Рішення від 30.12.2024 по справі 160/23704/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 рокуСправа №160/23704/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 , як пенсіонеру органів внутрішніх справ з 18 жовтня 2013 року пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ Міністерства Внутрішніх Справ України у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 22 липня 2024 року №33/29/30-107, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії без обмежень граничного розміру з 01 грудня 2019 року ОСОБА_1 , як пенсіонеру органів внутрішніх справ з 18 жовтня 2013 року на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ Міністерства Внутрішніх Справ України у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 22 липня 2024 року №33/29/30-107 виданої відповідно до вимог ст.ст.43, 63 закону України від 09.04.1992 року №2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення із виплатою різниці між належно нарахованою та фактично отриманою до сплати пенсії за період з 01 грудня 2019 року до моменту здійснення перерахунку пенсії.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як пенсіонер органів внутрішніх справ та отримує пенсію, призначену на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У зв'язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 та зважаючи на те, що попередній перерахунок пенсії було проведено відповідачем без врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова КМУ №103), який визнано протиправним та скасовано рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019р., позивач, отримавши відповідно до цього рішення суду оновлену довідку Регіонального Сервісного Центру ГСЦ МВС України у Дніпропетровській та Запорізькій областях №33/29/30-107 від 22 липня 2024 року про розмір грошового забезпечення за відповідною прирівняною посадою поліцейського із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (доплати, надбавки, підвищення) та премії, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988, звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі такої довідки з 01.12.2019р. Проте, відповідач повідомив про те, що законних підстав для перерахунку пенсії згідно з оновленою довідкою немає. Позивач вважає таку відмову відповідача щодо не проведення перерахунку його пенсії протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/23704/24, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Копія ухвали суду від 04.09.2024 року скерована за допомогою електронних засобів зв'язку до електронного кабінету відповідача та доставлена до електронного кабінету підсистеми "Електронний суд" Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 09.09.2024 року о 22:30год. що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи, однак, станом на час розгляду справи відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

При цьому за приписами частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів МВС України та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", призначену з 18.10.2013р.

У квітні 2018 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2016 року у зв'язку зі зміною грошового забезпечення на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та від 18 листопада 2015 року №947 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268", якими встановлено розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ, а також на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова КМУ №103), виходячи з сум грошового забезпечення, вказаного у довідці, що надійшла від Ліквідаційної комісії ГУМВС у Дніпропетровській області.

19.11.2019 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, яким визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

22.07.2024 року Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях видано оновлену довідку №33/29/30-107 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на листопад 2019 року згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", а також враховуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 року у справі №826/12704/18 (набрало законної сили - 19.11.2019 року) та постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019р. у справі №160/8324/19, за прирівняною посадою поліцейського (слідчий (відділу/відділення/поліції)), згідно з якою грошове забезпечення складається з: посадовий оклад (підвищення посадового окладу за службу в поліції особливого призначення) - 2400,00 грн.; оклад за спеціальним званням (капітан поліції) - 1800,00 грн.; надбавка за стаж служби в поліції 40% - 1680,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 39,95% - 2349,06 грн.; премія 125,04% - 10289,62 грн., усього - 18518,68 грн.

29.07.2024 року позивач звернувся до пенсійного органу з заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії відповідно до вищевказаної оновленої довідки про грошове забезпечення, виданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях.

Листом від 14.08.2024р. за вих.№45764-33622/М-01/8-0400/24 "Про розгляд звернення" Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило позивачеві у проведенні перерахунку його пенсії на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 22.07.2024 року №33/29/30-107, з посиланням на те, що після визнання протиправними та скасування пункту 3 Постанови №103 частковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва 14.05.2019р. у справі №826/12704/18, інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалось, а отже немає законних підстав у перерахунку пенсії.

Позивач, вважаючи протиправними дії щодо відмови в проведення перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 22.07.2024 року № 33/29/30-107, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-ХII).

Згідно із частиною другою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

21.02.2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, абзацом 1 пункту 3 якої встановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(далі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Згідно з абз.2 п.5 Порядку №45 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.

При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Тобто зміни, внесені Постановою КМУ №103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін та до якої входили наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад, підвищення посадового окладу, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови, надбавка за почесне звання "заслужений" чи "народний", доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання, надбавка за спортивні звання, премія.

Також, частковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 року у справі №826/12704/18, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року - визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови №103.

Отже, з 19.11.2019 року - з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12704/18 - пункт 3 Постанови № 103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.

Відтак, саме з цієї дати (з 19.11.2019 року) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням розміру: посадового окладу; окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988, та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.

Таким чином, у позивача як пенсіонера Міністерства внутрішніх справ України з'явилося право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №988 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, станом на 19.11.2019 року.

При цьому алгоритм дій, які повинні вчинити, зокрема головні управління Пенсійного фонду та уповноважені органи, які видають довідки, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.

Зокрема, на час звернення позивача із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Згідно з пунктами 1 та 2 розділу І Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з інших соціальних питань, затвердженої Міністерством внутрішніх справ України від 17.09.2018 №760 (далі - Інструкція №760), ця інструкція визначає процедуру організації в Міністерстві внутрішніх справ України, центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (Національна поліція України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - ЦОВВ), та Національній гвардії України роботи, зокрема, з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зазначену Інструкцію розроблено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року № 878 (зі змінами), постанов Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (зі змінами), від 13.02.2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 39», від 12.05.1994 № 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни" та постанови правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за №135/13402.

Згідно з абзацом 4 пункту 3 розділу І, пункту 1 розділу ІІ Інструкції № 760 визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів:

1) організують роботу з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства;

2) розглядають листи та звернення із питань оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій, для отримання пільг, а також здійснюють прийом громадян, які звертаються з цих питань;

3) приймають від підрозділів персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерських підрозділів) документи, передбачені Порядком та цією Інструкцією для призначення (перерахунку) пенсій;

4) готують та подають у встановленому чинним законодавством порядку до органів, які призначають пенсії, документи для призначення (перерахунку) пенсій;

5) формують облікові справи та зберігають їх згідно з порядковими номерами, присвоєними в книзі обліку документів для призначення пенсій (додаток 1);

6) повідомляють органи, які призначають пенсії, про судові рішення, які набрали законної сили, про позбавлення пенсіонерів військового (спеціального) звання та про видання наказів про прийняття (поновлення) на службу в 10-денний строк з дня отримання відповідного рішення суду;

7) ведуть облік осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону;

8) взаємодіють з органами, які призначають пенсії, стосовно осіб, яким призначено (припинено) виплату пенсій, та в межах повноважень з органами державної влади з питань соціального захисту та пенсійного забезпечення;

9) зберігають та видають (замінюють) посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ", "Ветеран військової служби", "Ветеран служби цивільного захисту" та нагрудні знаки відповідно до чинного законодавства;

10) видають довідки про право на пільги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" (додаток 2).

У відповідності до пункту 2 розділу ІІІ Інструкції №760 при проведенні перерахунку пенсій відповідно до списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, складених головними управліннями Пенсійного фонду України, уповноважений структурний підрозділ готує довідки про розмір грошового забезпечення.

Пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції №760 передбачено, що підрозділи фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) апарату МВС, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС, ЦОВВ та Національної гвардії України, готують:

1) грошовий атестат;

2) довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - довідка про додаткові види грошового забезпечення) (додаток 4).

Тобто, на Міністерство внутрішніх справ України покладено обов'язок забезпечувати оформлення та подання довідок про розміри грошового забезпечення до Пенсійного фонду України для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

При цьому, наказом МВС України від 22.04.2024р. №259 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» визначено в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України, а також уповноважено Головний сервісний центр МВС на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та за листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №160/8324/19 та судових рішень у справах №826/3858/18 та №826/12704/18 з покладанням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВ (філії ГСЦ МВС).

Водночас, порядок дій, які повинні вчинити, у даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та МВС України (його уповноважений структурний підрозділ з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій - регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВ (філії ГСЦ МВС)) у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.

Таким чином, органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. До їх функцій належать виключно питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій. Розмір складових грошового забезпечення визначається уповноваженим органом, в даному випадку МВС України (його уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій).

Суд також зауважує, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.

Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.

11.11.2015р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №988, яка набрала чинності 02.12.2015 року та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.

Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі по тексту - Порядок № 260).

Пунктом 3 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Порядком №260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку № 260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку № 260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку № 260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку № 260); надбавка за почесне звання "заслужений" (пункт 8 Порядку № 260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку № 260); доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку № 260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку № 260).

Крім того, пунктом 13 Порядку №260 передбачено, що поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік надається матеріальна допомога для оздоровлення в розмірі посадового окладу. Допомога для оздоровлення надається поліцейському за його рапортом, погодженим керівником фінансового підрозділу, в межах асигнувань на зазначені цілі.

Таким чином, починаючи з 05.03.2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 та з 19.11.2019 року - дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/12704/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.

Оскільки пункт 3 Постанови №103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), визнано нечинним рішенням у справі №826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019 року, - саме з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановами № 988, № 260 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.

Крім того, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019 року, в якій суд касаційної інстанції, серед іншого, вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від Міністерства внутрішніх справ України у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій області видано нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача за листопад 2019 року для перерахунку його пенсії.

Вказана довідка була надана позивачем разом із заявою про перерахунок пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримана відповідачем, що не заперечується сторонами.

Отже, вказана довідка видана уповноваженим на те органом, є чинною, доказів протилежного відповідачем під час судового розгляду справи не надано.

Вказана довідка отримана відповідачем, що ним визнається, а також останнім отримано заяву позивача про перерахунок пенсії на підставі цієї довідки.

Таким чином, у даному випадку підставою для перерахунку пенсії позивача є вищевказана довідка та відповідне звернення позивача щодо його проведення.

Разом з цим, доказів вчинення відповідачем на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача перерахунку основного розміру його пенсії матеріали справи не містять.

Відповідно до Порядку №45 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснює перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від МВС України (його уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій), в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення позивача, в тому числі складові грошового забезпечення, передбачена додатком 2 Порядку №45.

Доводи відповідача про те, що підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відсутні через те, що після скасування пунктів 1-3 постанови КМУ №103 Урядом не приймалось інших рішень про зміну грошового забезпечення, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

За наведених обставин, відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії позивачеві на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій області, відповідач діяв протиправно.

Таким чином, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій області від 22.07.2024 року №33/29/30-107, оформлена листом від 14.08.2024р. за вих.№45764-33622/М-01/8-0400/24, є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому, суд зауважує, що права позивача у даному випадку порушено саме вищевказаною протиправною відмовою відповідача, оформленою листом від 14.08.2024р. за вих.№45764-33622/М-01/8-0400/24, а не його бездіяльністю щодо не проведення перерахунку пенсії, як зазначає позивач, а тому, керуючись приписами ч.2 ст.9 КАС України, якою, зокрема, передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а також враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог і визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій області від 22.07.2024 року №33/29/30-107 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, оформлену листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14.08.2024р. за вих.№45764-33622/М-01/8-0400/24, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку є належним та це необхідне для ефективного захисту цього порушеного права.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно із частинами 2 і 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

За наведених обставин, враховуючи приписи частини 2 статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсії позивача має бути проведений саме з 01.12.2019р., оскільки це є першим числом місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії (19.11.2019р.), із здійсненням виплати різниці в пенсії за минулий час з урахуванням раніше виплачених сум.

З огляду на означене, виходячи з того, що позивач як пенсіонер Міністерства внутрішніх справ України має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №988 і відповідно до вимог статей 43, 63 Закону №2262 станом на 19.11.2019р., з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виник обов'язок проведення з 01.12.2019 року перерахунку пенсії позивача, у зв'язку із отриманням від уповноваженого органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, тому, з метою відновлення порушеного права позивача слід зобов'язати відповідача здійснити з 1 грудня 2019 року перерахунок пенсії позивача відповідно до довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій області від 22.07.2024 року №33/29/30-107 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, та, відповідно, задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Водночас, позовні вимоги ОСОБА_1 , що стосуються зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії на підставі вищевказаної оновленої довідки саме без обмежень граничного розміру з 01 грудня 2019 року, задоволенню не підлягають, оскільки, вказана вимога є передчасною, позаяк у даному випадку предметом спору є саме встановлення права позивача на перерахунок пенсії на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій області від 22.07.2024 року №33/29/30-107 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на листопад 2019 року, при цьому, чи буде здійснено нарахування та виплата пенсії позивача на підставі цієї довідки з обмеженням пенсії максимальним розміром в майбутньому, чи ні, на даний час стверджувати неможливо, при цьому, вирішення позовних вимог на майбутнє суперечить приписам ст.5 КАС України, якою визначено, що захисту підлягає саме порушене право особи, а не можливість його порушення в майбутньому.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20грн., тому, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягають судові витрати зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог у розмірі 807,47грн.

Також позивачем у позові заявлено клопотання про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, у розмірі 3000 грн., при вирішенні якого суд керуються наступними нормами КАС України.

Так, за змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як зазначалося вище, за правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закону № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону №5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Так, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі № 826/1216/16.

При цьому системний аналіз наведених вище норм КАС України дозволяє дійти висновку, що витрати на професійну правничу допомогу є обставиною, яка підлягає доведенню та яку належить оцінити за формою та змістом.

За формальним критерієм, про що йдеться у ч. 3 ст. 134 КАС України, на сторону, яка заявляє про розподіл, покладається тягар надання відповідних первинних документів, які дають можливість зробити висновок про наявність договірних відносин між адвокатом та стороною у справі (1) з приводу надання останньому правничих послуг, які стосуються такої справи, (2) за результатом яких такі послуги були реально надані, а їх вартість сплачена.

Змістовий аналіз обставини понесення судових витрат полягає у наданні оцінки їх співмірності, при цьому, обов'язок доведення співмірності та неспівмірності покладається відповідно на сторону, яка заявляє про розподіл та яка заперечує щодо такого.

Про необхідність надати оцінку як формальному, так і змістовому критеріям обставини понесення судових витрат наголосив також Верховний Суд у постанові від 09.03.2021р. у справі №200/10535/19-а. Скасовуючи судове рішення апеляційної інстанції, яким задоволено вимогу стягнути витрати на професійну правничу допомогу виключно за формальним критерієм, Верховний Суд дійшов до висновку про його ухвалення без повної та всебічної оцінки доказів, наявних у матеріалах справи.

Резюмуючи викладене, навіть за відсутності заперечень іншої сторони щодо розміру судових витрат, суд зобов'язаний повно та всебічно надати оцінку співмірності понесених витрат придбаним послугам з точки зору складності справи, витраченого часу, обсягу виконаних робіт, ціни та значення справи для сторони на підставі наявних у матеріалах справи документів.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в цій адміністративній справі, суд враховує таке.

З матеріалів справи встановлено, що між адвокатом Чекуріним Сергіем Анатолійовичем та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги №29/07/24 від 29.07.2024 року.

Відповідно до пункту 4.1 вказаного Договору на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару.

Згідно із пунктом 4.2 вказаного Договору гонорар адвоката буде визначений сторонами шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Послуги адвоката клієнт оплачує на умови 100 % передплати.

Пунктом 4.3 вказаного Договору визначено, що факт оплати послуг адвоката здійснюється на підставі узгодженого та підписаного сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт (послуг) на протязі 3 (трьох) банківських днів з дня підписання сторонами вказаного акту.

У пункті 4.4 вказаного Договору зазначається, що сторони зобов'язуються переглянути умови оплати вартості послуг адвоката, шляхом підписання додаткової угоди до цієї угоди у випадку виникнення необхідності представництва інтересів клієнта у судах апеляційної чи касаційної інстанції.

Позивачем надано до суду акт №1 виконаних юридичних робіт по договору про надання правової допомоги №29/07/24 від 29.07.2024 року, та прибутковий касовий ордер №01 від 28.08.2024 року на суму 3000 гривень.

Згідно з актом №1 виконаних юридичних робіт по договору про надання правової допомоги №29/07/24 від 29.07.2024 року сторони домовились про наступне: розмір компенсації витрат на правову допомогу адвоката згідно із Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу" №4191 від 20.12.2011р. не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної оплати за годину роботи, тому година праці адвоката сплачується із рахунку 500 грн./година); належить до заліку в обсязі виконаних юридичних послуг наступне:

- вивчення матеріалів справи та підстав про визнання бездіяльності ГУ ПФУ в Дніпропетровській області по перерахунку пенсії пенсіонеру МВС незаконної, та зобов'язання перерахувати пенсію клієнта склала 5 годин, та сплачується клієнтом у сумі 2500,00грн;

- підготовка та подання заяви до начальника державної установи ТМО МВС України по Дніпропетровської області, отримання відповіді, підготовка заяви на ГУ ПФУ про перерахунок пенсії склала 1 годину та сплачується клієнтом у сумах узгоджених сторонами у розмірі 500,00 грн.;

- участь адвоката у судових засідання Дніпропетровського окружного адміністративного суду буде, за необхідністю, сплачуватися клієнтом окремо.

Договірна вартість винагороди за виконані юридичні роботи та наданні послуги, згідно з п. 4.2 Договору та Додаткової угоди №1 складає 3000,00 грн. без ПДВ. Належить до оплати винагорода за виконані роботи в розмірі 3000,00 грн. без ПДВ., яка сплачена клієнтом у повному обсязі. Претензії щодо термінів, якості виконаних юридичних робіт, наданих послуг сторони одна до одної не мають. Цей акт складено у трьох примірниках та є, згідно з умовами Договору, підставою для проведення розрахунків клієнта з адвокатом за виконану юридичну роботу та наданні послуги.

Наданими суду доказами підтверджено, що надані адвокатом послуги були у повному обсязі оплачені позивачем відповідно до акта №1 виконаних юридичних робіт по договору про надання правової допомоги №29/07/24 від 29.07.2024 та згідно із прибутковим касовим ордером № 01 від 28.08.2024 року на суму 3000 грн (три тисячі гривень).

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в цій адміністративній справі, суд враховує, що дана справа не викликає складності у правовому розумінні та є справою незначної складності у розумінні приписів п.3 ч.6 ст.12 КАС України, яка розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, тобто без проведення судового засідання і адвокат у судових засіданнях участі не брав; справа не містить великого обсягу досліджуваних доказів та не потребує складання значної кількості процесуальних документів учасниками справи, а, отже, підготовка такої позовної заяви не повинна вимагати багато часу.

При цьому з акта №1 виконаних юридичних робіт по договору про надання правової допомоги №29/07/24 від 29.07.2024 слідує, що до складу витрат на правничу допомогу, зокрема, включено витрати підготовка та подання заяви до начальника державної установи ТМО МВС України по Дніпропетровської області, отримання відповіді, в той час, як в матеріалах справи жодного листування з ТМО МВС України по Дніпропетровської області немає і як докази у цій справі не використовувалося, що, в свою чергу, вказує на безпідставність включення таких витрат до складу судових витрат у цій справі.

При цьому, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу у розмірі 3000,00 грн. в цілому є неспівмірною з наданим адвокатом обсягом послуг у суді. У поданих документах жодним чином не обґрунтовано вартість наданих правових послуг з урахуванням їх обсягу відповідно до умов Договору, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), та, виходячи з предмету спору та характеру спірних відносин, розгляду і вирішення справи як незначної складності у спрощеному позовному провадженні, тобто без проведення судових засідань, отже заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому не можуть бути стягнуті у заявленому розмірі.

В той же час, оскільки позивач, у зв'язку із протиправною відмовою відповідача у проведенні перерахунку його пенсії на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 22.07.2024 року № 33/29/30-10, з урахуванням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, оформленою листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14.08.2024р. за вих.№45764-33622/М-01/8-0400/24, був вимушений звернутися до суду за захистом порушених прав, у зв'язку із чим ним було понесено витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи принцип співмірності та часткове задоволення позовних вимог, суд доходить висновку про необхідність присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00грн., оскільки така вартість наданих адвокатом послуг є обґрунтованою та співмірною зі складністю справи, ціною позову та обсягом наданої адвокатом правничої допомоги.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що підтвердженими належними та допустимими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами є витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 1500,00грн.

Відтак, у стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1500,00грн., про відшкодування якої просив позивач, слід відмовити у зв'язку із не наданням позивачем належних доказів їх співмірності та розумності, а також того, що вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

При цьому, суд зазначає, що в Кодексі адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, імплементовано нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі №813/481/18, від 29 жовтня 2020 року у справі №686/5064/20, від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20.

Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 22.07.2024 року №33/29/30-10, з урахуванням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, оформлену листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14.08.2024р. за вих.№45764-33622/М-01/8-0400/24.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) здійснити з 1 грудня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) відповідно до довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 22.07.2024 року №33/29/30-10, з урахуванням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, і здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог у розмірі 807,47грн (вісімсот сім гривень 47 копійок), а також витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1500,00 (одна тисяча п'ятсот гривень 00 копійок) грн.

Суддя: О.М. Турова

Попередній документ
124199975
Наступний документ
124199977
Інформація про рішення:
№ рішення: 124199976
№ справи: 160/23704/24
Дата рішення: 30.12.2024
Дата публікації: 06.01.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (09.09.2025)
Дата надходження: 09.09.2025
Предмет позову: Заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення
Розклад засідань:
29.09.2025 14:30 Дніпропетровський окружний адміністративний суд