Справа № 601/5/25
Провадження № 1-кс/601/8/2025
02 січня 2025 року місто Кременець
Слідчий суддя Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременець клопотання прокурора Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211010000004 від 01.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_3
встановив:
Прокурор Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до ЄРДР №12025211010000004, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 286 КК.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.12.2024 близько 17 год. 40 хв. водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , керуючи автомобілем «TOYOTA AVENSIS», р.н. НОМЕР_1 та рухаючись автодорогою М-19 сполученням «Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече», в межах вул. Вокзальна в напрямку вул. Симона Петлюри від вул. Дубенська, м. Кременець, Тернопільської області, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , який переходив проїзну частину дороги справа наліво відносно руху транспортного засобу. Внаслідок наїзду ОСОБА_5 госпіталізований в КНП «Кременецька опорна лікарня» КМР.
Відомості про дану дорожньо-транспортну пригоду 01.01.2025, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211010000004, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 286 КК.
31.12.2024 у зв'язку з необхідністю проведення інженерно-транспортних (судово-автотехнічних, судової транспортно-трасологічної), судово-автотоварознавчої та інших експертиз чи слідчих дій у кримінальному провадженні №12025211010000004 від 01.01.2025, встановлення механізму розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди, під час проведення огляду місця події, вилучено автомобіль «TOYOTA AVENSIS», р.н. НОМЕР_1 , 2004 року випуску, сірого кольору, який поміщено на спец-майданчик Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, що за адресою м. Кременець, вул. Драгоманова, 5, де зберігається у незмінному стані після ДТП.
Відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автомобіль «TOYOTA AVENSIS», р.н. НОМЕР_1 , 2004 року випуску, сірого кольору, належить (фактичний користувач, водій) ОСОБА_4 , жителю м. Кременець, Кременецького району, Тернопільської області.
З метою позбавлення права на подальше відчуження, розпорядження та користування, оскільки є реальні ризики того, що їх незастосування призведе до пошкодження, використання та інших негативних наслідків правого характеру, а тому просить накласти арешт на майно.
Прокурор в клопотанні про накладення арешту на майно просить розгляд клопотання здійснювати без його участі .
Власник майна подав до слідчого суді заяву в якій не заперечує проти накладення арешту на майно та просить розгляд клопотання здійснювати без його участі .
Слідчий суддя, враховуючи думку сторін, дослідивши додані до клопотання докази, дійшов наступного висновку.
Встановлено, що СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12025211010000004 від 01.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Частиною 1 ст. 167 КПК України визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
В силу ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати мету, правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні органу досудового розслідування та відповідати вимогам закону.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що для досягнення повноти та всебічності розслідування вищезазначеного злочину та отримання відомостей, котрі є необхідними для належної кваліфікації вчиненого діяння, проведення необхідних експертиз, досліджень та з'ясування істини у кримінальному провадженні, а також з метою збереження вказаних речових доказів існує необхідність у накладені на нього арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ч. 2 п. 7 ст. 131, ст. 132, 170-175, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на:
- автомобіль «TOYOTA AVENSIS», р.н. НОМЕР_1 , 2004 року випуску, сірого кольору, який належить (фактичний користувач, водій) ОСОБА_4 , жителю м. Кременець Кременецького району Тернопільської області, та зберігається спец-майданчику що за адресою АДРЕСА_3 , у незмінному стані після ДТП.
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автомобіль «TOYOTA AVENSIS», р.н. НОМЕР_1 , 2004 року випуску, сірого кольору, належить (фактичний користувач, водій) ОСОБА_4 , жителю м. Кременець Кременецького району Тернопільської області.
Дозволити зберігати автомобіль «TOYOTA AVENSIS», р.н. НОМЕР_1 , 2004 року випуску, сірого кольору, на спец-майданчику що за адресою що по вул. Драгоманова, 5, м. Кременець Тернопільської області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1