02 січня 2025 рокуСправа №160/28145/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить:
-стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету на суму 4467,60 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що на обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , який має не заявлений до суду податковий борг з єдиного податку у сумі4467,60 грн., який виник внаслідок несплати зобов'язань згідно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування №3331/10 від 23.05.2018. З урахуванням положень ст.ст.56,57 Податкового кодексу України та у зв'язку з несплатою відповідачем по терміну оплату нараховані грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу. В порядку ст.59 Податкового кодексу України виставлено податкову вимогу №45719-53 від 13.03.2019, яку було направлено на адресу платника податків засобами поштового зв'язку.Однак, податковий борг відповідачем не сплачений і не списаний, що зумовило звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/28145/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Цією ж ухвалою суду було витребувано у відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) докази погашення податкового боргу (за наявності).
Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі надіслана позивачу засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» та доставлена до електронного кабінету (довідка про доставку електронного листа). Відповідачу копія ухвали надіслана засобами поштового зв'язку на адресу місцезнаходження згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та отримана 16.11.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.
Відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, витребувані ухвалою суду докази не надав, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би виклав своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.
За приписами частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на те, що у період з 19.12.2024 по 01.01.2025 включно суддя Бухтіярова М.М. перебувала у відпустці, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні, а повне судове рішення складено першого робочого дня.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 (рнокпп3036000737) з 04.05.2018 зареєстрований фізичною особою-підприємцем, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації №22060000000001836; основний вид господарської діяльності за КВЕД: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; місцезнаходження фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_1 .
Відповідач з 04.05.2018 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Дніпровсько-Новомосковське управління, Магдалинівська ДПІ (Магдалинівський р-н)).
Відповідно до заяви від 23.05.2018 №3331/10, відповідач з 01.06.2018 перебуває на спрощеній системі оподаткування на другій групі зі ставкою 20% від розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з розрахунком податкового боргу та за даними інтегрованої картки платника податків, відповідач має податкову заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 4467,60грн., що виникла внаслідок несплати зобов'язань з єдиного податку з фізичних осіб (код платежу 18050400), а саме:
-у сумі 744,6 грн. - за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування №3331/10 через несплату зобов'язань по терміну оплати на 20.07.2018;
-у сумі 744,6 грн. - за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування №3331/10 через несплату зобов'язань по терміну оплати на 20.08.2018;
-у сумі 744,6 грн. - за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування №3331/10 через несплату зобов'язань по терміну оплати на 20.09.2018;
-у сумі 744,6 грн. - за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування №3331/10 через несплату зобов'язань по терміну оплати на 20.10.2018;
-у сумі 744,6 грн. - за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування №3331/10 через несплату зобов'язань по терміну оплати на 20.11.2018;
-у сумі 744,6 грн. - за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування №3331/10 через несплату зобов'язань по терміну оплати на 20.12.2018.
Відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ф» №45719-53 від 13.03.2019 на суму 5212,20 грн., яка надіслана відповідачу на податкову адресу, однак конверт з вмістом поштового відправлення повернуто відправнику з відміткою поштового відділення про невручення.
На момент вирішення спору в суді доказів сплати заявленої до стягнення суми заборгованості надано не було.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з пунктами 15.1-15.2 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Згідно з пунктами 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).
Порядок нарахування, строки сплати, ставки та групи платників єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV ПК України.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст. 297цьогоКодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
За змістом пункту 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до пункту 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до пункту 295.2 статті 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (пункт 59.5 статті 59.5 ПК України).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Положенням підпункту 41.1.1. пунктів 41.1, 41.4 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з підпунктами 20.1.19., 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач відповідно до заяви від 23.05.2018 №3331/10 з 01.06.2018 перебуває на спрощеній системі оподаткування на ІІ групі зі ставкою 20% від розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до даних інтегрованої картки платника податків, розрахунку податкового боргу, податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку, які нараховані на підставі заяви ФОП ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування від 23.05.2018 №3331/10, не сплачені відповідачем по строку на 20.07.2018, 20.08.2018, 20.09.2018, 20.10.2018, 20.11.2018, 20.12.2018, відтак набули статусу податкового боргу.
З метою погашення податкового боргу контролюючим органом було сформовано відповідачу податкову вимогу «Ф» №45719-53 від 13.03.2019.
В матеріалах справи наявні докази надіслання відповідачу вказаної податкової вимоги на податкову адресу відповідача та відсутні докази її оскарження.
За таких обставин, позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 4467,60 грн. та здійснення всіх передбачених чинним законодавством заходів щодо стягнення такого податкового боргу.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачем не спростовано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, докази оплати суми податкового боргу також не надано.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, тому кошти в розмірі 4467,60 грн. підлягають стягненню відповідача до бюджету.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, тому підстави для розподілу таких витрат відсутні, а судові витрати на сплату судового збору позивачу - суб'єкту владних повноважень відповідно до приписів статті 139 КАС України не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.
Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до бюджету в сумі 4467,60 грн. (чотири тисячі чотириста шістдесят сім гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова