Справа № 308/16520/21
1-кс/308/7802/24
31 грудня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12021071170000717, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.12.2021 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дубровці, Сарненського району, Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 ,
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240-1 КК України,-
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12021071170000717, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.12.2021 року, відносно ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 у невстановлений органом досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.12.2021, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, з метою подальшого перевезення за межі території України та збуту, незаконно придбав у невстановлених слідством осіб та спосіб 47,366 кг бурштину, що не піддавався обробці (сировина), який відповідно до Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» та Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12.11.1994, відноситься до дорогоцінного каміння органогенного утворення природного походження в стані сировини, розфасований у восьмидесяти восьми поліетиленових сейф-пакетах, вартістю 540 096,19 грн.
У подальшому, ОСОБА_4 , з метою незаконного перевезення зазначеного бурштину за межі території України до невстановленого досудовим розслідуванням місця, через митний пост «Чоп - Залізничний» ст. Чоп «Вокзал» Закарпатської митниці, придбав квиток на пасажирський потяг № 32519 «Київ - Відень» у вагон № 22 та 01.12.2021 на залізничному вокзалі станції «Київ - Пасажирський» здійснив посадку до вагону № 22 пасажирського потягу № 32519 «Київ - Відень».
Після чого, ОСОБА_4 , не повідомивши про свої злочинні наміри провідників вагону № 22 пасажирського потягу № 32519 «Київ - Відень», скориставшись відсутністю пасажирів у купе № 1 та № 2 зазначеного вагону, знявши декоративну обшивку умивальників, помістив незаконно придбаний ним бурштин масою 47,366 кг, вартістю 540 096,19 грн. у порожнині вагону під умивальниками, таким чином приховавши його від митного контролю. Однак 02.12.2021 зазначене каміння бурштину було виявлено працівниками митниці та вилучено.
Отже, своїми умисними діями ОСОБА_4 , незаконно придбав та перевозив бурштин вагою 47,366 кг, законність походження якого не підтверджується відповідними документами, вартість якого станом на 02.12.2021 становила 540 096,19 гривень, що у 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є значним розміром.
ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240-1 КК України, тобто у незаконному придбанні та перевезенні бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами, вчиненого у значних розмірах.
Слідчий стверджує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у інкримінованому йому злочині підтверджується протоколом про порушення митних правил № 2053/30500/21 від 02.012.2021, протоколом огляду місця події від 02.12.2021, висновком гемологічної експертизи № 30648/22-34 від 22.06.2023, показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , іншими матеріалами кримінального провадження.
Так, слідчий вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), який належить до категорії тяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 7 років з конфіскацією майна.
Стверджує, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою направлення органу слідства на хибний шлях.
У кримінальному провадженні на даний час ще не встановлені всі особи причетні до вчинення даного кримінального правопорушення та не допитані всі свідки щодо обставин, що мають доказове значення у даному провадженні, а тому сторона обвинувачення не виключає можливості, що ОСОБА_4 безпосередньо, чи за посередництва інших осіб з метою уникнення кримінальної відповідальності буде незаконно впливати на вказаних осіб, вчиняти такі спроби стосовно інших учасників кримінального провадження.
Вказує, що з метою запобігання вчинити підозрюваним ОСОБА_4 будь-якої з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який належить до категорії тяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 7 років позбавлення волі, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема впливати на свідків у кримінальному провадженні які ще не допитані у даному кримінальному провадженні, інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до вчинення кримінального провадження, однак на даний час не допитані, а також впливати на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, а тому, стосовно ОСОБА_4 орган досудового розслідування просить обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти вказаним ризикам.
За таких обставин, обрання відносно підозрюваного менш суворого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, наведеним у клопотанні та не буде сприяти досягненню завдань кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив таке задовольнити з наведених у ньому підстав.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що повідомлення про підозру від 27.12.2024 вручено його підзахисному лише 30.12.2024. Вважає підозру необгрунтованою, а ризики наведені у клопотанні такими, що нічим не підтверджені.
У судовому засіданні підозрюваний свою вину не визнав, заперечував, що він перевозив бурштин. Зазначив, що бурштин було знайдено не у нього в купе, а в конструктивних порожнинах вагону до яких у нього доступу не було.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризиків.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК.
Як встановлено слідчим суддею, Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021071170000717, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240-1КК України.
Підставою внесення зазначених відомостей до ЄРДР стало те, що: «02.12.2021 о 02:40 годин в пункті пропуску для залізничного сполучення «Чоп» під час оформлення потягу на виїзд з України сполученням «Київ-Відень» в купе №1-2 в одному з яких знаходився громадянин України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході огляду конструктивних особливостях вагону, а саме під умивальником за декоративною обшивкою було виявлено приховані від прикордонного та митного контролю каміння схожого на бурштин, вагою біля 50 кг.»
У межах здійснення кримінального провадження №12021071170000717, 30.12.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру від 27.12.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240-1 КК України.
У Кримінальному процесуальному кодексі України поняття обґрунтованої підозри не визначено, але воно визначено Європейським судом з прав людини. Обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об'єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об'єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справи «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32; «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року; «Тerry v. Ohio», 392 US, 1968) і не може спиратися на голе припущення, що особа може в майбутньому втекти або повторно вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240-1 КК України.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240-1 КК України, та обґрунтованість підозри доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, а саме: протоколом про порушення митних правил №2053/30500/21 від 02.12.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 23.12.2024; висновком експерта від 22.06.2023 №30648/22-34 за результатами проведення судової гомологічної експертизи у кримінальному провадженні №12021071170000717; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 19.12.2024.
Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запропонований запобіжний захід (домашній арешт) пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що домашній арешт вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення Великої Палати у справі Buzadji проти Республіки Молдова від 5 липня 2016 року, заява № 23755/07, параграф 104). Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Основними ризикам, на які посилається сторона обвинувачення у даному клопотанні є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою направлення органу слідства на хибний шлях.
Слідчий суддя вважає доведеними існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ризик щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду має місце при обставинах, за яких підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у результаті визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення може переховуватись від слідства та суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1ст. 177 КПК України.
Також ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, чи штучно створити докази, які б підтверджували його невинуватість у вчиненні інкримінованих злочинів, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя врахував наявність ризиків, передбачених пунктами п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК, а також тяжкість покарання кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 в тому числі особу підозрюваного, те що останній має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
З огляду на вказане слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення підлягає до часткового задоволення і щодо підозрюваного ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби - з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня з покладенням на підозрюваного обов'язків, визначених ч. 5 ст.194 КПК України, без застосування електронних засобів контролю.
Керуючись ст.ст.176, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12021071170000717, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.12.2021 року, відносно ОСОБА_4 - задоволити частково.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби - з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
?прибувати за викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суду;
?не спілкуватися зі свідками, експертами, спеціалістами у даному кримінальному провадженні;
?не залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у період доби з 23:00 по 06:00;
?повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
?здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В іншій частині клопотання відмовити.
Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом - до 25 лютого 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено в 16 год. 00 хв. 02.01.2025 року.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1