27 грудня 2024 рокуСправа №160/3186/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
10 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) у відношенні до ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення у період з 17.07.2003 року по 30.11.2015 рік, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 рік - січень 2008 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у період з 17.07.2003 року по 30.11.2015 рік, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 рік - січень 2008 року.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначила, що вона в період з 04 жовтня 2002 року по 12.09.2020 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12 вересня 2020 року №637 молодшого сержанта ОСОБА_1 , командира відділення взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту, звільнену наказом командира НОМЕР_4 ОМбР від 12 вересня 2020 року №245-рс у запас відповідно до пункту "а" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (у зв'язку із закінченням строку контракту), вважати такою, що справи та посаду здала.
08 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом, в якому просила клопотати перед вищим командуванням про зобов'язання начальника фінансово-економічної служби на виплату їй індексації грошового забезпечення за період з 2003 року по 2018 рік.
Станом на 08.02.2022 року рапорт командуванням військової частини НОМЕР_1 не розглянутий, відповіді не надано.
ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати їй індексації грошового забезпечення за період з 17.07.2003 року по 30.11.2015 рік, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 рік - січень 2008 року, у зв'язку з чим звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 лютого 2022 року для розгляду адміністративної справи №160/3186/22 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
22 лютого 2022 року військовою частиною НОМЕР_1 отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується рекомендованим повідомленням 49300 201 861 110 про вручення поштового відправлення.
Протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження, відповідач відзиву на позовну заяву не надав, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження в адміністративній справі №160/3186/22 - задоволено та зупинено провадження в адміністративній справі №160/3186/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії до закінчення воєнного стану в Україні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року поновлено провадження в справі №160/3186/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
22 листопада 2024 року на адресу ОСОБА_1 та військової частини НОМЕР_1 направлено ухвалу про поновлення провадження по справі.
23 листопада 2024 року військовою частиною НОМЕР_1 отримано ухвалу про поновлення провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
18 грудня 2024 року на адресу суду повернувся конверт від ОСОБА_1 з відміткою за закінченням терміну зберігання разом з рекомендованим повідомленням №06 102 1109 58 68.
Згідно частини 11 статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду.
У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, сторони по справі належним чином повідомлене про розгляд справи №160/3186/22 Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
Станом на 27 грудня 2024 року клопотань, пояснень чи заяв від позивача та представника відповідача на адресу суду не надходило.
Враховуючи вищезазначене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 04 жовтня 2002 року по 12.09.2020 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
На підставі витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №68 від 04 жовтня 2002 року старший солдат ОСОБА_2 зарахована на всі види забезпечення та призначення на посаду.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12 вересня 2020 року №637 молодшого сержанта ОСОБА_1 , командира відділення взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту, звільнену наказом командира НОМЕР_4 ОМбР від 12 вересня 2020 року №245-рс у запас відповідно до пункту "а" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (у зв'язку із закінченням строку контракту), вважати такою, що справи та посаду здала.
З 12 вересня 2020 року виключити із списків особового складу військової частини, з усіх видів забезпечення з 13 вересня 2020 року.
Направити для постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Щорічна основна відпустка за 2020 рік використана в кількості 31 доба.
Утримати грошове забезпечення за використані понаднормово днів щорічної основної відпустки за 2020 рік в кількості 1 добу пропорційно прослуженому часу.
Відпустка за сімейними обставинами за 2020 рік зі збереженням грошового забезпечення не надавалась.
Грошова допомога на оздоровлення за 2020 рік виплачена.
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік не
виплачувалась.
Виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 85250 гривень 33 копійки (вісімдесят п'ять тисяч двісті п'ятдесят гривень тридцять три копійки) на підставі довідки-розрахунку про вартість речового майна, що підлягає видачі при звільненні у запас (у відставку).
Згідно з пунктом 3 розділу 31 (порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та деяким іншим особам) затвердженого наказом Міністра Оборони України від 07 червня 2018 року №260 виплатити грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки (як учаснику бойових дій) в тому числі за минулі роки починаючи з:
2017 рік - 14 діб;
2018 рік - 14 діб;
2019 рік - 14 діб;
2020 рік - 14 діб
Виплатити щомісячну премію в максимальному розмірі 110% від встановленого посадового окладу відповідно до наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, рішення Міністра оборони України, викладеного в телеграмі від 14 січня 2020 року №248/291, з 01 по 12 вересня 2020 року.
Виплатити надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% від встановленого посадового окладу, за військове звання та надбавку за вислугу років передбачених наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, рішення Міністра оборони України, викладеного в телеграмі від 14 січня 2020 року №248/291, з 01 по 12 вересня 2020 року.
Відповідно до вимог статті 17 Конституції України, статті 261 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року №607 "Про затвердження структури військового резерву людських ресурсів» та тимчасової Інструкції про порядок зарахування військовослужбовців при звільненні з військової служби в запас (демобілізацію)", зарахувати до військового оперативного резерву першої черги на посаду командира відділення взводу радіаційного хімічного, біологічного захисту роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 .
Виплатити 50% грошової допомоги при звільненні за кожний повний прослужений рік - 26 років.
Службовим житлом при військовій частині НОМЕР_1 забезпечена.
Підстава: витяг із наказу командира НОМЕР_4 окремої механізованої бригади від 12 вересня 2020 року №245-рс, рапорт молодшого сержанта ОСОБА_1 від 12 вересня 2020 року вх.№18557.
08 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом, в якому просила клопотати перед вищим командуванням про зобов'язання начальника фінансово-економічної служби на виплату їй індексації грошового забезпечення за період з 2003 року по 2018 рік.
Станом на 08.02.2022 року рапорт командуванням військової частини НОМЕР_1 не розглянутий, відповіді не надано.
ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати їй індексації грошового забезпечення за період з 17.07.2003 року по 30.11.2015 рік, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 рік - січень 2008 року, у зв'язку з чим звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу», військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язана із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Так, частинами 1-4 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Абзацом 2 частини 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення».
Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (в редакції до 01.01.2016 року в розмірі 101 відсоток).
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 1.1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
До 01.01.2016 року поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсоток (внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 рок №77).
Пунктом 5 Порядку №1078 (редакція від 15.12.2015 року, вступив в дію з 01 грудня 2015 року) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Також пунктом 5 Порядку №1078 в редакції від 15.12.2015 року встановлено, що місяцем з якого починається нарахування індексації грошового забезпечення є місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 Порядку №1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених тарифних ставок.
У своїй постанові від 07.08.2019 року по справі №825/694/17 Верховний Суд зазначив, що відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення .
Відповідно до правового висновку Верховного Суду в ухвалі від 30 червня 2020 року по справі №380/2597/20:
«Базовий місяць - це місяць підвищення тарифних ставок (окладів), незалежно від розміру підвищення, а коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації.
Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року.
Тобто, січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку №1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 14 Порядку №1078 визначено, що єдиним органом, який має право надавати роз'яснення щодо порядку нарахування індексації грошових доходів населення є Мінсоцполітики.
Мінсоцполітики у своєму листі від 29.12.2017 року №122/0/66-17 зазначає, що посадові оклади військовослужбовців востаннє підвищувались у січні 2008 року.
Цим же листом від 29.12.2017 року №122/0/66-17 Мінсоцполітики визначає, що сума індексації у грудні 2017 року становить 4258,75 грн. (1762 (прожитковий мінімум) х 241,7 (коефіцієнт індексації) / 100).
Така сама позиція висловлена у листі Мінсоцполітики від 15.04.2020 року №49/0/214-20, а саме у листі зазначено, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищувався посадовий оклад.
Таким чином, єдині правила нарахування індексації грошового забезпечення запроваджені як для військовослужбовців, які проходять службу, так і для новоприйнятих або переведених військовослужбовців.
Тобто, починаючи з грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець.
Відповідно до листа директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України до Міністра оборони України від 31.01.2018 року №1725 базовим місяцем для проведення індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1.1 Порядку №1078, індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до абзацу 5 пункту 1.1 Порядку №1078 для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1.1 Порядку №1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком.
В додатку 1 до Порядку №1078, наводиться метод розрахунку величини приросту індексу споживчих цін.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Так як грошове забезпечення позивача більше прожиткового мінімуму, то індексація проводиться в межах прожиткового мінімуму.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078, сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року з урахуванням для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, і, як наслідок необхідності зобов'язання військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року з урахуванням для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо позовної вимоги в частині спірного періоду ненарахування індексації з 17.07.2003 року по 30.11.2015 рік, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1-2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1-3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Проаналізувавши позовну заява та додатки до неї, суд звертає увагу позивача, що окрім наказу військової частини НОМЕР_1 про зарахування від 2003 року, наказу військової частини НОМЕР_1 про звільнення ОСОБА_1 від 12.09.2020 року та рапорту позивача від 08.11.2021 року в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про ненарахування та невиплату індексації позивачеві в період з 17.07.2003 року по 30.11.2015 рік.
Крім того, суд враховує, що пунктом 5 Порядку №1078 (редакція від 15.12.2015 року, вступив в дію з 01 грудня 2015 року) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Також пунктом 5 Порядку №1078 в редакції від 15.12.2015 року встановлено, що місяцем з якого починається нарахування індексації грошового забезпечення є місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 Порядку №1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених тарифних ставок.
З урахуванням викладеного, надаючи оцінку наданим суду письмовим доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 17.07.2003 року по 30.11.2015 року задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року з урахуванням для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року з урахуванням для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник