ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24888/24
провадження № 3/753/8655/24
"24" грудня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко М.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
встановила:
У провадженні судді Бондаренко М.С. на розгляді перебуває об'єднана справа про адміністративні правопорушення, про притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 05 грудня 2024 року серії ЕПР № 189074, водій ОСОБА_1 05 грудня 2024 року, о 09 год. 10 хв., за адресою: м. Київ, вул. Горбунова-Бориспільська, керуючи транспортним засобом «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, що призвело до зіткнення з автомобілем «Man», державний номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 ПДР, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 05 грудня 2024 року серії ЕПР № 189067, водій ОСОБА_2 05 грудня 2024 року, о 09 год. 10 хв., за адресою: м. Київ, вул. Горбунова-Бориспільська, керуючи транспортним засобом «Man», державний номерний знак НОМЕР_2 , перед початком руху не переконався у безпечності своїх дій та допустив відкочування автомобіля назад, що призвело до зіткнення з автомобілем «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.1 ПДР, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив свою вину у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді та пояснив, що 05 грудня 2024 року він їхав за кермом власного автомобіля «Hyundai», і попереду нього рухався вантажний автомобіль «Man». Так вказані транспортні засоби один за одним рухалися приблизно декілька метрів. Аж раптом автомобіль «Man» різко почав відкочуватися назад. Він відразу зреагував на це подавши звуковий сигнал та став гальмувати, далі рухався на відстані 1 метру від цього автомобіля. Після цього, продовжуючи рух, автомобіль «Man» при зупинці почало вдруге неочікувано відкочуватися заднім ходом у результаті чого відбулося зіткнення обох автомобілів. Не пам'ятає з якою швидкістю заднім ходом на нього рухався (відкочувався) автомобіль «Man» перед зіткненням, втім наголошував, що він рухався із дотриманням вимог ПДР з безпечною дистанцією, приблизно 50 см.
ОСОБА_2 заперечив викладені у протоколі обставини щодо порушень ним вимог ПДР, позаяк не порушував жодних правил. По суті розгляду справи пояснив, що 05 грудня 2024 року він керував вантажним автомобілем «Man», рух ним здійснював в межах дозволеного, жодних зіткнень не відбувалось. Надалі водій ОСОБА_1 , який рухався позаду почав йому сигналізувати, і сказав, що його автомобіль після зупинки покотився назад та завдав механічних пошкоджень. Проте наголошував, що він рухався лише вперед, і його автомобіль назад під час вказаного затору не котився, при цьому також стверджував, що переглядаючись позаду автомобіля «Hyundai» взагалі не бачив. Вважає, що вказаний водій не дотримався безпечної дистанції, так як зі слів одного свідка рухався за ним на відстані менше 1 метра і тому, можливо, що наздогнав його і здійснив зіткнення.
Суддя, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши водіїв, дійшла таких висновків.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Суду з обох адміністративних проваджень надано наступні матеріали: протокол про адміністративне правопорушення від 05 грудня 2024 року серії ЕПР № 189074, складений стосовно ОСОБА_1 ; протокол про адміністративне правопорушення від 05 грудня 2024 року серії ЕПР № 189067, складений стосовно ОСОБА_2 ; схема місця ДТП; пояснення водіїв.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до суті правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 05 листопада 2015 року № 5-218кс15 у випадку виникнення ДТП за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, потребує встановлення причинного зв'язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з'ясування ступені участі (внеску) кожного з них у спричинення злочинного наслідку.
Для правильного застосування норми закону про адміністративну відповідальність у випадках, коли ДТП сталася за участі двох водіїв транспортних засобів особливого значення набуває дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен із водіїв.
Відповідно до суті правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду від 24 березня 2020 року № 130/720/17 за нормативним визначенням об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, складається з: порушення правил дорожнього руху; суспільно небезпечних наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; причинного зв'язку між порушенням і наслідками.
Відсутність хоча б одного з елементів об'єктивної сторони виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
При виявленні причинного зв'язку необхідно враховувати як дії (бездіяльність) особи, яка керує транспортним засобом, так і неналежне (у тому числі невинне) поводження інших учасників руху (тобто й іншого водія учасника ДТП), що також може виключити відповідальність водія.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, у зв'язку з порушенням п. 13.1 ПДР.
Виходячи із змісту Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу (п. 13.1 ПДР).
З протоколу з протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 вбачається, що той притягується до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, у зв'язку з порушенням п. 10.1 ПДР.
Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. (п. 10.1 ПДР).
Отже, як встановлено у судовому засіданні, 05 грудня 2024 року о 09 год. 10 хв., за адресою: м. Київ, вул. Горбунова-Бориспільська відбулась дорожньо-транспортна пригода з участі «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_1 (під керуванням ОСОБА_1 ) та автомобілем марки «Man», державний номерний знак НОМЕР_2 (під керуванням ОСОБА_2 ) в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Вказані обставини не заперечуються учасниками дорожньо-транспортної пригоди та їх представниками.
Оцінюючи дії кожного з водіїв суддя зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що у цій дорожньо-транспортній обстановці водій автомобіля ОСОБА_1 здійснював рух всупереч вимогам пункту 13.1 ПДР, тобто не дотримуючись безпечної дистанції.
Суддя звертає увагу, що безпечна дистанція - це відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру.
Так, водій ОСОБА_1 безумовно недотримався безпечної дистанції, коли рухався позаду вантажного автомобіля «Man» на відстані лише 50 см. Про таку дистанцію між транспортними засобами повідомив сам ОСОБА_1 у судовому засіданні. У той самий час, суддя враховує, що такої незначної відстані ОСОБА_1 дотримувався вже після того, як він вперше помітив відкочування автомобіля «Man», оскільки зі слів останнього зіткнення відбулось вже коли автомобіль котився вдруге.
Враховуючи мокре дорожнє покриття (що вбачається зі схеми ДТП), світлий час та нормальну видимість, досвідченість водія ОСОБА_1 , останній мав забезпечити дотримання такої відстані до вантажного транспортного засобу, що рухався попереду.
При цьому даючи оцінку діям водія ОСОБА_2 про наявність чи відсутність порушення вимог п. 10.1 ПДР, в межах протоколу про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що долученими доказами не підтверджується порушення водієм цього пункту ПДР, позаяк його дії є технічно спроможними та такими, що відповідають фактичним обставинам та механізму цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Тому суддя висновує, що у цій дорожньо-транспортній обстановці аварійна ситуація, за характером, кількістю та черговістю порушень, викликана саме водієм автомобіля «Hyundai» ОСОБА_1 .
Таким чином, дослідивши надані суду матеріали, заслухавши пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, суддя дійшла висновку, що в діях ОСОБА_2 не вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, який керував завантаженим транспортним засобом, рухаючись вперед перед невеликим підйомом дороги та не мав контролювати дистанцію автомобіля, що рухався за ним.
Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, з отриманих показань безпосередньо, встановлено, що дані, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не підтвердилися.
Підсумовуючи наведене, справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, слід закрити.
Дослідивши матеріали справи стосовно ОСОБА_1 та з огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, обставин, які пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу в розмірі, що передбачено цією санкцією, відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є домірним вчиненому.
Накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З урахуванням викладеного та керуючись ч. 2 ст. 38, ст. 124, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя,
ухвалила:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу у сумі 1700 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Марина БОНДАРЕНКО