Справа № 463/11074/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1911/24 Доповідач: ОСОБА_2
30 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
розглянувши в м. Львові у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах заявника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 листопада 2024 року про повернення скарги на, -
за участі заявника: ОСОБА_7
представника заявника - адвоката ОСОБА_6
адвокат ОСОБА_6 в інтересах заявника ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_7 від 15 листопада 2024 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191, ст. 358, ст.344, ст.364, ст.365 КК України щодо прокурора ОСОБА_8 .
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 листопада 2024 року повернуто скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_7 від 15 листопада 2024 року. Роз'яснено заявнику, що повернення скарги не позбавляє його права повторо звернутися до слідчого судді, у порядку передбаченому КПК України.
На згадану ухвалу адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 листопада 2024 року та постановити нову ухвалу, якою скаргу задоволити, зобов'язати ТУ ДБР у м. Львові внести відомості викладені у заяві у ЄРДР.
В обгрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначив, що копію оскаржуваної ухвали отримав 18 грудня 2024 року.
В обгрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконна, несправедлива, така, що постановлена з грубими істотними порушеннями норм процесуального законодавства та прав, висновки судді суперечать обставинам справи та не ґрунтуються на повному, всебічному, незалежному дослідженні всіх істотних обставин справи.
Зазначає, що зі змісту поданої слідчому судді скарги, вбачається, що така подана представником заявника, і відповідна спеціальна норма - ст. 60 КПК України, вимог, щодо представника заявника передбачених ст. ст. 45, 58 КПК України не містить. У матеріалах справи відсутні процесуальний документ про визнання ОСОБА_7 потерпілим, що за своєю суттю можливе лише після виконання вимог ст.214 КПК України.
Заслухавши доповідача думку заявника та його представника на підтримку апеляційних вимог, вивчивши матеріали справи, дослідивши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Наведені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження знайшли своє підтвердження у матеріалах справи. Так, в порушення вимог ч.3 ст. 306 КПК, відповідно до якої розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу чи її представника. Оскаржувану ухвалу винесено слідчим суддею у відсутність ОСОБА_7 та його представника - адвоката ОСОБА_6 , копію такої ухвали ними отримано 18 грудня 2024 року.
Згідно правової позиції Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, висловленої в постанові від 27 травня 2019 року(справа № 461/1434/18), у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України. Отже строк апеляційного оскарження пропущений з поважних причин та підлягає до поновлення.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим компетентним судом згідно, з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Із матеріалів справи вбачається, що скаргу від імені ОСОБА_7 до Личаківського районного суду подав його представник - адвокат ОСОБА_6 (а.с.2), долучивши до неї копію заяви ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення від 15 листопада 2024 року та ордер на надання правничої допомоги (а.с.5).
Повертаючи таку скаргу, слідчий суддя прийшов до висновку, що адвокат ОСОБА_6 не має права подавати скаргу, оскільки підтвердив свої повноваження як захисник ОСОБА_7 лише ордером, що суперечить позиції Касаційного кримінального Верховного суду, висловленій у постанові від 06 лютого 2018 року у справі №752/11464/16-к.
Колегія суддів вважає, що вказана позиція не є можливою до застосування в даному випадку, з огляду на наступне.
Стаття 50 КПК України встановлює, що повноваження захисника на участь у кримінальному процесі підтверджуються свідоцтвом на право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Поряд з цим, згідно вимог ст.45 КПК України - захисником - є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, представництво інтересів юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження щодо застосування заходів кримінально-правового характеру у спеціальному порядку, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
Адвокат ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді у межах надання правничої допомоги ОСОБА_7 , процесуальний статус якого -заявник, на підставі договору, що підтверджує ордер, долучений адвокатом ОСОБА_6 до поданої ним скарги.
Вбачається, що наявність або відсутність права подавати скаргу є складовою процесуального статусу учасника кримінального провадження, а слідчий суддя повинен встановити процесуальний статус/повноваження цієї особи на підставі доданих до скарги документів. Разом з тим, із комплексного аналізу положень КПК України не вбачається імперативного обов'язку адвоката при представництві інтересів заявника, зокрема при поданні скарги слідчому судді у порядку ст.303 КПК України, підтверджувати свої повноваження на представництво і ордером і свідоцтвом на право на зайняття адвокатською діяльністю. Слідчий суддя для встановлення процесуального статусу чи повноваження особи на підставі доданих до скарги документів, зокрема ордеру, вправі перевірити чи являється така особа повноважною, оскільки у ордері зазначені серійний номер свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, а доступ до єдиного реєстру адвокатів України є загальнодоступним.
Таким чином, слідчий суддя передчасно дійшов до переконання що скаргу подано особою, яка не має права подавати скаргу.
З зв'язку із наведеним ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 листопада 2024 року слід скасувати, а скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах заявника ОСОБА_7 направити до місцевого суду для розгляду слідчим суддею в порядку, визначеному главою 26 КПК України.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
поновити строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах заявника ОСОБА_7 - задоволити.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 листопада 2024 року про повернення скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_7 від 15 листопада 2024 року - скасувати.
Призначити розгляд скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах заявника ОСОБА_7 в порядку глави 26 КПК України в цьому ж складі суду.
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_9