Справа № 509/7211/24
27 грудня 2024 року смт. Овідіополь
Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Спічак В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали адміністративної справи, які надійшли з Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНв Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Овідіопольського районного суду Одеської області надійшли матеріали Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНв Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
27.11.2024 року інспектором СРПП ВнП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції Неботом Дмитром Олександровичем складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 930428, відповідно до якого 27.11.2024 року о 20:15 за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Овідіополь, вул. Одеська, 1А, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ н/з НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор БК №5, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за яке передбачена відповідальність за ч.1?ст.?130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, був сповіщений про дату та час судового засідання шляхом направлення СМС-повідомлення, яке згідно з довідкою про сповіщення було доставлено абоненту, а також телефонограмою та судовою повісткою, яка повернулась до суду із відміткою адресат «відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Однак, положенням ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено вичерпний перелік категорій справ, коли присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, у зазначений виключний перелік не входить.
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Каракуця проти України, будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді своєї справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 із змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, що підтвердив власним підписом, у відповідній графі протоколу, отже обізнаний про права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, а також користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги. Проте, ОСОБА_1 з письмовими поясненнями до суду не звертався, своїм правом мати захисника також не скористався, хоча, на думку суду, мав для цього достатньо часу. Отже, судом достатньою мірою вжито всіх заходів для надання можливості ОСОБА_1 надати свої аргументи під час слухання справи у суді, тому, з огляду на положення ?ст. 268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглядати справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини викладену в п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, відповідно якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом були досліджені матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема:
-протокол від 27.11.2024, в якому викладено фактичні обставини скоєного, порушені вимоги закону, кваліфікація дій особи, та який підписано водієм без зауважень;
- направлення водія на огляд до медичного закладу, який не відбувся через відмову водія;
- відеозапис, який міститься на диску як додатку до протоколу, зміст якого повністю відповідає фактичним обставинам, встановленим судом, та іншим матеріалам справи.
Так з дослідженого судом відеозапису вбачається, що під час спілкування з поліцейським ОСОБА_1 , підтвердив факт керування транспортним засобом ВАЗ н/з НОМЕР_1 , та на запитання працівників поліції вказав, що вживав наркотичні речовини (дослівно - "Траву"), перед тим, як почати керувати транспортним засобом. Після складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було зачитано його зміст в повному обсязі, він поставив свій підпис та отримав копію.
Факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння за допомогою технічного засобу поліцейським або в медичному закладі встановлюється судом на підставі сукупності доказів, які досліджені та оцінені судом за внутрішнім переконанням.
П. 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 1.3?Правил дорожнього руху?(далі?ПДР?України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передачі керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухиленні осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння відмовився від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 130 КУпАП, а тому його дії правильно кваліфіковані за даною статтею .
В рішенні по справі ''О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства'' від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Обираючи вид та міру стягнення суддя враховує особу правопорушника ОСОБА_1 характер вчиненого правопорушення та приходить до висновку, що на нього слід накласти стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 279, 280, 283, ст. 130 ч.1 КУпАП-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та обрати стягнення у виді штрафу у розмірі?однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить?17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Згідно з ч. 1?ст. 307 КУпАП?штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч.1 ?ст. 308 КУпАП?у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1?ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
На підставі ч. 2 ?ст. 308 КУпАП?у разі несплати штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби стягнути з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подвійний розмір штрафу 34 000,00 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Спічак В.О.
.