Справа № 461/19/25
Провадження № 1-кс/461/33/25
про арешт майна
02.01.2025 року. м.Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, -
Прокурор другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням у кримінальному провадженні №12025140000000002 від 01.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України про накладення арешту, шляхом встановлення заборони користування, розпорядження автомобілем марки «SKODA Octavia» р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Подане клопотання мотивує тим, що вказаний транспортний засіб визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки в сукупності з іншими доказами має важливе значення для доказування у даному кримінальному провадженні.
На підставі ч.2 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без виклику представника власника майна, та у відсутності прокурора.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, фіксування судового засідання з допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Дослідивши та перевіривши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025140000000002 від 01.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.12.2024 року близько 23:00 години на автодорозі «Львів-Краковець» поблизу с. Черчик, Яворівського району, Львівської області відбулася ДТП (наїзд ТЗ на пішохода) за участю автомобіля марки «SKODA Octavia» р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та невстановленого пішохода жіночої статі. В результаті ДТП невстановлений пішохід загинула на місці пригоди.
01.01.2025 року під час огляду місця події був виявлений і вилучений автомобіль марки «SKODA Octavia» р.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить: ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
01.01.2025 року автомобіль марки «SKODA Octavia» р.н. НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки на вказаному транспортному засобі є наявні сліди злочину та самі транспортні засоби є речовим доказом і для подальшого розслідування у кримінальному провадженні необхідно провести ряд судових експертиз, зокрема судово-автотехнічну, по дослідженню технічного стану транспортного засобу, транспортно-трасологічну експертизу із метою встановлення трасологічних даних пригоди, хімічну, по дослідженню лакофарбового покриття та ін., із метою встановлення істини; провести додатковий огляд транспортного засобу, в тому числі салон автомобіля. Оскільки на вказаному автопоїзді є наявні сліди злочину та сам автомобіль є речовим доказом і у подальшому буде залучений для проведення слідчих експериментів та проведення автотехнічних та транспортно-трасологічних експертиз, необхідно забезпечити зберігання даного речового доказу шляхом накладання арешту на даний автомобіль.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Таким чином, метою накладення арешту на майно є виконання завдань кримінального провадження та забезпечення збереження речових доказів.
Прокурор довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою виконання завдань кримінального провадження та з метою збереження речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт шляхом встановлення заборони користування, розпорядження автомобілем марки «SKODA Octavia» р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п?яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 02.01.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1