Справа № 355/1839/24
Провадження № 2-а/355/9/24
26 грудня 2024 року Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Троценко Т. А.
за участю секретаря Ліберацької Ю. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка Київської області в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділення поліції № 1 Броварського РУП Головного управління національної поліції в Київській області в особі старшого лейтенанта поліції Стовпець Євгенія Олексійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому вказав, що постановою серії ЕНА № 2383085 від 13.06. 2024 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за ч. 2 ст. 126 КУпАП за те, що у с. Веселинівка по вул. Б. Хмельницького він керував транспортним засобом марки «ЗАЗ Ланос» д. н. з. НОМЕР_1 не маючи права керування ТЗ, чим порушив п. 2. 1.а Правил дорожнього руху України.
Не згоден з постановою, просить визнати постанову про накладення адміністративного стягнення незаконною та скасувати її, провадження по справі закрити.
В обґрунтування позову зазначив, що адміністративного правопорушення не вчиняв, вказаним транспортним засобом не керував, він йому взагалі не належить, на момент прибуття працівників поліції перебував на задньому сидінні іншого автомобіля, приїхав для здійснення ремонту автомобіля, а не для керування ним. Працівники поліції опитали усіх осіб, які були присутніми, і жоден не підтвердив того факту, що ТЗ керував саме він, але з незрозумілих підстав протокол склали саме на нього.
Вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності неправомірно, безпідставно та незаконно, тому просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, справу закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
25. 12. 2024 року в судовому засіданні пояснив, що вказаний автомобіль належить його батьку, 13. 06. 2024 року до них приїхав його знайомий ОСОБА_3 і попросив машину для власних потреб. Оскільки батька вдома не було, він дав йому документи і автомобіль, а сам ліг спати, оскільки після нічної зміни вжив алкоголь і відпочивав.
Через деякий час ОСОБА_3 йому зателефонував і повідомив, що у с. Веселинівці автомобіль зламався, залишив ключі на колесі і їде у с. Баришівку за запчастинами.
Він попросив свою куму, щоб вона його привезла до автомобіля у с. Веселинівка, він його ремонтував, бо згорів бензонасос, після чого приїхали працівники поліції, побачили, що він випивший і склали на нього протокол по ст. 130 та 126 ч. 2 КУпАП, хоча він машиною не керував, знаходився на сидінні машини, яка його привезла.
26. 12. 2024 року після оголошеної в судовому засіданні перерви позивач до суду не з'явився, надав заяву, у якій просить розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача - відділення поліції № 1 Броварського РУП Головного управління національної поліції в Київській області до суду не з'явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав, обставини, викладені в позові, не спростував.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 13. 06. 2024 року він попросив у свого знайомого ОСОБА_1 автомобіль з'їздити по своїх справах, він знав, що то машина його батька, але оскільки того вдома не було, то ОСОБА_4 дозволив йому користуватись нею. В с. Веселинівка машина зламалася, він подзвонив ОСОБА_5 , сказав, щоб приїжджав та забирав її, ключі залишив на колесі, а сам поїхав у с. Баришівка за запчастинами. Що відбувалося в подальшому не бачив, але знає, що ОСОБА_6 привезла кума, він ремонтував автомобіль, але їм не керував.
Частина 9 ст. 205 КАС України передбачає, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення цієї статті суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
Як вбачається з копії постанови про накладення адміністративного стягнення ЕНА № 2383085, 13 червня 2024 року інспектором відділу поліції № 1 Броварського РУП старшим лейтенантом поліції Стовпець Євгенієм Олексійовичем винесено постанову відносно ОСОБА_1 , який у 0 13 год у с. Веселинівка по вул. Б. Хмельницького здійснював рух на ТЗ «ЗАЗ Ланос» д. н. з. НОМЕР_1 не маючи права керування ТЗ, чим порушив п. 2. 1.а Правил дорожнього руху України.
За вказане правопорушення на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що відповідачем не надано жодного доказу керування ОСОБА_1 автомобілем, який йому і не належить, навпаки, обставини, викладені у позові, підтверджуються показами свідка ОСОБА_3 , які узгоджуються з позицією позивача, інших обставин судом не встановлено, судом встановлено, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення машина не рухалася, знаходилася у стадії ремонту, і доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Враховуючи, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, правомірності прийнятого ним рішення, тому суд задовольняє позов і скасовує зазначену постанову.
Частина 3 ст. 286 КАС України передбачає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Керуючись ст. ст. 245,247,251,284 КУпАП, ст. ст. 20,72, 77, 205,241-246,286 КАСУ, суд
Ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА № 2383085 від 13. 06. 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 02. 01. 2025 року.
Суддя Баришівського
районного суду Тетяна ТРОЦЕНКО