Справа №465/1/25
Провадження1-кс/465/52/25
слідчого судді
02.01.25 м. Львів
Слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання слідчої ВРЗЗС СВ ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12025141370000001, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15- ч. 4 ст. 186 КК України,-
Слідча ВРЗЗС СВ ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора звернулася дослідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12025141370000001, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15- ч. 4 ст. 186 КК України.
Клопотання мотивує тим, що слідчим відділом ВРЗЗС СВ ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025141370000001, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15- ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.12.2024 близько 19:30 невідома особа перебуваючи у маршрутному таксі № 10, котре здійснювало свій рух поблизу будинку №4, по вулиці Кульпарківська у м. Львові, в умовах дії військового стану на території України, шляхом ривка відкрито вирвала із шиї ОСОБА_4 золоту цепочку, однак кримінальне правопорушення не довела до кінця з причин що не залежали від її волі.
У ході огляду місця події 01.01.2025, за адресою м. Львів, вул. Кульпарківська, 4 був виявлений та вилучений, виріб виготовлений з металу жовтого кольору, візуально схожий на ланцюжок із пошкодженою застібкою, загальною довжиною 60 см., який був поміщений у паперовий конверт Національна поліція України та опечатаний пломбою NPU -3038843 01.01.2025 вище вказаний вилучений предмет, постановою слідчого ОСОБА_3 визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Вказані речі було вилучено та визнано речовими доказами і долучено до матеріалів вказаного кримінального провадження.
На даний час органом досудового розслідування за наслідками проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що вилучені предмети мають значення для кримінального провадження, оскільки зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються, під час кримінального провадження, а тому з метою забезпечення завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, слідча просить клопотання задовольнити.
Слідча та прокурор в судове засідання не з'явилися, про розгляд клопотання були повідомленні належним чином, просили таке слухати у їх відсутності.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 107 КПК України, вказане клопотання розглядається без застосування технічних засобів фіксування.
Власник вилучених предметів в судове засідання не з'явився, подав заяву про слухання у його відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно з ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Відповідно до ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності підчас кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Сукупність наведеної норми свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.
Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, підтверджується факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за № 12025141370000001 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15- ч. 4 ст. 186 КК України.
Під час здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, з метою збереження майна (речових доказів) для отримання та перевірки доказів у вказаному кримінальному провадженні, під час проведення огляду вилучено вказані предмети.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст.170 КПК України).
Згідно з вимогами ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Слідчий просить накласти арешт на майно, яке було вилучено під час проведення огляду.
Так, постановою слідчого вилучені предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Дослідивши матеріали клопотання, яке відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, та подане у строки встановлені ч. 5 ст. 171 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що є підстави вважати, що вилучені предмети, можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому клопотання слідчої слід задовольнити та накласти арешт на зазначене вище майно.
На підставі наведеного, керуючись вимогами статтей 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно 01.01.2025, яке було вилучено у ході проведення огляду місця події за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська 4, а саме: на виріб виготовлений з металу жовтого кольору, візуально схожий на ланцюжок із пошкодженою застібкою, загальною довжиною 60 см., який був поміщений у паперовий конверт Національна поліція України та опечатаний пломбою NPU -3038843.
Заборонити на термін накладення арешту відчуження (реалізацію), фізичним та юридичним особам вказаного майна.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Виконання ухвали покласти на слідчу ВРЗЗС СВ ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 .
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1