Справа № 346/7297/23
Провадження № 2/346/479/24
23 грудня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: головуючого судді: Махно Н.В.
за участю: секретаря: Гломби А.В.
відповідача: ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_1 : Голіней Л.Д.
представника відповідача ОСОБА_3 : Кедруна Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на частину будинковолодіння, як частку в майні колгоспного двору, -
Позивачі ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , звернулися до суду з даним позовом, в якому просять визнати за кожним з них право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як частку в майні колгоспного двору. Позивача позов мотивують тим, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належав колгоспному двору, головою якого являвся їх з відповідачами батько - ОСОБА_7 , та зазначаєють, що це підтверджується випискою з інвентаризаційних матеріалів Коломийського МБТІ № 69239 від 23.07.2021 року. Позивачі зазначають, що у відповідності до діючого на час виникнення правовідносин законодавства, ст.120,121,123 Цивільного кодексу ( 1963 року), майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності. Володіння, користування та розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Позивача зазначають, що членів колгоспного двору, що набули право на частку в його майні і не втратили такого права станом на квітень 1991 року, було б, а саме: голова двору, їх з відповідачами батько ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , їхня з відповідачами мати, та відповідача і вони, позивачі, та зазначають, що вказане підтверджується довідкою Джурківського старостинського округу Підгайчиківської сілсьскої ради Коломийського р., № 104 від 28.04.2023 року, а також довідкою Джурківського старостинського округу Підгайчиківської сілсьскої ради Коломийського р., № 9 від 12.01.2022 року. Зазначають, що ОСОБА_9 , 20.06.2023 року змінила прізвище на ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про зміну НОМЕР_1 , виданого 20.06.2003 року відділом РАГС Ізяславського районного управління юстиції. Позивачі вказують, що частка кожного з них становить 1/6 частину майна колгоспного двору, а саме спірного будинковолодіння. Позивачі зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній батько ОСОБА_7 . Після його смерті відкрилась спадщина на 1/6 частку, яку прийняла, як спадкоємець за заповітом його дружина, їхня з відповідачами мати, ОСОБА_8 03.12.2009 року державним нотаріусом Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_8., видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкову земельну ділянку (пай). ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8 , після її смерті відкрилась спадщина на 2/6 частини майна колгоспного двору, а саме житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та 4 земельні ділянки у землі, що перебуває у колективній власності спілки селян ім. Шевченка с. Джурів, Коломийського р., Івано-Франківської області. Позивачі зазначають, що спадщину після смерті матері прийняли відповідач ОСОБА_1 , який є, спадкоємцем за заповітом, посвідченим 19.09.2017 року секретарем Джурівської сільської ради, реєстровий № 19, та позивач, ОСОБА_5 , маючи право на обов'язкову частку у спадщині, як інвалід 2 групи. 27.12.2021 року між позивачем, ОСОБА_5 , та відповідачем ОСОБА_1 , укладено договір про поділ спадщини, який посвідчено приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області. 27.12.2021 року приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Галайчук О.Л., видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 2 спадкові земельні ділянки, реєстровий № 1369, 1370. Оскільки частки спадкодавця ОСОБА_8 , та інших членів колгоспного двору не виділені, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлямиі спорудами, відповідачу ОСОБА_1 , нотаріусом було відмовлено, про що надано винесено постанову від 25.08.2021 року. Позивачі зазначають, що постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22.11.2022 року, рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області скасовано та ухвалене нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заявлених вимог про визнання права власності на спадкове майно. Зазначають, що вартість спірного будинковолодіння станом на 15.11.2023 року згідно звіту, про оцінку майна ТОВ «Бюро оцінки» ГРІНДЕЙ» становить 100663 грн. Позивачі просять суд визнати за кожним з них, а саме за ОСОБА_5 , право спільної часткової власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як частку в майні колгоспного двору, та за ОСОБА_6 , право спільної часткової власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як частку в майні колгоспного двору.
Представник відповідача, ОСОБА_1 , адвокат Голіней Л.Д., подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила позов задовольнити частково, та визнати за ОСОБА_6 1/6 частку на домоволодіння в АДРЕСА_1 , в решті позовних вимог просила відмовити. Представник відповідача в даному відзиві на позовну заяву, зазначила те, що згідно із договору про поділ спадщини від 27.12.2021 року укладеного між ОСОБА_5 , та ОСОБА_1 , сторони дійшли згоди, що ОСОБА_5 , відмовилася від будь-яких прав на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, та отримала за це дві земельні ділянки в цілому. Представник відповідача вказала на тому, що, враховуючи той факт, що ОСОБА_5 на даний час претендує на частку домоволодіння у АДРЕСА_1 , то відповідно порушує договір про поділ спадщини від 27.12.2021 року, укладений між ОСОБА_5 , та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Галайчук О.Л..
Позивачі в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи, у встановленому законом порядку. Попередньо до суду надійшли заяви від представника позивачів Головатюк Л.А., та від позивачів, про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримують.
В судовому засіданні відповідач, ОСОБА_1 , та його представник, адвокат Голіней Л.Д. відзив на позов підтримали. В судовому засіданні представник відповідача, ОСОБА_3 , адвокат Кедрун Л.С. зазначив, що погоджується з позицією представника відповідача, відзив на позов, поданий адвокатом Голіней Л.Д. підтримує.
Суд, заслухавши послухавши відповідача, представників відповідачів, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов слід задовольнити, з наступних підстав. Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за в АДРЕСА_1 , належав колгоспному двору, головою якого являвся батько позивачів та відповідачів - ОСОБА_7 , що підтверджується випискою з інвентаризаційних матеріалів Коломийського МБТІ № 69239 від 23.07.2021 року (а.с.11). Члени вищезазначеного колгоспного двору, що набули право на частку в його майні і не втратили такого права станом на квітень 1991 року голова двору, батько ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , (мати позивачів та відповідачів), позивачі та відповідачі, що підтверджується довідкою Джурківського старостинського округу Підгайчиківської сільсьскої ради Коломийського р., № 104 від 28.04.2023 року (а.с.12), а також довідкою Джурківського старостинського округу Підгайчиківської сілсьскої ради Коломийського р., № 9 від 12.01.2022 року (а.с.13). ОСОБА_9 20.06.2023 року змінила прізвище на ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про переміну прізвища НОМЕР_1 , виданого 20.06.2003 року відділом РАГС Ізяславського районного управління юстиції (а.с.14). ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 (а.с.18). Після його смерті відкрилась спадщина на 1/6 частку, яку прийняла, як спадкоємець за заповітом його дружина (матір позивачів та відповідачів) ОСОБА_8 (а.с.19). 03.12.2009 року державним нотаріусом Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_8., видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкову земельну ділянку (пай) (а.с.19). ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8 (а.с.20). Згідно заповіту, посвідченого 19.09.2017 року секретарем Джурівської сільської ради, реєстровий № 19, ОСОБА_8 все своє майно заповіла ОСОБА_1 (а.с.21). 27.12.2021 року між ОСОБА_5 , та відповідачем ОСОБА_1 , укладено договір про поділ спадщини, який посвідчено приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області (а.с.26). 27.12.2021 року приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Галайчук О.Л., видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 2 спадкові земельні ділянки, реєстровий № 1369, 1370 (а.с.27, 29). Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22.11.2022 року, рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31.08.2022 року скасовано та ухвалене нове рішення, яким у задоволенні заявлених вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно відмовлено (а.с.32-35). Вартість спірного будинковолодіння станом на 15.11.2023 року згідно звіту, про оцінку майна ТОВ «Бюро оцінки'ГРІНДЕЙ» становить 100663 грн. (а.с.37-53). Відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно Цивільного кодексу України підставами виникнення права власності є різні правопороджуючі юридичні факти, або правовідносини, зокрема, також і в порядку спадкування після смерті громадянина. Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) переходять всі права та обов'язки до інших осіб (спадкоємців). Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Пункт 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно з п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Згідно ст.120 ЦК УРСР в редакції 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (ст.112 ЦК УРСР). У відповідності до ст.123 ч.2 ЦК УРСР, розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток всіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Разом з тим, роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.95 року №20 з подальшими змінами та доповненнями «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вказують на те, що «положення ст. 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюється на правовідносини, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство.» Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: - право власності на майно, що належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили право на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею та коштами у веденні спільного господарства двору ( у цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Отже, дане нерухоме майно - майно колишнього колгоспного двору, тобто у відповідності до ст.120, 121, 123 ЦК України (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності. Тобто розмір частки кожного члена колгоспного двору становить: 1/6. Враховуючи вищевикладене суд вважає, що заявлені позовні вимоги є належно обгрунтованими, підтверджені зібраними доказами по справі та підлягають задоволенню, тому позов слід задовольнити, та слід визнати за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право спільної часткової власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як частку в майні колгоспного двору, та слід визнати за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право спільної часткової власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як частку в майні колгоспного двору. Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивачів слід стягнути сплачений судовий збір, а саме слід стягнути з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_5 , сплачений судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок, та на користь ОСОБА_6 , сплачений судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок, та слід стягнути з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_5 , сплачений судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок, та на користь ОСОБА_6 , сплачений судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителькою АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право спільної часткової власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як частку в майні колгоспного двору.
Визнати за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання зареєстроване: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право спільної часткової власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як частку в майні колгоспного двору.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , сплачений судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок, та на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання зареєстроване: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , сплачений судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , жительки АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , сплачений судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок, та на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання зареєстроване: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , сплачений судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02.01.2025 року.
Суддя: Махно Н. В.