вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"26" грудня 2024 р. Cправа №902/1196/24
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю представників:
позивача: Марейчик Н.О. (довіреність від 02.09.2024),
відповідача: Зайця Б.В. (довіреність №1-14-0185 від 05.08.2024),
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Лайн", м.Вінниця
до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", м.Вінниця
про стягнення 3854,97 грн заборгованості за договором підряду
Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.
До Господарського суду Вінницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Лайн" з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" 3854,97 грн заборгованості, нарахованої з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду №97.43-1039-Д від 11.04.2023 в частині оплати за виконану роботу, а саме: 3582,46 грн - основної заборгованості; 89,71 грн - пені; 41,40 грн - 3 % річних та 141,40 грн - інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 20.11.2024 відкрито провадження у справі №902/1196/24, призначено судове засідання на 26.12.2024.
27.11.2024 на адресу суду надійшло клопотання відповідача б/н від 26.11.2024 (а.с.40), в якому заявник заперечив проти розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження.
02.12.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 04.12.2024 (а.с.43-44), де відповідач просив відмовити в задоволенні позову; суду пояснив, що заявлені позивачем штрафні та компенсаційні нарахування не підлягають стягненню, оскільки постановою НКРЕКП №332 від 25.02.2022 встановлено заборону на стягнення таких нарахувань для учасників ринку електричної енергії.
04.12.2024 до суду надійшла відповідь на відзив №1299 від 04.12.2024 (а.с.52-53), де позивач виклав свої міркування та доводи в спростування тверджень відповідача, зокрема зазначив, що постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки зобов'язання сторін за договором підряду не пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії, а тому не підпадають під регулювання Закону України "Про ринок електричної енергії".
В додаткових поясненнях б/н від 25.12.2024 (а.с.57-59) відповідач зазначив, що здійснює свою діяльність лише у робочі дні, а тому відповідно до п.50 ч.1 ст.1 Закону України "Про платіжні послуги" для визначення строку оплати необхідно враховувати лише робочі дні. З огляду на викладене, на думку відповідача, останнім днем на оплату виконаних робіт є 06.09.2024. В зв'язку з наведеним заявник також в додаткових поясненнях б/н від 25.12.2024 навів контррозрахунок позовних вимог.
На визначену судом дату, 26.12.2024, з'явились представники обох сторін.
В судовому засіданні, 26.12.2024, представник позивача позов підтримав, натомість представник відповідача проти його задоволення заперечив.
Розглядаючи клопотання відповідача б/н від 27.11.2024 (а.с.40) суд враховує таке.
Відповідно до ч.3, 4 ст.250 ГПК України якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Оскільки клопотання відповідача б/н від 26.11.2024 не містить обґрунтованих заперечень проти розгляду справи №902/1196/24 в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні.
Відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України, 26.12.2024 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
11.04.2023 між позивачем (далі - Підрядник) та відповідачем (далі - Замовник) укладено договір підряду №97.43-1039-Д (далі - Договір) (а.с.11-17), за умовами п.1.1 якого Підрядник зобов'язувався виконати та здати Замовнику в установлений Договором підряду строк закінчені будівельно-монтажні роботи, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Відповідно до п.1.3 Договору предметом робіт є наступні об'єкти: "Електропостачання житлового будинку за адресою: Піщанський р-н, с.Миколаївка, вул.Лесі Українки, буд.23а" вартістю 4933,14 грн.
У відповідності до п.2.1.1. та п.6.4. Договору Підрядник зобов'язувався виконувати передбачені Договором підряду роботи із своїх матеріалів, своїми силами та засобами, відповідно до вимог проектної документації та чинної нормативної документації.
За умовами п.3.1 Договору ціна вказаного визначається на підставі актів приймання виконаних робіт до Договору, які підписуються Сторонами в ході виконання робіт, та в підсумку за Договором складає 4110,95 грн (чотири тисячі сто десять гривень 95 копійок), крім того ПДВ 20% 822,19 грн (вісімсот двадцять дві гривні 19 копійок). Загальна ціна Договору з ПДВ складає 4933,14 грн (чотири тисячі дев'ятсот тридцять три гривні 14 копійок).
Ціна у Договорі визначена на основі кошторису та є твердою; може бути зменшена за взаємною згодою Сторін (п.3.2 Договору).
Пунктом 3.3 Договору погоджено сторонами те, що якщо обсяги фактично виконаних робіт виявилися меншими, ніж визначені проектною документацією, проте кількість та якість робіт повністю задовольняє потреби Замовника, ціна Договору зменшується на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт до ціни фактично виконаних робіт, зазначеної в акті, що не потребує укладення додаткової угоди (та зміни кошторису).
Всі платежі за Договором здійснюються Замовником у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті на поточний рахунок Підрядника або шляхом емісії простого векселя (п.4.1 Договору).
Оплата у розмірі 100 % ціни Договору здійснюється протягом 180 банківських днів після повного закінчення Підрядником всіх робіт, підписання останнього акта приймання виконаних робіт Замовником і здачі об'єкта в експлуатацію (пп.4.2.1 Договору).
Сторонами погоджено, що у випадку несвоєчасного надання Підрядником акта приймання виконаних робіт, довідки КБ-3 або електронної податкової накладної строк розрахунку переноситься до моменту отримання Замовником відповідних документів від підрядника, що не буде вважатися простроченням з боку Замовника (пп.4.2.4 Договору).
Здавання-приймання виконаних робіт здійснюється спільно уповноваженими представниками cторін за актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) (п.6.12 Договору).
Згідно з п.9.7 Договору за порушення строків оплати виконаних робіт Підрядник має право нарахувати Замовнику пеню за кожен день прострочення у розмірі половини облікової ставки НБУ, яка діяла у цей період, від простроченої суми, а Замовник зобов'язується на вимогу Підрядника сплатити зазначену пеню.
Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.14.1 Договору).
На виконання умов Договору сторонами підписані документи щодо здавання-приймання виконаних робіт, а саме:
- акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 (форма КБ-2в) від 29.12.2023 на суму 3582,46 грн (а.с.18-20);
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2023 (форма КБ-3) від 29.12.2023 на суму 3582,46 грн (а.с.17-18).
15.02.2023 позивачем зареєстровано податкову накладну №18 від 29.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних стосовно виконання будівельно-монтажних робіт для електропостачання житлового будинку за адресою: Піщанський р-н, с.Миколаївка, вул.Лесі Українки, буд.23а на суму 3582,46 грн з врахуванням ПДВ (а.с.20-21).
Надалі позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогами сплатити заборгованість за Договором (листи №1112 від 31.07.2024, №1155 від 09.09.2024, №1164 від 09.09.2024, №1209 від 16.10.2024 з доказами їх надіслання відповідачу (а.с.23-31), проте докази сплати вартості виконаних робіт за Договором в матеріалах справи №902/1196/24 відсутні.
Норми права, які застосував суд, висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 3854,97 грн - основної заборгованості за Договором, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір підряду №97.43-1039-Д від 11.04.2023, положення якого врегульовано главою 61 ЦК України.
Положеннями ст.837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За правилами ч.1-3 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст.854 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується виконання обумовлених Договором робіт (а.с.17-20), натомість докази оплати їх вартості в матеріалах справи відсутні.
Згідно із ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом: оплата у розмірі 100% ціни Договору здійснюється протягом 180 банківських днів після повного закінчення Підрядником всіх робіт, підписання останнього акта приймання виконаних робіт Замовником і здачі об'єкта в експлуатацію (пп.4.2.1 Договору).
Отже сторонами визначено, що відлік строку на проведення оплати за Договором пов'язаний із виникненням двох обставин: підписання акта приймання виконаних робіт Замовником та здача об'єкта в експлуатацію.
З огляду на положення Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 406 від 07.06.2017, не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію роботи щодо приєднання та підключення до інженерних мереж відповідно до технічних умов індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських будівель і споруд, гаражів, розташованих на присадибних, дачних і садових земельних ділянках та земельних ділянках для будівництва індивідуальних гаражів.
Отже, беручи до уваги положення п.1.3 Договору, за умовами якого предметом робіт є: "Електропостачання житлового будинку за адресою: Піщанський р-н, с.Миколаївка, вул.Лесі Українки, буд.23а", суд доходить висновку, що відлік строку на проведення оплати за Договором слід здійснювати з дати підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 (форма КБ-2в) - 29.12.2023.
Суд також зауважує, що в пп.4.2.1 Договору сторонами застосовується термін "банківський день" при визначенні порядку розрахунків.
Банківський день, відповідно до Порядку здійснення банками операцій за акредитивами, затверджений постановою правління НБУ №514 від 03.12.2003, визначено як робочий день банку в тому місці, у якому повинна виконуватися дія, передбачена УПДА (Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів) або іншими міжнародними документами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою.
Водночас відповідно до постанови правління НБУ №180 від 15.08.2022 система електронних платежів Національного банку України з 01.04.2023 функціонує в цілодобовому режимі.
За наведених обставин відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за Договором з 27.06.2024.
Враховуючи викладене вимоги позивача про стягнення 3854,97 грн - основної заборгованості є правомірними та обґрунтованими.
Щодо посилань відповідача стосовно необхідності для визначення строку оплати за Договором враховувати лише робочі дні, суд зазначає таке.
За правилами ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторонами у пп.4.2.1 Договору погоджено порядок розрахунків, зокрема строк проведення оплати, при розрахунку якого (відповідно до норм постанови правління НБУ №180 від 15.08.2022) необхідно враховувати саме календарні дні.
Як відзначалось судом: зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Оскільки погоджені сторонами умови Договору, зокрема щодо порядку розрахунків, в силу ч.1 ст.628 ЦК України є обов'язковими до виконання, доводи відповідача в цій частині судом відхиляються.
Натомість положення п.50 ч.1 ст.1 Закону України "Про платіжні послуги", за якими операційний день - це день, протягом якого надавач платіжних послуг платника або надавач платіжних послуг отримувача, залучений до виконання платіжної операції, здійснює свою діяльність, необхідну для виконання платіжних операцій, застосуванню до спірних правовідносин не підлягають, оскільки стосуються надавачів платіжних послуг.
Доводи відповідача щодо застосування до спірних правовідносин постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022, як підстави звільнення від сплати штрафних та компенсаційних нарахувань, суд сприймає критично з огляду на наступне.
Згідно з пп.16 п.1 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано такі настанови, зокрема зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
Суд зауважує, що термін "ринок електричної енергії" в розумінні положень п.74 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" №2019-VIII від 13.04.2017 це - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам.
В статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" №2019-VIII від 13.04.2017 визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів: 1) двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір); 2) про участь у ринку "на добу наперед" та/або внутрішньодобовому ринку; 3) про купівлю-продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед"; 4) про купівлю-продаж електричної енергії на внутрішньодобовому ринку; 5) про участь у балансуючому ринку; 6) про врегулювання небалансів; 7) про надання послуг з розподілу; 8) про надання послуг з передачі; 9) про надання допоміжних послуг; 10) про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління; 11) про приєднання до системи передачі; 12) про приєднання до системи розподілу; 13) про участь у розподілі пропускної спроможності; 14) про постачання електричної енергії споживачу; 15) про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг; 16) про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; 17) про надання послуг комерційного обліку електричної енергії; 18) про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом; 18-1) про надання послуги із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії; 18-2) про надання послуги із забезпечення стабільності ціни на електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії; 19) інші договори, передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; 20) договір про участь у балансуючій групі гарантованого покупця; 21) договір про купівлю-продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва.
Водночас зміст положень Договору свідчить, що означений правочин укладено не на виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" №2019-VIII від 13.04.2017 (щодо купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам), а відповідно до положень глави 61 ЦК України.
Щодо вимог про стягнення пені, розрахованої в сумі 89,71 грн за період з 28.06.2024 по 15.11.2024, суд дійшов таких висновків.
У відповідності до ч.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з п.9.7 Договору за порушення строків оплати виконаних робіт Підрядник має право нарахувати Замовнику пеню за кожен день прострочення у розмірі половини облікової ставки НБУ, яка діяла у цей період, від простроченої суми, а Замовник зобов'язується на вимогу Підрядника сплатити зазначену пеню.
Як відзначалось судом: відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань з 27.06.2024.
Здійснивши перевірку правильності нарахування пені, суд дійшов висновку про правомірність заявленого позову в частині стягнення 89,71 грн пені.
Щодо стягнення 41,40 грн - 3% річних за період з 28.06.2024 по 15.11.2024, суд зазначає таке.
За правилами ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як відзначалось судом: відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань з 27.06.2024.
Перевіривши обрахунок 3% річних, судом встановлено, що вимоги позивача про стягнення 41,40 грн - 3% річних є правомірними та обґрунтованими.
Розглянувши вимогу позивача стосовно заявлених 141,40 грн інфляційних втрат за період з липня 2024 по жовтень 2024, суд зазначає таке.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування ст.625 ЦК України, викладену у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, згідно з якими.
При розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 (далі - Постанова КМУ №1078) та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст.625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Враховуючи наведені висновки, здійснивши перевірку правильності нарахування заявленої суми, суд дійшов висновку про правомірність вимог в частині стягнення 141,40 грн інфляційних втрат.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст.76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позову.
Щодо судових витрат.
За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст.7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 87, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд
1. Позов у справі №902/1196/24 задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул.Магістратська, буд.2, м.Вінниця, Вінницька обл., 21050; ідентифікаційний код: 00130694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Лайн" (вул.Данила Галицького, буд.29, офіс 29, м.Вінниця, Вінницька обл., 21036; ідентифікаційний код: 40334879) 3582,46 грн - основної заборгованості; 89,71 грн - пені; 41,40 грн - 3 % річних; 141,40 грн - інфляційних втрат та 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Повний текст судового рішення направити згідно переліку.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).
6. Повне рішення складено 31 грудня 2024 р.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. рішення:
1 - до справи;
2, 3 - ТОВ "Енерго Лайн" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної форми (tov.energyline@gmail.com);
4, 5 - АТ "Вінницяобленерго" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної форми (kanc@voe.com.ua)