печерський районний суд міста києва
Справа № 757/61464/24-ц
02 січня 2025 року
Суддя Печерського районного суду м. Києва Єрмічова В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з заявою про забезпечення позову до подачі позову, просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом постановлення ухвали про накладення арешту на нерухоме майно, а саме паркомісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 699631280000. Обґрунтовує заяву тим, що на виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва у справі № 753/21209/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме на паркомісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 699631280000. 04.10.2024 внесено відомості про перехід права власності на предмет іпотеки іншій особі: ОСОБА_2 . Вважає, що звернення стягнення було виконано з порушеннями, тому в подальшому має намір подати позов до Печерського районного суду м. Києва про визнання виконавчого напису № 75447656, вчиненого 08.10.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. таким, що не підлягає виконанню. У звязку з тим, що йому стало відомо, що 10.12.2024 на електронній платформі «OLX» розміщено оголошення про продаж паркомісця, просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме на паркомісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 699631280000.
У порядку, визначеному ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали заяви, суддя дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до абз. 1 ч. 4 постанови пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 за № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Окрім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
При поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених ЦПК України.
Відповідно до правового висновку викладеного у постанові від 13.01.2020 у справі №922/2163/17 Верховний Суд зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Пунктом 4 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
ОСОБА_1 звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно на виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва, яким звернуто стягнення на нерухоме майно - паркомісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 699631280000, вказує як на підставу застосування забезпечення позову - можливість ОСОБА_2 відчужити майно, власником якого він є.
Обставини, на які посилається заявник не підтверджені будь-якими належними та достатніми доказами. Зокрема, на підтвердження визначення предмету позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, до заяви не додано виконавчий напис, який заявник має намір оскаржити, постанову про відкриття виконавчого провадження, на підставі якого звернено стягнення. Як зазначає заявник, на розгляді у Дарницькому районному суді м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, тобто позов пред'явлено до заявника за цією заявою. Крім цього, у заяві зазначено, що 04.10.2024 відповідачем вже звернуто стягнення на вказане нерухоме майно. При цьому, до заяви не додано жодних процесуальних рішень або рішення суду по суті спору тощо.
Щодо доданої до заяви роздруківки з інтернет сайту ОLХ не можливо встановити автора оголошення, а також те, що паркомісмце, виставлене на продаж, є саме тим спірним майном на яке заявник просить накласти арешт, тому наведені мотиви для забезпечення позову є лише припущенням заявника, які не можуть бути підставою для забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, суддя дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, тому її слід повернути заявнику.
На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150-151, 153, 353-354 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 02.01.2025.
Суддя В. В. Єрмічова