Справа № 591/40/23
Провадження № 2/591/6/23
11 грудня 2024 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді Ніколаєнко О.О.,
з участю секретаря судового засідання Полякової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу №591/40/23 за позовом ОСОБА_1 до адвокатського бюро «Коломійця Д.М.», третя особа: адвокат Конорєв Володимир Олексійович про стягнення коштів,-
У січні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що 25.01.2018 йому була надана правова інформація, консультація з адвокатом Коломійцем Д.М. (керівником Адвокатського бюро «Коломийця Д.М.») та адвокатом Конорєвим В.О. з приводу отримання правової допомоги під час стягнення майнової шкоди, витрат на лікування внаслідок скоєння щодо нього злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України. Під час цієї консультації адвокатами було висловлено загальне бачення справи та надано запевнення, обіцянки, що спонукало позивача до укладення договору про надання правової допомоги. Було проведено дві консультації - 25.01.2018 та 05.02.2018, за які позивач сплатив 600 грн. Також під час консультації йому оголовили, що для початку роботи він повинен внести 10 000 грн. 18.10.2018 позивач сплатив Коломійцю Д.М. 10 000 грн., з яким уклав договір про надання правової допомоги №18/10-18. Квитанція йому була надана 11.06.2019 після численних прохань з цього приводу. 18.11.2018, 19.03.2019 позивач передав ОСОБА_3 пакет документів, необхідних для справи. 28.03.2019 відбулась спільна зустріч позивача, Коломійця Д.М. , ОСОБА_4 та лікаря для медичної координації справи, взаємодії з лікарнею. В результаті позивачу довелось самостійно доовлятися про отримання документів у клініці. 11.06.2019 позивач передав Коломійцю Д.М. весь пакет медичних документів для проведення досудової роботи. Проте до завершення строку дії договору, тобто до 31.12.2019 договір не виконувався взагалі, незважаючи на його неоднократні спроби отримати пояснення про причини затримки правової допомоги. Коломійцю Д.М. не відповідав на телефонні дзвінки чи смс в мессенджері. 02.08.2019, 11.11.2019 позивач додзвонився Коломійцю Д.М. , який в телефонному режимі пообіцяв уточнити, де знаходяться документи і чи взагалі їх передали ОСОБА_3 для початку роботи, але відповіді так і не надав. 17.12.2019 Коломієць Д.М. запропонував укласти новий договір, було узгоджено текст договору, але в результаті також обіцянку не виконав - 30.01.2020 направив електронною поштою старий проект договору з усіма тими самими невідповідностями до домовленостей. Також не була виконана жодна з обіцянок щодо сприяння у підготовці документів чи доказів під час досудової роботи. На його питання чому не виконується робота ОСОБА_3 до кінця 2019 року говорив що йому документи не передав ОСОБА_5 , а Коломієць Д.М. говорив про те, що робота ОСОБА_3 - тільки підготовка позову, і всі питання, крім тексту договору, йому необхідно узгоджувати з ОСОБА_3 .Реальної допомоги не відбулося.
У договорі про надання правової допомоги предмет, вартість правової допомоги, строки оплати не були визначені, містилось посилання на додатковий договір, не було визначено порядок обчислення гонорару (погодинна оплата або фіксований розмір). Позивач направляв 19.08.2019 та 18.10.2019 проект додаткової угоди але його клопотання про врегулювання даного питання в договорі залишилось без відповіді. Позивачу не було надано додаткового договору, А ЗАПРОПОНОВАНУ ПОЗИВАЧЕМ РЕДАКЦІЮ Коломієць Д.М. непідписав. 12.11.2019 позивач направив Коломійцю Д.М. лист з проханням або припинити договір і повернути сплачені кошти, або виконати взяті на себе зобов'язання та укласти додаткову угоду. 16.12.2019 ОСОБА_3 повідомив позивача, що його завдання - підготувати проект позову. Коломієць Д.М. , судячи з їх розмови, не читав документів, що стосуються його справи. Строк дії договору закінчився 31 грудня 2019 року. Акт виконаних робіт позивачу на підписання не направлявся. 17.03.2020 направив відповідачу претензію, просив повернути виплачений гонорар. Лист та претензія залишилися без відповіді. Всі документи не були йому повернуті і будь-які процесуальні документи не передавались.
Зазначає, що клієнт сплатив виконавцю кошти як попередню оплату послуг, розмір якої торонами не погоджений, тому сплачена сума 10 000 грн. є авансом і відповідно до вимог ст. 570 ЦК України у разі припинення договору має бути повернута клієнту.
Зазначає також про наявність підстав для стягнення відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційних втрат за період з 01.01.2020 по 30.11.2022 в сумі 4 521,99 грн.
Крім того, зазначає, що діями відповідача йому заподіяна моральна шкода, яку оцінює в 15 000 грн.
Просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 10 000 грн. в рахунок повернення гонорару, 4 521,99 грн. інфляційних втрат, 15 000 грн. моральної шкоди.
У відзиві на позовну заяву відповідач із позовом не погодився. Зазначив, що до укладення договору позивачу було роз'яснено, що підготовка до справи та сама справа будуть розподілені на декілька етапів, під час консультації 05.02.2018 позивачу оголосили, що до початку роботи він повинен сплатити аванс гонорару в розмірі 10 000 грн. 18.10.2018 позивач сплатив відповідачу 10 000 грн. та уклав з ним договір про надання правової допомоги. У договорі було визначено предмет правової допомоги, який також підтверджується п. 1 додаткового договору №1 від 18.10.2018 до основного договору, який є невід'ємною його частиною та були одночасно вручені позивачу в офісі відповідача 18.10.2018. Належний відповідачу екземпляр додаткового договору повернуто не було. На підставі укладеного договору відповідач невідкладно приступив до його виконання. Приступити до підготовки проекту позовної заяви відповідач в повному обсязі не зміг, оскільки не було надано доказів на підтвердження всіх усно повідомлених обставин. Зазначає, що твердження позивача про непроведення відповідачем робіт за договором є помилковим: позивачу пропонувалася до реалізації медіаційна процедура, надавалися численні консультації, залучалися фахівці у галузі медицини, надавалися рекомендації щодо доказів, які зібрати було можливим виключно самим позивачем. Позивачем було допущено затримку у наданні відповідачу документів, необхідних для підготовки проекту позовної заяви, лише 12.11.2019 позивач надав відповідачу копії всіх необхідних (на думку позивача) документів.
Посилаючись на п. 2.2.4 договору зазначає, що позивачем було допущено прострочення у виконанні відповідного зобов'язання загальною тривалістю 388 днів, а тому строк дії договору продовжився на цю кількість днів та не закінчився 31.12.2019, як зазначає позивач.
12.11.2019 позивач запропонував відповідачу припинити договір та повернути йому 10 000 грн. або виконати зобов'язання. Оскільки зобов'язання виконувались належними чином, було прийнято рішення продовжувати виконання договору. Після 12.11.2019 між сторонами продовжувались взаємовідносини, проводились зустрічі та консультації, що підтверджується звукозаписами. 30.01.2020 позивачу було адресовано новий договір, який враховував його пропозиції щодо змісту, однак позивач ухилився від його підписання. 17.03.2020 позивач надіслав відповідачу претензію, у якій вимагав повернення сплаченого ним гонорару. Станом на 17.03.2020 строк дії договору не закінчився, він належним чином виконувався відповідачем. 27.04.2020 позивачу було надіслано на електронну пошту проект позовної заяви. 22.05.2020 позивачу в офісі відповідача були вручені акти приймання-передачі правової допомоги за договором у частині вже наданої правової допомоги, позивач отримані акти відповідачу не повернув. Просить відмовити у задоволенні позову.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що йому не було вручено додатковий договір одночасно із основним від 18.10.2018, припускає, що додатковий договір було виготовлено відповідачем у більш піздній час. Договір не виконувався у період з 18.10.2018 до 31.12.2019. Не погоджується, що 28.03.2019 відбулась повноцінна консультація, оскільки під час зустрічі ніякої правової допомоги йому не надавали. Не погоджується, що відбувалися консультації, зазначає, що проводились розмови на зовсім інші теми. Ніякої допомоги у збиранні доказів відповідач та третя особа йому не надавали. 11.06.2019 надав відповідачу докази, які стосуються лікування, жодних зауважень, що надані документи не відповідають будь-яким вимогам адвокати йому не висловлювали. Не погоджується з твердженням щодо його обов'язку самостійно збирати докази. Після закінчення 31.12.2019 строку дії договору ОСОБА_3 самовільно підготував проект позовної заяви, вказавши у ній іншу клініку, аніж було обумовлено, та 27.04.2020 направив позивачу на електронну пошту з метою відзвітуватись про витрачені кошти та не повертати позивачу сплачені кошти. Зазначає, що викладені у відзиві на позовну заяву не відповідають дійсності.
У судове засіданні учасники справи не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали клопотання про розгляд справи без їх участі. У судовому засіданні під час розгляду справи по суті сторони надали згоду на розголошення адвокатської таємниці - дослідження аудіозаписів розмов, які відбувались між сторонами. Також згоду на розголошення адвокатської таємниці надав третя особа - адвокат Конорєв В.О. у письмовій заяві.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що 18.10.2018 між адвокатським бюро «Коломійця Д.М.» та ОСОБА_1 було укладено договір №18/10-18 про надання правової допомоги. За умовами договору виконавець зобов'язується надавати клієнту правову допомогу, а клієнт зобов'язується оплатити виконавцеві вартість замовленої правової допомоги та прийняти її від виконавця (п. 1.1.). Предмет, специфіка, обсяг та строки надання правової допомоги узгоджуються сторонами у додаткових договорах до цього договору, які від дати їх підписання стають невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2).
Пунктом 2.2.4 передбачено обов'язок клієнта забезпечити виконавця всім необхідним для виконання договору, в тому числі інформацією, документами та/або копіями документів у визначеній виконавцем кількості примірників. У разі затримки в наданні в наданні відповідної інформації виконавцю, термін дії договору продовжується на період такої затримки.
Пунктом 2.2.5 договору визначено обов'язок клієнта прийняти надану виконавцем правову допомогу за актом передачі- приймання правової допомоги або дати вмотивовану відмову при наявності недоліків у наданні правової допомоги протягом трьох календарних днів з моменту завершення надання правової допомоги по кожному звітному періоду.
Договором також визначено права виконавця, зокрема, самостійно організовувати всю роботу по виконанню договору; покласти виконання договору за власним розсудом та за свій рахунок в повному обсязі або частково на третю особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед клієнтом за порушення договору; самостійно, в тому числі з власної ініціативи, збирати та використовувати в інтересах клієнта інформацію що стосується предмету надання правової допомоги та або третіх осіб що причетні до правовідносин та або фактів з предмету надання правової допомоги (п.п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3)
Відповідно до пункту 3.1 вартість правової допомоги, зазначеної в розділі 1 договору визначається в додаткових договорах до договору. Клієнт сплачує на користь виконавця гонорар в розмірі та в строк, визначені у відповідному додатковому договору та в порядку, встановленому пунктом 3. 4 договору. Відповідно до пункту 3. 4 договору оплата правової допомоги здійснюється шляхом внесення клієнтом грошових коштів на поточний рахунок виконавця, визначений в розділі 13 договору.
Відповідно до пункту 4. 2 договору виконавець починає виконання своїх зобов'язань за договором з моменту підписання договору до повного виконання клієнтом умов пункту 2. 2. 4, 2. 2. 8, та 3. 2 договору.
Відповідно до пунктів 10. 1 та 10. 2 договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; строк дії договору закінчується 31 грудня 2019р.
Квитанцією до прибуткового касового ордеру від 18 жовтня 2018р. підтверджується прийняття адвокатським бюро Коломійця Д.М. від ОСОБА_1 10.000 грн. на підставі договору про надання правової допомоги (а.с. 18) .
Адвокатським бюро «Коломійця Д.М.» було доручено адвокату Конорєву В.О. здійснювати надання правової допомоги ОСОБА_6 згідно з укладеним договором, вказана обставина визнається сторонами у справі.
Відповідно до акту приймання-передачі документів/речей 19 грудня 2019р. адвокатом Коломійцем Д.М. від ОСОБА_1 прийнято речі та документи, зазначені у акті. Акт підписано сторонами договору (а.с. 20).
Відповідно до акту приймання-передавання документів/речей 11 червня 2019р. адвокатське бюро Коломійця Д.М. прийняло від ОСОБА_1 речі та документи згідно з переліком. Акт підписаний сторонами договору (а.с. 20 зв)
Як вбачається з листа датованого 12 листопада 2019р. ОСОБА_1 надав з метою виконання договору про надання правової допомоги відповідачу ряд документів. На цьому листі міститься відмітка про отримання 12 листопада 2019р. цих документів ОСОБА_7 (а.с. 21)
12 листопада 2019р. позивач звернувся до відповідача із листом в якому просив припинити договір уклавши додаткову угоду і повернути виплачений гонорар в сумі 10 000 грн. або виконати взяті на себе зобов'язання в повному обсязі уклавши додаткову угоду, проект якої додається до цього листа. На листі міститься відмітка про отримання 12 листопада 2019р. ОСОБА_7 (а.с. 21)
Також матеріали справи містять проект додаткової угоди до договору про надання правової допомоги номер 18 /10-18 від 12 листопада 2019р. який підписаний лише позивачем (а.с.23)
Позивачем надано скріншоти листування з відповідачем електронною поштою з яких вбачається що 30 січня 2020р. відповідач направив позивачу проект договору з проханням вивчити його та за умови відсутності заперечень підписати його. 5 лютого 2020р. позивач направив відповідачу на електронну пошту лист відповідь із зауваженнями щодо проекту договору і направив протокол розбіжностей. 21 лютого 2020р. відповідач надав відповідь у якій повідомив що в додатковому договорі будуть виписані всі аспекти правової допомоги, єдине що треба зробити це погодити позовну заяву, до якої буде долучено договір та додатковий договір та документи про сплату.
На це 21 лютого 2020 року було надано позивачем відповідь, в якій він повідомив що основний договір завершив свою дію, проект нового по деяким пунктам не відповідає вимогам верховного суду та здоровому глузду. Запропонував у першу чергу укласти договір а в другу завершити роботу над позовом.
24 лютого 2020 року позивач направив відповідачу проект договору з урахуванням протоколу розбіжностей . 6 березня 2020р. позивач направив відповідачу лист , в якому просив врегулювати з третьою особою єдиний підхід та надати екземпляр договору для того щоб підписати відкоригований договір (а.с. 26)
17.03.2020 позивач направив відповідачу на електронну пошту претензію, у якій просив повернути виплачений гонорар в сумі 10 000 грн. та надати копію договору
27 квітня 2020 року відповідач направив позивачу на електронну пошту проект позовної заяви. Запропонував зустрітися 30 квітня 2020 року. 29 квітня 2020 року позивач повідомив відповідача що не зможе у визначений час зустрітись.
19 жовтня 2022 року позивач направив відповідачу засобами поштового зв'язку претензію, у якій просив повернути виплачений гонорар в сумі 10000 грн. з рахуванням інфляції 4069,13 грн. , а також повернути оригінали проїзних документів та інших документів які поверталися надати копію договору (а.с. 31-33).
Відповідачем надано проект додаткового договору №1 від 18 жовтня 2018 року, який підписаний лише виконавцем. У ньому визначався конкретний предмет договору, розмір гонорару за надані послуги (а.с.69).
Також відповідачем надано проект договору про надання правової допомоги від 31 грудня 2019р. який не підписаний сторонами договору (а.с. 80) та проект позовної заяви про відшкодування шкоди завданої здоров'ю у якій позивачем є ОСОБА_1 . Зі змісту цього проекту вбачається, що він датований 13 квітня 2020р. (а.с. 7273)
Також відповідачем надано скріншот листування з ОСОБА_1 у періоді з березня по 20-го року по червень 22-го року стосовно судових витрат по майбутньому позову та які підтверджують направлення проекту договору та документів
Відповідачем наданий проект акту приймання-передачі правової допомоги , датований 30 квітня 2020 року, який підписаний відповідачем та не підписаний позивачем
Позивачем надано скріншот листування з користувачем Коломієць Дмитро Миколайович за період з 25 лютого 2020р. по 17 березня 2020р., з якого вбачається, що сторони узгоджували проект договору, проект позовної заяви. Також позивач просив направити йому договір з врахуванням протоколу розбіжностей (а.с. 112-117)
Позивачем надано аудіозаписи розмов з Коломійцем Д.М. та ОСОБА_3 , під час яких обговорювались питання стосовно предмету доказування у справі, в якій позивач мав намір подати позов, обсягу доказування, доказів які необхідно надати. Також надано аудіозапис розмови з лікарем ОСОБА_8 , на якій були присутні ОСОБА_1 та ОСОБА_9 . Під час цієї розмови обговорювались питання щодо клініки, до якої слід звернутися позивачу з приводу оперативного втручання, вартості лікування, витрат на лікування, які позивач мав намір стягнути у судовому порядку та медичної документації яку слід надати до позовної заяви.
Зокрема 25.01.2018 відбулась консультація між позивачем, відповідачем та третьою особою тривалістю 1 година; 5 лютого 2018р. відбулась розмова між позивачем відповідачем та 3-ю особою тривалістю 50 хвилин; 19 листопада 2018р. відбулась розмова позивача та третьою особою тривалістю 48 хвилин; 28 березня 2019р. відбулась розмова між позивачем відповідачем та 3-ю особою тривалістю 48 хвилин; 16 травня 2019р. відбулась телефонна розмова між позивачем та відповідачем тривалістю 1 хвилина, 11 червня 2019р. відбулась розмова між позивачем та відповідачем тривалістю 19 секунд; 16 грудня 2000 відбулась розмова тривалістю 2 год 5 хв; 21 січня 2020р. відбулась телефонна розмова між позивачем та відповідачем тривалістю 7 хвилин; 5 березня 2020р. відбулась консультація позивачем та третьою особою тривалістю 1 година 5 хвилин; 6 березня 2020р. відбулась консультація між позивачем та третьою особою тривалістю 22 хвилини.
Позивачем надано аудіозапис розмови 16.05.2020 позивача з відповідачем тривалістю 5 хвилин.
Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, який укладається в письмовій формі.
За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Виходячи зі змісту положень ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За вимогами ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.
У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Згідно ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
Відповідно до ст. 903 ЦК України плата за договором про надання послуг здійснюється замовником у розмірі, встановленому договором.
Судом встановлено, що договір про надання юридичних послуг був укладений за взаємною згодою та вільним волевиявленням сторін. Ні підставі положень п. 2.3.2 договору покладено виконання договору на третю особу - адвоката Конорєва В.О. Зазначений правочин недійсним у судовому порядку не визнавався, а тому, відповідно до ст. 204 ЦК України, діє презумція правомірності правочину.
Досліджені судом докази, зокрема, аудіозаписи розмов, скріншоти листування, підтверджують, що відповідачем у межах укладеного договору надавалась правова допомога позивачу, яка пов'язана з його намірами звернутися до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок завдання йому тілесних ушкоджень. Зокрема, між сторонами договору, а також за участю третьої особи, якій було доручено надання правової допомоги в межах договору, неодноразово проводились консультації. Під час консультацій обговорювалися стратегії захисту у справі в якій позивач мав намір подати позов, обставини, які можуть бути предметом доказування, обсяг доказування, докази які необхідно надати. Позивачу неодноразово повідомлялось про те, що наданих ним доказів недостатньо для складання позовної заяви та пропонувалось надати конкретний перелік доказів - медичної документації. Також надано аудіозапис розмови з лікарем ОСОБА_8 , на якій були присутні ОСОБА_1 та ОСОБА_9 . Під час цієї розмови обговорювались питання щодо клініки, до якої слід звернутися позивачу з приводу оперативного втручання, вартості лікування, витрат на лікування, які позивач мав намір стягнути у судовому порядку та медичної документації яку слід надати до позовної заяви.
27.03.2020 відповідачем було направлено позивачу проект позовної заяви та запропоновано зустрітися для її підписання, однак проект позову так і не був підписаний позивачем.
Суд приходить до висновку, що вказані докази є належними та свідчать про здійснення обов'язків відповідачем по виконанню домовленості щодо надання позивачу послуг у сфері права. Доводи позивача про те, що роботи за укладеним договором не здійснювались спростовуються дослідженими доказами.
Сам факт неукладення сторонами додаткового договору, у якому б було визначено конкретний перелік послуг та їх вартість не свідчить про ненадання таких послуг.
Договором було встановлено строк його дії - до 31.12.2019, разом з тим, пунктом 2.2.4 договору передбачено продовження терміну дії договору у разі затримки надання замовником визначеної виконавцем інформації на період затримки. З наданих аудіозаписів розмов вбачається, що позивачу неодноразово як відповідач, так і третя особа повідомляли про недостатність наданих позивачем доказів для складання позовної заяви та пропонували надати такі докази, зазначивши, які саме докази повинні бути подані та що їх збирання може бути здійснене виключно позивачем, оскільки це є документація медичного характеру.
Враховуючи наведене, дослідивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що відповідачем надавались позивачу послуги в межах укладеного договору. Позовна заява щодо відшкодування позивачу шкоди не була остаточно складена, підписана та подана до суду не з вини відповідача. Відтак, суд не вбачає підстав для повернення позивачу сплачених ним 10 000 грн. як попередньої оплати послуг за договором про надання правової допомоги.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 10 000 грн. в рахунок повернення гонорару, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та моральної шкоди також не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 200, 247, 263-265 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до адвокатського бюро «Коломійця Д.М.» про стягнення 10 000 грн. в рахунок повернення гонорару, 4 521,99 грн. інфляційних втрат та 15 000 грн. моральної шкоди відмовити у зв'язку з необгрунтованістю.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 02.01.2025.
Суддя О.О. Ніколаєнко