02 січня 2025 року Справа 160/34917/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В., розглянувши у порядку письмового провадження питання щодо наявності обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді під час розгляду справи за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
31.12.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0725662417 від 25.11.2024 року про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 30.09.2024 року;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області поновити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 реєстрацію у якості платника єдиного податку третьої групи з 01.10.2024 року шляхом включення відомостей про Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 до Реєстру платників єдиного податку.
01.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій позивач просить:
- зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.11.2024 №0725662417 про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 30.09.2024 року, до набрання законної сили рішенням суду по справі.
Як встановлено судом, позивачем до заяви про забезпечення позову було долучено копію Договору про надання телекомунікаційних послуг №292 від 02.07.2024 року, укладений між Фізичною особо.-підприємцем ОСОБА_1 та Комунальним некомерційним підприємством «Криворізька міська лікарня №16» Криворізької міської ради в особі генерального директора Горбалінського Віталія Володимировича.
Суд звертає увагу, що ОСОБА_2 є братом головуючого судді - Горбалінського Володимира Володимировича.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне звернути увагу на питання щодо наявності обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді під час розгляду справи за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, та зазначає про таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України. Відповідно до частини першої цієї статті суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суд вказує, що підставами для відводу судді є існування суб'єктивного та / або об'єктивного критеріїв.
Оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, суд констатує відсутність підстав стверджувати, що головуючий суддя у цій справі може виявити особисту упередженість. Докази на користь протилежного в матеріалах справи відсутні і учасниками справи на даний час не наводились.
Втім, за об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів об'єктивність суду.
Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності в певного судді об'єктивно виправдані, а тому суд звертає увагу на таке.
Тобто, на переконання суду, враховуючи вказане у сукупності, виникають обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, з огляду на те, що суддя, якому на розгляд розподілено дану адміністративну справу, є братом генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №16» Криворізької міської ради, з яким позивачем укладено Договір про надання телекомунікаційних послуг №292 від 02.07.2024 року, копію якого позивачем долучено до заяви про забезпечення позову як доказ на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).
У рішенні від 9 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52).
Суд зазначає, що вищенаведена обставина не є прямою підставою для самовідводу судді у даній справі.
Однак вищенаведена обставина, може свідчити про можливість виникнення сумнівів у сторін по справі та інших осіб щодо упередженості та/або зацікавленості суду у певному рішенні у цій справі чи про необ'єктивне ставлення до учасників справи.
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність повідомлення сторін у вказаній про обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді під час розгляду даної справи.
Керуючись ст.36, 40, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Довести до відома учасників справи інформацію, викладену у змісті вказаної ухвали.
Встановити учасникам справи №160/34917/24 двадцятичотирьохгодинний строк, з моменту отримання копії вказаної ухвали, для надання письмових пояснень або відповідних клопотань щодо обставин, викладених у даній ухвалу суду.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Горбалінський