Єдиний унікальний номер 448/1381/24
Провадження № 2/448/542/24
27.12.2024 м. Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді - Гіряк С.І.
за участі секретаря судового засідання - Семен І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, індекс 01133) до
відповідача ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,
учасники справи - не з'явилися
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідачів
1. Представник ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит №102660726 від 10 вересня 2021 року в розмірі 26945 гривень 00 копійок, понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 3028 гривень 00 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 9000 гривень 00 копійок.
2. Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 10 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №102660726. Відповідно до умов договору сума кредиту становить 3400 гривень 00 копійок, проценти за користування кредитом становлять 1275 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, а стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 %. Відповідачка здійснила дії спрямовані на укладення договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 3400 гривень 00 копійок. Підписанням договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
3. Вказує, що станом на сьогоднішній день строк надання грошових коштів за договором наступив, але відповідачка не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
4. Зазначає, що 17 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №17/12-2021-62, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит №102660726 від 10 вересня 2021 року, що уклали ТОВ «Мілоан» та відповідачка ОСОБА_1 . У свою чергу ТОВ «Вердикт капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, у тому числі за договором про споживчий кредит №102660726 від 10 вересня 2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою ОСОБА_1 .
5. Вказує, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на день подання позову, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 26945,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3400 гривень 00 копійок; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 23205 гривень 00 копійок; заборгованість з комісії -340,00грн. Враховуючи наведене просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 26945 гривень 00 копійок. Також зазначає, що попередня сума судових витрат, які позивач поніс у зв'язку з пред'явленням даного позову та розгляду справи складає 3028 гривень - витрати по сплаті судового збору та 9000 гривень - витрати на правову допомогу.
6. Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позов не надала.
ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи
7. Представник позивача в судове засідання не з'явився, в поданому позові просить розгляд справи проводити без його участі, при цьому зазначив, що проти заочного рішення не заперечує.
8. Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилася, повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення виклику, про причини неявки суд не повідомляла. Суд констатує, що крім направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання відповідачки ОСОБА_1 , повідомлення про її виклик в судове засідання здійснювалося шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Мостиського районного суду Львівської області (http://court.gov.ua/). Слід зазначити, що жодних клопотань, заяв та відзиву від ОСОБА_1 до суду не надходило.
9. Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому учасників справи неявка не перешкоджає розгляду справи без їх участі.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі
10. Ухвалою суду від 13.11.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
11. Оскільки відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з'явилася, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
12. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини встановлені Судом
13. Судом встановлено, що 10 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №102660726. Відповідно по п.1.1 договору кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2. (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі-плата) у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
14. Відповідачка здійснила дії спрямовані на укладення договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому були перераховані грошові кошти.
15. Відповідно до п.1.2 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 3400 гривень 00 копійок.
Згідно з п.1 3 договору кредит надається строком на 30 днів з 10 вересня 2021 року.
Відповідно до п.1.4. договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 10.10.2021 року.
Згідно п.1.5.1 даного договору комісія за надання кредиту: 340,00грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Згідно з п.1.5.2 договору проценти за користування кредитом: 1275,00 гривень, які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно з п.1.6 договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
16. Також судом встановлено, що позивачем було перераховано грошові кошти у розмірі 3400,00 гривень на картковий рахунок відповідачки, що підтверджується копією платіжного доручення 32259487 від 10.09.2021.
17. 17 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №17/12-2021-02, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит №102660726 від 10 вересня 2021 року, що уклали ТОВ «Мілоан» та відповідачка ОСОБА_1 .
18. Також судом встановлено, що ТОВ «Вердикт капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту №102660726 від 10 вересня 2021 року, що уклали ТОВ «Мілоан» та відповідачка ОСОБА_1 .
19. Відповідно до Реєстру боржників від 10.03.2023 до Договору про відступлення прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, ТОВ "Коллект Центр" набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 26945,00 грн., з яких: 3400,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 23205,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами, 340,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими комісіями.
20. У порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував і згідно розрахунку заборгованості за договором станом на дату відступлення права грошової вимоги 10.03.2023р., загальна сума заборгованості відповідачки становить 26945,00 грн, яка складається із: 3400,00 грн. - сума заборгованості по основній сумі кредиту; 11475,00 грн. - сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги, 340,00 грн. - сума заборгованості з комісії, 11730,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими відсотками за користування договором.
Згідно відповіді з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області ОСОБА_1 змінила прізвище на " ОСОБА_1 ".
V. Застосоване Судом законодавство
21. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
22. Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
23. Згідно з ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
24. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
25. Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, який повинен виконуватися, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору.
26. Відповідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
27. Відповідно до положень частин 1, 3 та 4 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
28. Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
29. Згідно з приписами частин 1-3 статті 207 ЦК України Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
30. Відповідно до положень частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
31. За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
32. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).
33. Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції
34. Так, Статтею 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
35. Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
36. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 статті 11 Закону).
37. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч.6 статті 11 вказаного Закону).
38. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч.12 статті 11 Закону № 675-VIII.
39. Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
40. Відповідно дост.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
41. Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
42. Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
43. Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
44. Кредитний договір між сторонами укладений шляхом підписання відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) та Заявка, яка є частиною кредитного договору.
45. За нормою ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
46. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
47. Згідно ст. ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
48. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
49. Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.
50. Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
51. Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов?язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов?язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
52. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов?язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
VI. Висновки Суду
53. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
54. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
55. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
56. Судом встановлено, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання та не погасив кредитну заборгованость ні на рахунки ТзОВ «Коллект Центр», ні на рахунки попередніх кредиторів.
57. Позивач на підставі долучених доказів довів, що до нього перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні, яке відповідач не виконав належним чином.
Надані Позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
58. В свою чергу Відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
Беручи до уваги те, що Відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, у зв'язку з чим вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню.
59. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Кредитним договором №102660726 в розмірі 26945 грн. 00 коп.
VІІ. Судові витрати
60. Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
61. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
62. Згідно платіжної інструкції №0448260195 від 22.07.2024 позивачем було сплачено 3028 грн. 00 коп. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) судового збору.
63. По справі позивачем заявлено вимогу з ціною позову в розмірі 26945,00 грн., котра була задоволена в повному обсязі, а тому у зв'язку із задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.
64. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн. суд приходить до наступного висновку.
65. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, що передбачено ст.15 ЦПК України.
66. Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
67. Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
68. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
69. Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн, які сторона позивача просить стягнути з відповідачки, підтверджуються доданими до позовної заяви: Договором №07-06/2024 про надання правової допомоги від 07 червня 2024 року, прайс-листом АО «Лігал Ассістант», платіжною інструкцією №0446760000 від 12 липня 2024 року про сплату ТОВ «Коллект Центр» АО «Лігал Ассістант» за надання правової допомоги згідно договору №07-06/2024 від 07 червня 2024, заявкою на надання юридичної допомоги №444 від 01.07.2024 року, витягом з акту №1 про надання юридичної допомоги від 05 липня 2024 року.
70. Так, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
71. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
72. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.
73. За наведених обставин та те, що до суду станом на час розгляду судом вищевказаної позовної заяви з боку відповідачки ОСОБА_1 не надходило жодних заяв і клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд вважає необхідне стягнути з останньої понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у цій справі суму у розмірі 9000,00 грн.
З цих підстав, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280-284, 352,354 ЦПК України, Суд,
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит - задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит №102660726 від 10.09.2021р. у розмірі 26945 (двадцять шість тисяч дев'ятсот сорок п'ять) гривень 00 коп.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 3028 грн. 00 коп. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн. (дев'ять тисяч гривень).
4. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
5. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
6. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
7. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
8. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
9. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
10. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
11. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
12. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
13. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
14. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306 м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ;
Повний текст судового рішення складений 01.01.2025.
Суддя Світлана ГІРЯК