Номер провадження 2-а/676/44/24
і м е н ем У К Р А Ї Н И
19 грудня 2024 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Семенюк В.В.
за участю секретаря судового засідання - Сенчишеної Р.М.
справа № 676/6804/24
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 1538 від 10 вересня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку оскарження Постанови № 1538 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 10.09.2024 року та скасування Постанови № 1538 від 10.09.2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28.10.2024 року поновлено строк для звернення до суду для оскарження Постанови, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Позивач ОСОБА_1 , в обґрунтування вимог вказує, що Постановою № 1538 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 від 10.09.2024 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 25 500,00 грн.
Вважає, що вказана Постанова підлягає скасуванню, оскільки його притягнення до адміністративної відповідальності є безпідставним.
Так, близько 19 год. 03.09.2024 року при відвідуванні ІНФОРМАЦІЯ_2 йому було запропоновано пройти військово-лікарську комісію на предмет визначення придатності для проходження військової служби і оскільки, на той час, він навчався в Радивільському професійному ліцеї, то мав право на відстрочку, про що він повідомив працівників ІНФОРМАЦІЯ_6, розгляд справи було відкладено на 10.09.2024 року і зобов'язано надати Довідку, що підтверджує факт навчання його у вказаному учбовому закладі.
З 08.09.2024 року він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 по теперішній час, попередньо пройшовши військово-лікарську комісію, за результатами якої він був визнаний придатним до військової служби і зарахований до військової частини НОМЕР_1 . Отже, вважає, що він не ухилявся від проходження обов'язкового медичного огляду у ВЛК, натомість, 10.09.2024 року Постановою № 1538 від 10.09.2024 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу. Про вказану Постанову він дізнався від матері, що проживає по АДРЕСА_1 , яка була надіслана останній 12.09.2024 року та отримана 15.09.2024 року. Оскільки він перебуває на військовій службі і отримав Постанову лише 25.09.2024 року оскаржити вчасно її не зміг.
Вважає, що відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення не врахував те, що він є студентом навчального закладу, не перевірив, чи має він підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не з'ясував причини його неявки для перевірки вказаних даних, а також, що він пройшов ВЛК та перебуває на військовій службі і не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за не проходження ВЛК.
Крім того, вважає, що розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності відбувся із порушенням норм ч.2 ст.77 КАС України, а також те, що відповідач не вжив всіх необхідних заходів, щодо надання йому можливості реалізувати права, передбачені ст.268 КУпАП, адже Протокол про адміністративне правопорушення складався у його відсутності, він не мав змоги надати пояснення, не було з'ясувано причини його неявки та порушено право на захист.
З огляду на викладене, просить суд скасувати Постанову № 1538 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 від 10.09.2024 року, закрити провадження у справі та стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 направив до суду Відзив на позов, в якому зазначив, що позивач ОСОБА_1 не надав доказів його звернення до будь-якого (М)ІНФОРМАЦІЯ_6 та СП із заявою про надання йому відстрочки у зв'язку із навчанням, тому його відмова (ухилення) від проходження медичного огляду у ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 є безпідставною.
Більше того, позивач ОСОБА_1 не мав права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку із його навчанням, оскільки останній попередньо вже здобув фахову передвищу освіту у Приватному вищому навчальному закладі «Рівненсько - економіко гуманітарний та інженерний коледж» та здобув спеціальність «молодшого спеціаліста».
Так, під час проведення мобілізації, військовозобов'язані, які перебувають в запасі Збройних Сил України, зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби за станом здоров'я.
03.09.2024 року ОСОБА_1 отримав Повістку № 0160 на проходження о 21 год. 03.09.2024 року ВЛК, однак від проходження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 він відмовився, тобто ухилився, про що свідчать його пояснення в Протоколі. Та обставина, що ОСОБА_1 06.09.2024 року все ж таки призваний на військову службу під час мобілізації та з 08.09.2024 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , лише спростовує твердження позивача про його право на відстрочку, право не бути направленим на проходження медичного огляду у ВЛК, а також свідчить про те, що він ухилився 03.09.2024 року від проходження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 , адже 06.09.2024 року був призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_3 , де очевидно, і пройшов ВЛК.
03.09.2024 року на ОСОБА_1 складено Протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у присутності останнього, який ознайомлений із його змістом, зі своїми правами, а також повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується власноручними підписами позивача в Протоколі.
Таким чином, представник зазначає, що на дату складання Протоколу про адміністративне правопорушення № 1538 від 03.09.2024 року, ОСОБА_1 ухилився від проходження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого винесено Постанову № 1538 від 10.09.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, яка направлена за адресою, повідомлену позивачем особисто під час складання Протоколу. З огляду на викладене, просить суд відмовити ОСОБА_1 повністю в задоволенні його позову.
Представник позивача ОСОБА_1 . Мішалова М.І. в судове засідання не з'явилася, подала до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує і просить його задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 Волковський С., в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутності, позов не визнає просить у його задоволенні відмовити.
Суд розглядає справу у відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.
Згідно вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, а також докази по справі, встановив наступне.
Законом України «Про оборону України» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ведення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшим його продовженням, станом на час прийняття рішення у цій справі.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентуються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України (ч.1). Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3).
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів (ч. 10).
Абзацом 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 03.09.2024 року помічником начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з правової роботи молодшим лейтенантом ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 складено Протокол про адміністративне правопорушення № 1538, згідно якого 03.09.2024 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, про що складено відповідний Акт про відмову від 03.09.2024 року.
Зі змісту наведеного вище Протоколу слідує, що своїми діями ОСОБА_1 порушив Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМ України № 154 від 23.02.2022 року, ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджену Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.210 КУпАП.
Постановою № 1538 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 . 10.09.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500,00 грн.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі змістом ст.248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1).
Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. (ч. 2).
Відповідно до ч.2 ст.210 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП вчинення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що в Протоколі про адміністративне правопорушення № 1538 від 03.09.2024 року відповідач зазначив про порушення ОСОБА_1 ч.2 ст.210 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню. Водночас, із оскаржуваної Постанови № 1538 від 10.09.2024 року вбачається, що дії ОСОБА_1 вже кваліфіковані відповідачем за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Таким чином, судом встановлено, що Протокол про адміністративне правопорушення від № 1538 від 03.09.2024 року та складена на підставі вказаного Протоколу оскаржувана Постанова від 10.09.2024 року містять різну кваліфікацію дій позивача ОСОБА_1 .
Постанова № 1538 від 10.09.2024 року не містить обґрунтованості такої різної кваліфікації дій ОСОБА_1 та представником відповідача під час розгляду справи не наведено та не надано доказів на підтвердження перекваліфікації дій позивача із ч.2 ст.210 КУпАП на ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до Довідки військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2024 року солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 08 вересня 2024 року по теперішній час.
Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи наведені вище розбіжності у Протоколі про адміністративне правопорушення № 1538 від 03.09.2024 року та в складеній на підставі вказаного Протоколу Постанові № 1538 від 10.09.2024 року щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 , а також те, що з'явитись 10.09.2024 року в ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 не мав можливості по поважній причині, оскільки з 08.09.2024 року перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про скасування Постанови № 1538 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 від 10.09.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 25 500,00 грн. та закриття провадження у справі.
При цьому, суд враховує Рішення ЄСПЛ від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії» за заявою № 926/08 («Karelin v. Russia»), коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно вимог ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений ним за подання позовної заяви до суду за рахунок бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 62 Конституції України, ч.2 ст.210, ч.3 ст.210-1, 251, 280 КУпАП, ст.ст.2, 9, 72, 76-79, 90, 241-246, 286, 293, 295 КАС України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», суд, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про скасування постанови № 1538 від 10 вересня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП - задовольнити.
Скасувати Постанову № 1538 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, винесену 10 вересня 2024 року т.в.о. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 25 500,00 грн. за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження по адміністративній справі - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань - 1211,20 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його складення через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 24 грудня 2024 року.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду: Семенюк В.В.