Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/16850/24
31 грудня 2024 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024100070002785 від 28.12.2024р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чаплищі Конотопського р-ну. Сумської обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 10.08.2024 пред'явлено підозру СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві за ч.3 ст. 309 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 подала клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024100070002785 від 28.12.2024р.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив кримінальне правопорушення в сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин за таких обставин.
Так, у невстановленому слідством місці та у невстановлений слідством час однак не пізніше 28.12.2024, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої забороно - MДMA в особливо великих розмірах, з метою збуту.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої забороно - MДMA в особливо великих розмірах, ОСОБА_5 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої забороно - MДMA в особливо великих розмірах, яку залишив зберігати при собі, з метою подальшого збуту третім особам до 28.12.2024.
У подальшому, 28.12.2024, о 20 годині 10 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Наталії Ужвій, 9, працівниками поліції зупинено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого у ході проведення особистого обшуку виявлено та вилучено таблетки зеленого кольору округлої форми, що містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - MДMA, яку останній зберігав з метою подальшого збуту.
28.12.2024 о 21.09 год. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
29.12.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про те, що він підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин з метою збуту, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Згідно Висновку експерта №СЕ-19/111-24/75920-НЗПРАП від 30.12.2024 в наданих на дослідження речовинах та таблетках виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - МДМА 3,4-метилендіоксиметамфетамін, загальна маса метилендіоксиметамфетаміну становить 0,596 г.
3,4-метилендіоксиметамфетамін (МДМА), згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» «Список № 2 особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І» є особливо небезпечною психотропною речовиною.
Згідно наказу № 634 від 29.07.2010 року Міністерства охорони здоров'я України, «Про внесення змін до наказу МОЗ від 01.08.2000 № 188" встановлено що до 0,15 г МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), є невеликим розміром, від 1,5 до 15,0 г, є великим розміром, 15,0 і більше, є особливо великим розміром.
Звертаючись до суду з даним клопотанням, слідчий у клопотанні зазначив, що відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою через те, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, оскільки орган досудового слідства вважає, що останній буде переховуватись від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинятиме інші кримінальні правопорушення; перешкоджатиме кримінальному провадженню.
Посилаючись на те, що санкція статті за кримінальне правопорушення, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 9 до 12 років, сторона обвинувачення обґрунтовує ризик переховування підозрюваного. Перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може зникнути від органів слідства та суду, усвідомивши невідворотність великого строку покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення.
У клопотанні зазначають, що органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 притягнений до кримінальної відповідальності Печерським УП ГУНП у м. Києві за ч. 2 ст. 309 КК України та з 22.10.2024 переховується від органу досудового розслідування.
Ризик переховування доводиться також тим, що під час затримання працівниками поліції підозрюваний вказав анкетні дані іншої особи з метою уникнення кримінальної відповідальності та продовження переховуватись від слідчого відділу Печерського УП ГУНП у м. Києві. Так, під час огляду вилученого 28.12.2024 у ході особистого обшуку ОСОБА_5 мобільного телефону виявлено зображення паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із фотокарткою підозрюваного, що свідчить про те, що ОСОБА_5 використовує анкетні дані сторонньої особи з метою переховування від органів досудового розслідування.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 офіційно не працює, не має міцних соціальних зв'язків. Вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення класифікуються як особливо тяжкий злочин, який має корисливий мотив. Відсутність законного джерела доходу та наявність корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, відповідно до встановлених фактичних обставин кримінального провадження, створюють підстави для висновку, що зазначена особа може продовжувати злочинну діяльність, збагачуючись шляхом вчинення нових кримінальних правопорушень.
Зокрема, на вказаний ризик також вказує те, що ОСОБА_5 притягнений до кримінальної відповідальності Печерським УП ГУНП у м. Києві за ч. 2 ст. 309 КК України, однак підозрюваний належних для себе висновків не зробив, та вчинив особливо тяжкий злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Ризик впливу на свідків сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 ознайомився з протоколами допиту свідків, знає адреси їхніх місць проживання, може здійснювати вплив на них, з метою зміни ними своїх показань.
Ризик ймовірності перешкоджати провадженню іншим чином доводиться тим, що на даний час перевіряються відомості щодо залучення інших осіб до вчинення особливо тяжкого злочину, які могли сприяти їх вчиненню або подальшому переховуванню підозрюваного. Крім цього, приховання доказів, знищення речових доказів, повідомлення невстановленим співучасникам інформації, яка сприятиме їхньому переховуванню, є актуальною.
В судовому засіданні прокурор підтримав внесене клопотання, посилаючись на його обґрунтованість. Звертав увагу слідчого судді на те, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 309 КК України Печерським УП ГУНП у м. Києві, однак ОСОБА_5 почав переховуватися, був оголошений в розшук, вживав заходів конспірації, вклеїв своє фото в паспорт на ім'я ОСОБА_8 . Домашній арешт, на застосуванні якого наполягав захист, не зможе запобігти ризикам, адже квартира за адресою: АДРЕСА_2 орендована та ніхто не може гарантувати її оренду ОСОБА_5 . Крім того, ця квартира використовувалася для зберігання, фасування, відправки наркотичних засобів.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання. Вказував на те, що ризик впливу на свідків не доведено, адже свідки - працівники поліції. Ризик переховування та продовження злочинної діяльності - припущення прокурора.
Підозрюваний ОСОБА_5 просив обрати йому запобіжний захід, не пов'язаний з обмеженням свободи.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника та підозрюваного, вивчивши клопотання та дослідивши докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Встановлено, що СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024100070002785 від 28.12.2024р.
28.12.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
29.12.2024 слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.
Як передбачено статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною третьою статті176 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, та які не викликають розумних сумнівів у цьому.
Зокрема, про обґрунтованість вказаної підозри свідчать наступні матеріали кримінального провадження, зібрані в ході досудового розслідування:
- протокол затримання особи у порядку ст. 208 КПК України від 28.10.2024, у ході проведення якого виявлено та вилучено речові докази;
протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 28.12.2024, який був залучений до проведення затримання особи у порядку ст. 208 КПК України, у якості понятого та який у ході проведення допиту надав інформацію стосовно обставин проведення слідчої дії та вилучення речових доказів;
протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 28.12.2024, який був залучений до проведення затримання особи у порядку ст. 208 КПК України, у якості понятого та який у ході проведення допиту надав інформацію стосовно обставин проведення слідчої дії та вилучення речових доказів;
протокол обшуку місця проживання ОСОБА_5 що за адресою: АДРЕСА_2 , від 28.12.2024, у ході проведення якого виявлено та вилучено речові докази;
протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 29.12.2024, який був залучений до проведення обшуку, у якості понятого та який у ході проведення допиту надав інформацію стосовно обставин проведення слідчої дії та вилучення речових доказів;
протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 29.12.2024, який був залучений до проведення обшуку, у якості понятого та який у ході проведення допиту надав інформацію стосовно обставин проведення слідчої дії та вилучення речових доказів;
протокол огляду від 29.12.2024, під час якого проведено експрес-тест вилучених таблеток під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , який вказав на наявність вмісту особливо небезпечної психотропної речовини МДМА у вказаних таблетках;
протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 29.12.2024, який повідомив про обставини затримання ОСОБА_5 та вилучення речових доказів;
протокол огляду вилученого під час особистого обшуку мобільного телефону від 29.12.2024;
висновком експерта №СЕ-19/111-24/75920-НЗПРАП від 30.12.2024.
Таким чином, у судовому засіданні слідчий суддя переконався у тому, що у сторони обвинувачення є вагомі докази того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя також виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Аналізуючи ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови).
Оцінюючи ризики переховування та вчинення нових злочинів підозрюваним з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про його особистість встановлено, що ОСОБА_5 не має місця роботи, не зміг повідомити, де працює останнім часом навіть неофіційно, вже оголошений в розшук в межах іншого кримінального провадження, вживав заходів для конспірації, змінюючи анкетні дані. А тому є підстави вважати, що підозрюваний може, з метою уникнення покарання за злочин, зникнути від органу досудового розслідування, а для підтримання своєї життєдіяльності - вчиняти нові злочини для отримання джерел для існування. Відтак, ризик вчинення нових кримінальних правопорушень слідчий суддя вважає доведеним прокурором.
Слідчий суддя також не відкидає ризик впливу на свідків та перешкод у розслідуванні злочину, зважаючи на те, що в мобільному телефоні ОСОБА_5 віднайдемо численне листування з покупцями та постачальниками наркотичних засобів. Необхідність запобігти впливу на таких осіб та їх попередження про можливе викриття їх діяльності, доводить необхідність ізоляції ОСОБА_5 .
З'ясовуючи наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею враховується, що відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду у постанові №4 від 25.04.2003 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України №10 від 11.06.2004, №15 від 24.10.2008) суди при вирішенні питань, пов'язаних із обранням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту мають додержувати вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, відповідно до яких кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків відповідно до процедури, встановленої законом.
Пунктом третім вказаної Постанови Пленуму ВСУ передбачено, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує дані, що характеризують особу підозрюваного, вік, сімейний стан, наявність соціальних зв'язків. Слідчий суддя вважає, що наведені доводи захисника не можуть свідчити на користь зменшення встановлених ризиків та запобігти іншим способам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищевказаними обставинами враховує вагомість наявних доказів про вчинення останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, та приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили застосувати менш суворий запобіжний захід та запобігти, передбаченим ст. 177 КПК України ризикам.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, адже особа підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів.
Керуючись ст. ст. 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 575 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024100070002785 від 28.12.2024р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 25 лютого 2025 р. з утриманням в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання, тобто з 28 грудня 2024 року.
Строк дії ухвали визначити до 25 лютого 2025 включно.
Розмір застави, на підставі п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначати.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1