01.01.2025м. СумиСправа № 920/156/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали справи № 920/156/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТВІЙ ГАЗЗБУТ» (вул. Острозьких Князів, буд. 32/2, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 43965848)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхбуд Тростянець»
(вул. Благовіщенська, буд. 58, м. Тростянець, Сумська область, 42601, код ЄДРПОУ 42168309)
про стягнення 59064 грн 78 коп.,
Суть спору: 14.02.2024 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до вимог якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 616169 грн 55 коп., з яких: 557 104 грн 77 коп. - сума основного боргу, 9593 грн 13 коп. пені, 959 грн 31 коп. - 3% річних, 48512 грн 34 коп штрафу за неналежне виконання зобов'язань за Договором на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41 АР200-93216-22 від 20.06.2022; а також стягнути судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2024 справу розподілено судді Заєць С.В.
Ухвалою суду від 15.02.2024 відкрито провадження у справі № 920/156/в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам строк для надання процесуальних документів.
01.03.2024 відповідачем надано Відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого просить відмовити у задоволенні позову.
02.04.2024 позивачем надано до суду Додаткові пояснення по справі.
03.04.2024 позивачем надано Заяву, відповідно до змісту якої останній в обґрунтування своєї позиції по справі посилається на судову практику у подібних правовідносинах у господарській справі № 904/1553/23.
Ухвалою суду від 04.04.2024 зупинено провадження у справі № 920/156/24 до перегляду судових рішень у справі № 904/1553/23 в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
28.11.2024 позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “ТВІЙ ГАЗЗБУТ» надано до суду через систему “Електронний суд» Клопотання від 28.11.2024 (вх. 3724 від 28.11.2024) про поновлення провадження у справі.
В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що 15 листопада 2024 року Об'єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду розглянуто справу № 904/1553/23 та прийнято постанову, якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Світанок" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2023 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2023 року у справі № 904/1553/23 в частині задоволення вимоги про стягнення штрафу залишено без змін.
Ухвалою суду від 03.12.2024 поновлено провадження у справі № 920/156/24.
04.12.2024 позивачем надано до суду через систему «електронний суд» письмові пояснення по справі (вх. № 3828 від 04.12.2024), в яких зазначає правову природу стягуваної суми штрафу.
04.12.2024 позивачем надано до суду через ситему «Електронний суд» Заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 5249, 5248 від 04.12.2024). Відповідно до змісту поданої заяви зазначає, що відповідачем було сплачено суму основного боргу, що становить 557 104 грн 77 коп., тому просить суд зменшити позовні вимоги і стягнути з відповідача 959 грн 31 коп 3% річних, 9593 грн 13 коп пені, 48512 грн 34 коп штрафу.
Судом прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Розгляд справи відбувається з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:
20.06.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхбуд Тростянець» (далі - Споживач) укладений Договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-93216-22 (далі-Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язувався передати у власність Споживачу у 2022 році природний газ, а Споживач зобов'язувався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
Пунктом 1.4. Договору унормовано, що передача за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік точок комерційного обліку Споживача вказаний в Додатку 2, що є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п. 2.3. Договору Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до Договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та Споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених кодексом ГРМ.
Відповідно до п. 2.5.2 Договору на підставі отриманих від Споживача даних та/або Оператора ГТС Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженими представникам Постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно з п. 2.5.3. Договору Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
Відповідно до п. 2.5.4. Договору у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу Споживачем, обсяг постачання (споживаний) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГРС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника. У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Постачальника.
Положеннями п. 3.1. Договору передбачено, що розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем. Підписуючи цей Договір, Споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії Договору ціна на газ може змінюватися, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей Договір, Споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії Договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.
Відповідно до п. 3.2. Договору передбачено, що ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 29,16666667 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 29,30324267 грн. Податок на додану вартість становить 5,86064853 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 35,16389120 грн.
Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору, крім випадку, визначеного п. 3.3.1 цього Договору (п.3.3. Договору).
Згідно з п. 3.4. Договору сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього Договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором.
Відповідно до п.п.4.1-4.2. Договору розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць. Оплата за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: - оплата в розмірі 100% (сто відсотків) здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.
Пунктом 10.1. Договору сторони обумовили, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання природного газу з газової доби, з якої Споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ "Твій Газзбут" в інформаційній платформі оператора ГТС, до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Відповідно Додаткової угоди №b23-3/41АР200-93216-22 від 30.11.2023 (арк.с. 15) сторони домовились, що ціна за 1 м3 природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності, податку на додану вартість з 01.11.2022 становить 24,06389120 грн.
Відповідно Додаткової угоди №ДУ-6/41 ДУ-6/41АР200-93216-22 від 28.12.2022 (а. с. 16) сторони домовились, що ціна за 1 м3 природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності, податку па додану вартість з 01.01.2023 становить 35,0638912 грн, а також виклали п.п. 1.1, 3.3.1., 4.2 та п. 101. в такій редакції:
« 1.1. Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу в 2022-2023 роках природний газ (далі - газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
3.3.1. В разі порушення Споживачем графіку оплати, визначеного п. 4.2. цього Договору, більше ніж на 3 (три) банківські дні, Постачальних в односторонньому порядку встановлює ціну кубічного метру газу без урахування податку на додану вартість на рівні 29,91666667 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,136576 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 30,05324267 грн. Податок на додану вартість становить 6,01064853 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 36,0638912 грн.
4.2. Оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% (сто відсотків) за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем».
Так, на виконання умов Договору Позивач у грудні 2023 року поставив Відповідачу природний газ обсягом 23159,81 м3 на загальну 557 315,15 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2023 №ТГ383236930 (а. с. 17).
Постачальником було надано Споживачу акти приймання-передачі природного газу через електронний документообіг. Дані акти було підписано Сторонами в системі «М.Е.Dос» в порядку, визначеному п.9.1.2. Договору.
29.12.2023 Відповідач частково сплатив за отриманий газ суму у розмірі 210 грн 38 коп.
18.01.2024 Позивач направив на адресу Відповідача Вимогу від 17.01.2024 № 200-Сл-382-0124, відповідно до змісту якої зазначав про наявність заборгованості за спожитий у період з 01.12.2023 по 31.12.2023 природний газ у розмірі 557104 грн 77 коп., і яку просив погасити у строк до 29.01.2024.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем сплачено суму основного боргу, що становить 557 104 грн 77 коп., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків від 28.11.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним договірні зобов'язання були виконанні належним чином, проте Відповідач своєчасно спожитий газ за період з 01.12.2023 по 31.12.2023 не оплатив, через що Позивач здійснив нарахування 3% річних у сумі 959 грн 31 коп, 9593 грн 13 коп пені та 48 512 грн 34 коп штрафу, стягнення яких і стало причиною звернення до суду з позовом.
Відповідач проти позову в частині стягнення 3% річних та пені заперечує, ставлячи під сумнів дату з якої їх Позивач нараховує, щодо штрафу зазначає, що передбачена у пунктах 6.2.2, 6.2.3 відповідальність за правовою природою є збитками, а не штрафом. Отже, Відповідач стверджує, що Позивач, заявляючи до стягнення санкції за п 6.2.2 договору, які за своєю суттю є збитками, всупереч приписів ст. 74 ГПК України жодним чином не обґрунтував підстав заявлення таких вимог, не надав доказів понесених збитків (шкоди), не довів вини заподіювача шкоди та причинного зв'язку між діями заподіювача та настанням збитків. Тому, просить суд в задоволені позову в частині стягнення 3% річних, пені та штрафу відмовити.
Вирішуючи спір у даній справі, суд керується наступним:
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею ст. 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що сторони умовами Договору, а саме п. 4.2.1 передбачили, що остаточний розрахунок за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем.
Доказів зміни терміну остаточної оплати за спожитий газ матеріали справи не містять.
Враховуючи означене, строком оплати за спожитий у грудні 2023 року природний газ є строк до 10.01.2024, починаючи з 11.01.2024 є порушення строків оплати відповідно до умов укладеного між сторонами Договору.
Доказів сплати заборгованості у розмірі 557 104 грн 77 коп. у строк до 10.01.2024 матеріали справи не містять. Фактично Відповідачем сплачено суму основного боргу частинами, що сумарно становить 557 104 грн 77 коп. з порушення строку платежу, що підтверджується актом звіряння від 28.11.2024.
Судом встановлено, що Відповідач допустив прострочення виконання зобов'язання з оплати спожитого у період з 01.12.2023 по 31.12.2023 природного газу, а тому дії Відповідача є порушенням зобов'язання, і він вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
За умовами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 Цивільного кодексу України, право кредитора на стягнення процентів річних не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення процентів річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Позивачем відповідно до наданого розрахунку заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 959 грн 31 коп.
Відповідачем контррозрахунок 3% річних надано не було.
Суд перевіривши надані Позивачем розрахунки 3% річних, приходить до висновку, що вони є арифметично правильними, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими що підлягають задоволенню шляхом стягнення з Відповідача 959 грн 31 коп 3% річних.
Окрім цього, Позивачем відповідно до наданого розрахунку заявлено до стягнення з Відповідача 9593 грн 13 коп. пені та 48 512 грн 34 коп. штрафу по п.п. 6.2.2. Договору.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст.549 ЦК України:
1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6.2.1. Договору сторони погодили, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002 р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Відповідно до наданого розрахунку Позивачем здійснено нарахування пені Відповідачу у розмірі 9593 грн 31 коп.
Судом перевірено розрахунок пені на суму боргу 557 315 грн 15 коп за період 11.01.2024 по 31.01.2024.
Відповідно до здійсненого судом розрахунку сума пені становить 9593 грн 31 коп.
Розрахунок здійснений судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3 Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2025.
Розрахунки суду долучені до матеріалів справи.
Відповідно до положень п.6.2.2 Договору сторони погодили, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого Споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), Споживач сплачує Постачальнику штраф за перевищення обсягу постання газу, що розраховується за формулою:
В = (Vф - Vп) х Ц х К,
де: Vф - обсяг фактично поставленого газу протягом розрахункового періоду;
Vп - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період;
Ц - вартість газу за Договором;
К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1.
Хоча умовами п. 2.3 Договору Сторони під час укладення договору узгодили порядок та механізм коригування обсягів планового споживання природного газу, а також відповідальність у вигляді штрафу за недотримання дисципліни споживання природного газу, тобто споживання природного газу в обсягах відмінних від запланованих (п. 6.2.2 та п. 6.2.3 Договору).
Як вбачається з тексту відзиву на позовну заяву, Відповідач не надав жодного доказу про виконання ним умов Договору в частині узгодження коригування обсягів планового споживання природного газу та при цьому не погоджується з застосуванням до нього санкцій визначених пунктом 6.2.2 Договору зазначивши, що даний штраф не є штрафом.
Дані твердження Відповідача є помилковими, що підтверджується висновками Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі 904/1553/23, до розгляду якої і зупинялась дана (920/156/24) справа.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» зазначав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Таким чином, відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання
Беручи до уваги те, що судом було встановлено факт порушення з боку Відповідача грошового зобов'язання за спожитий природній газ, а стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) передбачена умовами Договору та нормами чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 9593 грн 13 коп пені та 48512 грн 34 коп. штрафу.
Однак, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов'язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 2 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами.
Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
На підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №925/577/21, від 28.06.2022 у справі №902/653/21).
Враховуючи інтереси обох сторін, приймаючи до уваги погашення основної суми боргу у повному обсязі, виходячи із загальних засад, встановлених ст.3 ЦК України, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені та штрафу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на 70 % пені до 2 877 грн 94 коп., штрафу до 14 553 грн 70 коп.
Зменшуючи заявлений до стягнення розмір пені та штрафу суд також враховує, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.
Зменшення пені до 2 877 грн 94 коп. та штрафу до 14 553 грн 70 коп. суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для Позивача, так і для Відповідача. Стягнення судом частини пені та штрафу забезпечує інтереси Позивача у зв'язку з вчиненим порушенням іншою стороною Договору.
За викладених обставин суд задовольняє вимоги Позивача в цій частині шляхом стягнення з Відповідача пені в сумі 2 877 грн 94 коп. та штрафу у розмірі 14 553 грн 70 коп.
В частині стягнення пені у розмірі 6715 грн 19 коп. та штрафу у розмірі 33 958 грн 64 коп. суд відмовляє.
Згідно п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року у разі зменшення неустойки в резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме задоволенню підлягають вимоги про стягнення 959 грн 31 коп. 3% річних, 2 877 грн 94 коп. пені та 14 553 грн 70 коп. штрафу
В інший частині позовних вимог щодо стягнення 6 715 грн 19 коп. пені та 33 958 грн 64 коп. штрафу суд відмовляє.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, Позивачу за рахунок Відповідача відшкодовується 3028 грн 00 коп судового збору, при цьому зменшення розміру штрафних санкцій за рішенням суду не впливає на зменшення розміру судового збору, який підлягає стягненню з Відповідача.
Керуючись статями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ТВІЙ ГАЗЗБУТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхбуд Тростянець» про стягнення 59064 грн 78 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхбуд Тростянець» (вул. Благовіщенська, буд. 58, м. Тростянець, Сумська область, 42601, код ЄДРПОУ 42168309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТВІЙ ГАЗЗБУТ» (вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 43965848) 959 грн 31 коп. 3% річних, 2 877 грн 94 коп. пені, 14 553 грн 70 коп. штрафу та 3 028 грн 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. В частині стягнення 6 715 грн 19 коп. пені та 33 958 грн 64 коп. штрафу в задоволенні позову відмовити.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 02.01.2025.
Суддя С.В. Заєць