Справа№ 583/6516/24
2-а/583/12/25
02 січня 2025 року року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Ярошенко Т.О.
з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка за правилами спрощеного позовного провадження (письмового провадження) адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Короткий зміст позовних вимог.
27.12.2024 року позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, який мотивує тим, що 31.10.2024 року винесено постанову серії 4АВ №08155929, згідно якої 31.10.2024 року о 12 год 09 хв за адресою м.Полтава, вул.Великотирнівська,19 зафіксовано транспортний засіб AUDI Q7, номерний знак НОМЕР_1 . Особа, яка керувала транспортним засобом перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 25 км/год, чим порушила п.12.9 (б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП. З вказаною постановою позивач не згодний, вважає її незаконною з огляду на наступне. 31.10.2024 року о 12 год 09 хв транспортний засіб AUDI Q7, номерний знак НОМЕР_1 знаходився за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є керівником ПСП «Комишанське», що зареєстроване за адресою Сумська область, Охтирський район, с.Комиші, вул.Київська,1. Відрядження та вказівки працівникам підприємства 31.10.2024 року не надавалися, виїзди на зазначеному автомобілі 31.10.2024 року не здійснювалися. На підставі вищевикладеного просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії 4АВ №08155929 від 31.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, провадження у справі закрити.
Процесуальні дії в справі та аргументи сторін.
30.12.2024 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по даній справі. Відповідачу направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих документів та встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву та пояснень. Вказані документи з урахуванням особливостей провадження у вказаній категорії справ відповідно до положень ст. 286 КАС України вручені відповідачу в установленому законом порядку, про що в справі маються письмові докази.
01.01.2025 року від Департаменту патрульної поліції надійшла заява про залишення позову без розгляду, оскільки позивач звернувся до суду із пропуском строку встановленого для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
02.01.2025 року представника Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначив, що із змістом та вимогами позовної заяви не погоджується, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.
Оскільки, суд не вбачає підстав для розгляду даної справи з повідомленням (викликом) сторін, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, сторони не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, відповідач не заперечував проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а тому у відповідності до положень ст. ст. 4, 257, 260, 262 КАС України розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних матеріалів справи.
Згідно із ст. 10 КАС України розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито, крім випадків, визначених цим Кодексом, в розумінні ст. 4, ст. 262 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. У такому випадку судове засідання не проводиться, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 251 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
З огляду на те, що згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатися порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. В розумінні ст. 262 КАС України суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами.
Фактичні обставини справи та мотиви суду.
Суд проаналізував матеріали справи, дослідив письмові докази, дійшов наступного висновку.
Встановлено, що 31.10.2024 року інспектором ДПП Чебановою О.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії4АВ №08155929 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 31.10.2024 року о 12 год 09 хв за адресою м.Полтава, вул.Великотирнівська,19 зафіксовано транспортний засіб AUDI Q7, номерний знак НОМЕР_1 . Особа, яка керувала транспортним засобом перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 25 км/год, чим порушила п.12.9 (б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ч.1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Таким чином, суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а у разі, якщо правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), суб'єктом правопорушення є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, тобто фізична особа за якою зареєстровано транспортний засіб.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу наведеної норми слідує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, зазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП є, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.
Перевіряючи обґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП суд зазначає наступне.
Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення.
Позивач посилається на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, в обґрунтування чого зазначає, що не керував вказаним автомобілем 31.10.2024 року, а знаходився в цей час за адресою Сумська область, Охтирський район. с.Комиші.
Суд зазначає, що склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він містить об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону. Отже для наявності складу адміністративного правопорушення та як наслідок самого порушення необхідна наявність всіх його складових.
Об'єкт адміністративного правопорушення - це сукупність суспільних відносин, що охороняються правовими нормами, тобто фактично це наявність правової норми яка забороняє здійснювати певні дії та передбачає відповідальність у випадку недотримання вимог цієї норми.
Об'єктивна ж сторона адміністративного правопорушення полягає у дії чи бездіяльності, що заборонені правовими нормами. Суб'єктом правопорушення може бути конкретна фізична особа. Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника.
При цьому, саме адміністративне правопорушення може існувати лише за наявності всіх перелічених складових, що у сукупності становлять склад адміністративного правопорушення.
Ознака вини у вчиненні правопорушення є обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст. 9 КУпАП.
Отже, для визначення наявності складу адміністративного правопорушення необхідною ознакою є вина суб'єкта адміністративного правопорушення у вчиненні правопорушення.
Суд зазначає, що з'ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке позивачу поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 15.05.2019 року по справі №537/2088/17.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено наявність вини позивача ОСОБА_1 вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Суд зазначає, що згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що відповідачем не підтверджено обґрунтованість та правомірність притягнення позивача до відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Суд зазначає, що сам факт реєстрації автомобіля за підприємством, де позивач є керівником, не є підставою притягнення його до відповідальності, оскільки вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП відповідачем не доведена.
Зазначене узгоджується з висновками Другого апеляційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 20.01.2021 року у справі №613/361/20.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є протиправною, а тому підлягає скасуванню.
Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 26 квітня 2018 року висловив правову позицію в постанові по справі № 338/1/17, згідно якої постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Тому, посилання на неї як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
При цьому варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Отже, оскільки жодних доказів передбачених ст. 251 КУпАП на підтвердження скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП за обставин, викладених в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення, відповідачем суду не надано, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та задоволення його позову в повному обсязі.
Твердження відповідача викладені у відзиві суд не приймає до уваги, відхиляє їх з вищевикладених підстав.
Суд не погоджується із доводами відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки позивачем не пропущено строк звернення до суду, так як оскаржувану постанову він отримав 17.12.2024 року, до суду звернувся 27.12.2024 року. Доказів належного вручення особисто ОСОБА_1 копії оскарженої постанови відповідачем не надано.
Висновок суду.
Таким чином, оцінюючи надані в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, перевіряючи чи прийнято відповідачем постанову обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
У відповідності до вимог ст.139 КАС України, враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
Керуючись ст. ст. 247, 251, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2,4, 6, 9, 72-77, 90,139, 229, 242-246, 286 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ № 08155929 від 31.10.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 605,60 грн в рахунок відшкодування судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення складено 02.01.2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Департамент патрульної поліції (вул. Федора Ернеста, 3/52, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646).
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Т.О. Ярошенко