Іменем України
02.01.2025 Справа №607/32/25 Провадження №1-кс/607/2/2025
м. Тернопіль
Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024210000000114 від 09.03.2024 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, який не має зареєстрованого місця проживання на території України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
01.01.2025 прокурор відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024210000000114 від 09.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що на початку травня 2024 року (встановити більш точний час та місце під час досудового розслідування не виявилось можливим) ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб спільно із ОСОБА_6 , який в свою чергу діяв за попередньою змовою групою осіб спільно із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою реалізації злочинного плану, спрямованого на незаконне переправлення військовозобов'язаних громадян України через державний кордон України поза межами пункту пропуску в контрольованому прикордонному районі на околицях с. Вашківці Дністровського району Чернівецької області за грошову винагороду, при розмові з ОСОБА_9 дізнався про те, що останній в порушення вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану» має намір незаконно виїхати за межі України. В цей час у ОСОБА_4 , який достовірно знав про встановлені на період дії воєнного стану правила перетину державного кордону України, виник злочинний умисел, направлений на організацію та сприяння незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України поза межами пункту пропуску в контрольованому прикордонному районі на околицях с. Вашківці Дністровського району Чернівецької області з корисливих мотивів.
Після цього ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_9 про те, що за організацію перетину державного кордону України поза межами пункту пропуску під час дії на території України воєнного стану, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, останнім необхідно надати йому грошові кошти в сумі 10000 (десять тисяч) доларів США, на що ОСОБА_9 погодився та, перебуваючи всередині травня 2024 року (встановити більш точний час під час досудового розслідування не виявилось можливим) поблизу МакДональдзу в м. Тернополі, передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 10000 (десять тисяч) доларів США.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , який діяв за попередньою змовою групою осіб спільно із ОСОБА_6 , передав особисті дані ОСОБА_9 ОСОБА_6 , який діяв за попередньою змовою групою осіб спільно із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та передав особисті дані ОСОБА_9 останнім, які в свою чергу 14.05.2024, діючи відповідно до розробленого плану діяльності організованої групи та згідно з розподіленими ролями, з метою реалізації злочинного плану, спрямованого на незаконне переправлення невизначеної кількості осіб, а саме військовозобов'язаних громадян України через державний кордон України поза межами пункту пропуску в контрольованому прикордонному районі на околицях с. Вашківці Дністровського району Чернівецької області за грошову винагороду, організували, сприяли порадами та вказівками, а також надали засіб для усунення перешкод в частині доїзду ОСОБА_9 до контрольованого прикордонного району на околицях с. Романківці Дністровського району Чернівецької області, а саме автомобіля «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_10 та «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_11 , які не були обізнані із умислом інших учасників злочинної групи.
14.05.2024 ОСОБА_9 , виконуючи вказівки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , використовуючи організований та наданий ними для незаконного перетину державного кордону України поза межами пункту пропуску засіб - мопед, виїхав із с. Романківці Дністровського району Чернівецької області в сторону державного кордону з метою його незаконного перетину. Однак ОСОБА_9 , виконуючи вказівки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , не зміг незаконно перетнути державний кордон у зв'язку із тим, що організований та наданий ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мопед перестав їхати через технічні поломки.
06.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів для усунення перешкод, вчинені за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.
Прокурор вважає, що у кримінальному провадженні № 12024210000000114 від 09.03.2024 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
06.11.2024 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 04.01.2025, а також визначено заставу у розмірі 241840 грн та у випадку внесення застави покладено на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзду.
07.11.2024 заставодавцем внесена визначена застава та ОСОБА_4 звільнений з-під варти.
Прокурор зазначив, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та встановлені в ухвалі слідчого судді від 06.11.2024, продовжують існувати та не зменшились.
За таких підстав прокурор просить продовжити на 2 місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотанняпідтримав з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити повністю. Додатково зазначив, що завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу неможливо з підстав проведення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, необхідних для забезпечення повного та об'єктивного здійснення досудового розслідування. Зокрема, станом на даний час виконуються ухвали про надання тимчасового доступу до інформації, після виконання яких необхідно здійснити аналіз отриманої інформації. Крім цього, також виконуються постанови про призначення ряду експертиз, проведення яких доручене експертним установам на території усієї України. Зазначив, що також існує ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому останній підозрюється.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 зазначили, що, на їхню думку підозра, оголошена ОСОБА_4 , не є обґрунтованою, а ризики, зазначені прокурором, не є доведеними. Разом з тим не заперечували проти задоволення клопотання та продовження строку діїпокладених на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Частина 5 ст. 194 КПК України визначає, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Слідча суддя встановила, що ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024210000000114 від 09.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
06.11.2024 ОСОБА_12 у цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів для усунення перешкод, вчинені за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.
06.11.2024 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 04.01.2025, а також визначено заставу в розмірі 241840 грн та у випадку внесення застави покладено на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії указаних обов'язків визначений до 04.01.2025.
Відповідно до повідомлення про звільнення 07.11.2024 заставодавцем внесена застава за ОСОБА_4 у розмірі 241840 грн та підозрюваний звільнений з-під варти.
Відтак станом на даний час підозрюваний ОСОБА_4 рахується таким, відносно якого діє запобіжний захід у виді застави та який зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді від 06.11.2024.
При цьому, як вбачається зі змісту зазначеної вище ухвали, при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області вважав доведеними ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
11.11.2024 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжений строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024210000000114 від 09.03.2024 до шести місяців, тобто до 20.03.2025.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, має містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Так, про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протоколи допиту свідка ОСОБА_9 від 01.10.2024 та від 15.10.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 24.09.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 24.09.2024; протоколи огляду речей та предметів від 09.10.2024 та від 12.10.2024.
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Ураховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора та встановлені у судовому засіданні дані слідча суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Також прокурор в судовому засіданні довів існування обставин, які свідчать про те, що ризики, для запобігання яким до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід, не зменшились та продовжують існувати і надалі.
Так, ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк до дев'яти років з конфіскацією майна. Слідча суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оц інюванні ризиків переховування. Також ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований та офіційних доходів не отримує, має можливість перетинати державний кордон України та отримав «Карту побуту» Республіки Польща. Відтак слідча суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, заявлений під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, не зменшився.
Також слідча суддя вважає, що не перестала існувати можливість знищення, приховання або спотворення ОСОБА_4 будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зокрема, з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що в межах даного кримінального провадження здійснюється розслідування інших епізодів злочинної діяльності, до яких може бути причетний підозрюваний та інші невстановлені особи. У зв'язку із цим органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення місцезнаходження та вилучення речових доказів, зокрема сім-карток операторів стільникового зв'язку та мобільних телефонів, за допомогою яких здійснювалось надання вказівок та порад щодо організації та сприянню незаконному переправленню через державний кордон України. Відтак, враховуючи те, що досудове розслідування ще триває та відбувається процес відшукання усіх речових доказів, на підставі яких можуть бути встановлені факти та обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є ризик того, що у разі непродовження підозрюваному обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, такі речі можуть бути ним знищені, сховані чи спотворені, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, у тому числі унеможливить виконання завдань, визначених ст. 2 КПК України.
Так само і ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань або відмови від дачі показань не зменшився з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом. При цьому досудовим розслідуванням не встановлені усі свідки та очевидці події та вказані особи не допитані. Водночас останні можуть бути відомі підозрюваному, який як особисто, так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показань, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань. Також підозрюваний особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь.
Крім цього, і ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не зменшився, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, якому передувала ретельна підготовка для його вчинення та подальшого приховання із залученням значної кількості осіб.
При цьому слідча суддя вважає, що факт існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення ОСОБА_4 чи продовження кримінального правопорушення, у якому останній підозрюється, прокурором не доведена. Так само такий ризик не встановлений слідчим суддею при обранні підозрюваному запобіжного заходу.
Відтак слідча суддя встановила, що усі ризики, визначені ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу, на даний час не зменшились та продовжують існувати, що свідчить про необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків для стримування таких ризиків.
Крім цього, прокурор довів, що завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу неможливо з підстав необхідності проведення у даному кримінальному провадженні ряду слідчих (розшукових) дій. Зокрема, для виконання завдань кримінального провадження, встановлених ст. 2 КПК України, є необхідним завершити проведення ряду судових експертиз, а також долучити їх висновки до матеріалів кримінального провадження; здійснити тимчасові доступи до інформації, виконати інші слідчі дії, потреба в яких може виникнути внаслідок проведення вже визначених слідчих (розшукових) дій.
Відтак з огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винним, переконливість наявних ризиків, які не зменшились та продовжують існувати, в сукупності з відомостями про особу підозрюваного, характер вчинення кримінального правопорушення, слідча суддя вважає, що прокурор довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним вище ризикам, а тому вважає за необхідне продовжити строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , на запропонований прокурором строк.
Указані обов'язки з урахуванням їх тривалості не виходять за межі розумного строку, відповідають характеру та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , та на даному етапі досудового розслідування є доцільними та необхідними з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Така позиція слідчої судді відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та не є вирішенням слідчою суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.
Керуючись ст. 177, 184, 194, 199, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя
Клопотання прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024210000000114 від 09.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 332 КК України, задовольнити повністю.
Продовжити на 2 (два) місяці строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;
- продовжити зберігання у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановити строк дії ухвали до 02.03.2025.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам судового провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1