Справа № 454/2268/24
30 грудня 2024 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Веремчук О. А. ,
за участю секретаря Баран О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сокаль справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство Оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сімє'ю чоловіка та жінки без шлюбу-,
Заявниця звернулася в суд із заявою та просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт проживання як чоловіка та жінки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу (не перебували у шлюбі між собою).
Свої вимоги мотивуює наступним.
ОСОБА_1 являється жінкою, з якою загиблий ОСОБА_5 проживав однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою станом на дату його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 . 17.09.1994 року Заявниція із ОСОБА_5 зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Млинівської сільської ради Ратнівського району Волинської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 4. Від шлюбу у них народилось двоє дітей: донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .. Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 05.02.2007 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було розірвано. Дане рішення було зареєстровано в органах ДРАЦ лише 27.09.2022 року, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу. ОСОБА_5 був мобілізований до Збройних Сил України. 8.04.2024 року до доньки заявниці надійшло трагічне сповіщення від ІНФОРМАЦІЯ_8, згідно солдат ОСОБА_5 загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 у районі с. Семенівка, Покровського району, Донецької області виконуючи бойове завдання та будучи вірним військовій присязі. В травні 2024 року, заявниця зверталася із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_7 про нарахування та виплату одноразової допомоги у зв'язку із загибеллю. Однак відповіді на цю заяву їй не надали, лише усно повідомили, що потрібно звертатися до суду із заявою про встановлення факту. Окрім того, це і передбачено законодавством. ОСОБА_5 та ОСОБА_1 проживали разом однією сім'єю, як чоловік та дружина за адресою АДРЕСА_1 з 2010 року. Після розірвання шлюбу Заявниця із чоловіком декілька років не проживала про те 2010 року і надалі почала проживати разом як чоловік та жінка однією сім'єю. За час спільного проживання заявниця та ОСОБА_5 спільно робили ремонт у будинку, купляли меблі, та багато іншого інструменту, який потрібен для домогосподарства. Спільно проводили дозвілля коли чоловік приїзджав у відпустку, відвідували всі свята (день народження, іменини, церковні свята) у дітей, внуків та родичів.
Сторони вели спільний бюджет, який витрачали на спільні потреби, оплату комунальних послуг, тощо, ми були однією сім'єю. Факт спільного проживання можуть підтвердити можуть підтвердити сусіди Факт спільного проживання підтверджується із актами про фактичне місце проживання від 09.05.2024 року та 26.04.2024 року.
Представник заявника подав заяву про розгляд справи у відсутності сторони заявника, вимоги підтримав.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не прибув.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
, що ОСОБА_1 являюся жінкою, з якою загиблий ОСОБА_5 проживав однією сім'єю, але ми не перебували у шлюбі між собою станом на дату його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Судом встановлено, що 17.09.1994 року ОСОБА_1 із ОСОБА_5 зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Млинівської сільської ради Ратнівського району Волинської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 4.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 05.02.2007 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було розірвано.
Дане рішення було зареєстровано в органах ДРАЦ лише 27.09.2022 року, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.
Від шлюбу у ОСОБА_5 та ОСОБА_1 народилось двоє дітей: донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ..
ОСОБА_5 в 2022 році був мобілізований до лав Збройних Сил України.
8.04.2024 року до доньки заявниці ОСОБА_8 надійшло сповіщення від ІНФОРМАЦІЯ_8, згідно якого солдат ОСОБА_5 загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 у районі с. Семенівка, Покровського району, Донецької області виконуючи бойове завдання та будучи вірним військовій присязі.
Факт спільного проживання підтверджується актами складеними Сокальською міською ради про фактичне місце проживання від 09.05.2024 року та 26.04.2024 року, які підтверджуються свідками сусідами.
Також, судом досліджено фотографії із яких вбачається, що ОСОБА_5 протягом тривалого періоду час, а це із 2000-х років та по дату загибелі проводив час в колі дружини - заявниці та їх спільних дітей та онуків.
До часу загибелі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 проживали разом однією сім'єю, як чоловік та дружина за адресою АДРЕСА_1 з 2010 року. За час спільного проживання спільно робили ремонт у будинку, купляли меблі, та багато іншого інструменту, який потрібен для домогосподарства. Ми спільно проводили дозвілля коли чоловік приїзджав у відпустку, відвідували всі свята (день народження, іменини, церковні свята) у дітей, внуків та родичів. Заявниця та чоловік вели спільний бюджет, який витрачали на спільні потреби, оплату комунальних послуг, тощо, ми були однією сім'єю.
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справу про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення
Статтею 1 СК України визначаються засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
В силу ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно вимог ч. 4 СК України, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім'ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв'язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім'єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 199/3941/20 (провадження № 61-7340св22) зроблено висновок, що «проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно. […] Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, з метою вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період, упродовж якого було придбано спірне майно. У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (ст. 3, 74 СК України), і підсумувала, що майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім'ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними. Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю у наведеному визначенню. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Критеріями, за якими майну може бути надано статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, відповідно до якої йому може бути надано правовий статус спільної власності подружжя. З урахуванням зазначеного, вирішуючи спір про поділ майна, необхідно установити як обсяг спільного нажитого майна, так і з'ясувати час та джерела його придбання, а вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України)».
Про ознаки проживання однією сім'єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 03 червня 1999 року № 5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно п.2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, установивлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Згідно ч. 4 ст. 161 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:
жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови, що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
У відповідності до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Таким чином заявницею доведено, що встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 , має для неї юридичне значення, в іншому, окрім судового, порядку встановити такий факт вона не має можливості, у зв'язку із чим суд вважає за можливе задовольнити заяву, оскільки встановлено, що заявниця спільно проживала з померлим ОСОБА_5 , їхнім взаєминам були притаманні ознаки шлюбу і сім'ї, що підтверджується дослідженими судом доказами.
З урахуванням наданих доказів, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 проживала разом з померлим ОСОБА_5 на день його смерті однією сім'єю, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу, тому суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість заявлених вимог.
Встановлення даного факту надає право заявниці ОСОБА_1 щодо вирішення питання про отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_5 , а також інших соціальних питань.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд-
Заяву задовольнити.
Встановити факт проживання як чоловіка та жінки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2010 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: О. А. Веремчук