пункту 28 розділу 11 « Внесення змін до деяких законодавчих актів України», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року щодо внесення змін до ЗУ « Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України ( неконституційними).
Статтею 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-У1 від 26.12. 2008 року, надано право Кабінету Міністрів України у 2009р. встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених бюджетними програмами.
Вказана стаття передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Таким чином, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат відповідно до ЗУ « Про соціальний захист дітей війни» залежить до розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, стаття 6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2009 року по дійсний час є діючою у наступній редакції: « дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком».
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд встановив, що виплачуючи частково ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», УПФУ в Староміському районі м. Вінниці діяло необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення.
Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» за період з травня по жовтень 2010р. відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яке було здійснено частково, в розмірі, що обчислюється з урахуванням фактично виплачених сум.
В частині вимог позивача щодо зобов'язання відповідача обраховувати надбавку до пенсії і в подальшому, необхідно відмовити, оскільки дані вимоги не відповідають змісту законодавства, адже, судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. керуючись ст.ст. ст.ст. 71, 99, 158-163, 167 КАС України суд -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» за період травень - жовтень 2010 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням фактично виплачених сум.
В іншій частині позов залишити без задоволення.
Відшкодування судових витрат віднести за рахунок Державного бюджету.
Постанова може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя :