СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 4-с/759/129/24
ун. № 759/22290/24
11 грудня 2024 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва
під головуванням судді Сенька М.Ф.
за участю секретаря судового засідання Пушкарського О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Святошинського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач: КП "Спецжитлофонд",
встановив:
ОСОБА_1 через свого представника-адвоката Бідак О.О. звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність Святошинського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, якою просить визнати неправомірною бездіяльність Святошинського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з належного їй на праві власності нерухомого майна, який накладено постановою від 07.07.2005 року у виконавчому провадженні №639/36; зобов'язати посадових осіб Святошинського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт накладений 07.07.2005 року в межах виконавчого провадження №639/36 щодо виконання виконавчого листа, виданого Святошинським районним судом м. Києва 29.03.2005 року у справі №2-1252 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП "Спецжитлофонд" заборгованості в сумі 1278,48 грн.
В судове засідання скаржник не з'явилась, про день, час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином, в поданій скарзі просить розгляд справи провести за її відсутності.
Святошинський відділ державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиціїу свого представника в судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, подав до суду відзив, яким просить відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у відзиві.
Стягувач КП "Спецжитлофонд" в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.07.2005 року було відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа №2-1252 виданого Святошинським районним судом м. Києва.
Постановою Святошинського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.07.2005 року було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 ..
Відповідно до вказаної постанови у ОСОБА_1 був борг перед КП «Спецжитлофонд» у сумі 1278 грн. 48 коп.
23.05.2024 року вказаний борг сплачений відповідно до квитанції N? 57K4-K77H-ЕЗАТ-M5B9.
Проте, арешт так і не був знятий.
19.09.2024 року адвокат звернулась з адвокатським запитом до КП «Спецжитлофонд» з запитом про наявність заборгованості, та у відповідь 23.09.2024 року отримала довідку N?16 від 23.09.2024 року, що заборгованість становить 2548,50 грн.
01.10.2024 року борг у сумі 2 548,50 грн. оплачено, що підтверджується квитанцією N? 7209-XB2B-2BK5-BTC2.
Після цього, 02.10.2024 року ОСОБА_1 отримала від КП «Спецжитлофонд» довідку N?17 про відсутність заборгованості)
10 жовтня 2024 року адвокат подала заяву у Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), з проханням зняти арешт, накладений на майно ОСОБА_1 та вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна запис про обтяження реєстраційний номер якого 2185692, підставою такого обтяження є постанова Державної виконавчої служби Святошинського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 14.10.2024 року №30192 Святошинському відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевчук В.Б. було відмовлено у скасуванні арешту, оскільки матеріали виконавчого провадження відсутні.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність виконавчої служби саме за наслідками відмови у задоволенні її заяви про зняття арешту.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За правилами частин четвертої-п'ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
З огляду на викладені обставини, та враховуючи те, що виконавче провадження по виконанню виконавчого документу, у якому боржником є ОСОБА_1 на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби не перебувають; повторно виконавчий лист №2-1252 від 29.03.2005 р. виданого Святошинським районним судом м. Києва. до примусового виконання не пред'являвся; строк пред'явлення виконавчого листа до виконання сплив у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», а відтак суд прийшов до переконання про те, що відсутні підстави для існування арешту.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-81, 259, 260, 354, 447-451 ЦПК України, суд
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Святошинського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, задовольнити.
Зобов'язати посадових осіб Святошинського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт накладений на майно ОСОБА_1 та вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна запис про обтяження реєстраційний номер якого 2185692, підставою такого обтяження є постанова Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, N? НОМЕР_1, від 07.07.2005 року та припинити будь-які обтяження, накладені в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 що знаходилось на виконанні у Святошинському відділі державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її ухвалення.
Головуючий Сенько М.Ф.